ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
04 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4994/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,
розглянувши апеляційну скаргу Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 (суддя Д.О. Бездоля, м.Одеса)
у справі №916/4994/25
за позовом Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-Реклама»
про стягнення 235454,13 грн,
Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-Реклама», в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 235454,13 грн, з яких: за договором №326-р від 10.12.2014 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 10,16 грн; за договором №327-р від 29.12.2014 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 0,97 грн; за договором №328-р від 03.02.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 91,47 грн; за договором №330-р від 05.02.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 33,11 грн; за договором №337-р від 31.03.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 144,09 грн; за договором №359-р від 17.06.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 27,38 грн; за договором №396-р від 25.09.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 3,11 грн; за договором №402-р від 19.10.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 19,26 грн; за договором №421-р від 17.03.2016 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 2,77 грн; за договором №428-р від 02.07.2016 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 3,86 грн; за договором №437-р від 01.09.2016 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 2,84 грн; за договором №443-р від 21.10.2016 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 3,87 грн; за договором №321-рд від 01.08.2014 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 13894,42 грн; за договором №331/1-рд від 26.02.2015 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 200161,45 грн; за договором №442-рд від 01.11.2016 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 10349,68 грн; за договором №542-рд від 01.02.2025 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 705,69 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-Реклама» на користь Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради пеню в сумі 70544,09 грн та судовий збір в сумі 2821,76 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, поданою через систему “Електронний суд», в якій просить оскаржуване рішення змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу Південно-західним апеляційним господарським судом зареєстровано 17.04.2026 за вх.№1556/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 у справі №916/4994/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/4994/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
28.04.2026 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4994/25.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Так, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі скаржник просить оскаржуване рішення змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить змінити рішення суду, яким йому частково відмовлено у задоволенні позовної вимоги майнового характеру, враховуючи подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд», за подання вказаної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 у справі №916/4994/25 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3633,60 грн, виходячи з такого розрахунку:
1) 164910,04 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру, яка оскаржується апелянтом) х 1,5% (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) = 2473,65 грн, що є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня 2025 року (рік, в якому подано позов до суду), у зв'язку з чим за подання до господарського суду позовної вимоги у розмірі 164910,04 грн підлягає застосуванню ставка судового збору, передбачена підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - 3028,00 грн;
2) 3028,00 грн (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, що оскаржується апелянтом) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) х 0,8 (коефіцієнт пониження ставки судового збору) = 3633,60 грн.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник в якості доказу, що підтверджує сплату судового збору, надав копію платіжної інструкції №56 від 16.04.2026 на суму 3993,60 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та не встановив факт зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, перерахованого за подання апеляційної скарги у даній справі.
Так, відповідно до довідки Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 3993 грн. 60 коп., перерахованого КУ «ОДЕСРЕКЛАМА» згідно платіжної інструкції №56 від 16 квітня 2026 р., який було сплачено через Державну казначейську службу України, відомостями, що надійшли від Державної казначейської служби України (Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та реєстр підтверджень оплат із Казначейства в КП "Діловодство спеціалізованого суду") до Південно-західного апеляційного господарського суду станом на 27 квітня 2026 р. не підтверджується.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Південно-західний апеляційний господарський суд, врахувавши наведені вище приписи Закону України “Про судовий збір» і Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що надана скаржником копія платіжної інструкції №56 від 16.04.2026 на суму 3993,60 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки у даному випадку не підтверджено зарахування судового збору у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України,
апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 у справі №916/4994/25 залишити без руху.
2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Роз'яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
4.Повідомити скаржника про можливість подати заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, та докази сплати судового збору, використовуючи засоби електронного зв'язку (підсистеми «Електронний суд»).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя О.Ю. Аленін