Іменем України
01 травня 2026 року
м. Харків
справа № 638/17438/25
провадження №22-з/818/155/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» грошові кошти в розмірі 60375,47 грн. (шітдесят тисяч триста сімдесят п'ять грн. 47 коп), з яких: заборгованість по тілу кредиту 16130,00 грн.; заборгованість за відсотками 38921,18 грн., судовий збір 2324,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року змінено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором 38082,93 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 599,92 грн.
27 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповдальністю «Юніт Капітал» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат.
Заява вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо судових витрат понесених у суді першої інстанції у розмірі 7000,00 грн.
Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
До позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025.
Між Товариством (клієнт) та Адвокатом укладено Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до умов Договору, а саме п.3.1 отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Згідно з п.3.3. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025.
Пунктом 3.4 передбачено, що після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Наданий Адвокатським бюро Акт прийому-передачі наданих послуг долучений до позовної заяви (Додаток № 27 до позовної заяви).
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд першої інстанції виходи із того, що з урахуванням характеру виконаних робіт з надання правової допомоги у зв'язку із розглядом справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи, що справа має невелику складність, дійшов висновку про стягнення 3000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду в частині витрат на правничу допомогу, не знайшов підстав для зміни рішення суду в цій частині.
Визначений судом першої інстанції розмір відповідає критерію розумності, співмірності та складності справи.
Разом з тим суд у резолютивній частині постанови не зазначив про залишення без змін рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-
Доповнити резолютивну частину постанови Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року абзацом наступного змісту:
Рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без змін.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина