Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/249/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/2100/26 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
27.04.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.04.2026, у кримінальному провадженні №12026121060000520 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України, про арешт майна,
інші учасники судового засідання:
прокурор - ОСОБА_8
представник власника майна - адвокат - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2026 року клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 про арешт майна в межах кримінального провадження №12026121060000520, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України задоволено. Накладено арешт на: зрубану деревину порід «дуб», «ясен», «берест» у кількості 8 складометрів об'ємом 5,6 м3, що 30.03.2026 перебувало у користуванні і розпорядженні ОСОБА_10 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серійний номер НОМЕР_1 , та ключ запалення транспортного засобу марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , де власником вказана ОСОБА_7 , а 30.03.2026 року перебувало у користуванні ОСОБА_10 ; транспортний засіб марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , а 30.03.2026 року перебувало у користуванні ОСОБА_10 . Заборонено власнику чи будь-яким іншим особам відчуження, розпорядження та використання вказаного майна.
Рішення мотивоване тим, що при вирішенні питання про накладення арешту на автомобіль слідчий суддя врахував доводи прокурора, що органу досудового розслідування необхідно проведення ряду судових експертиз та слідчих дій із використанням даного речового доказу, зокрема: додаткового огляду із залученням відповідних спеціалістів, для виявлення наявності ознак біологічних зразків, які б могли вказати на осіб, що мають відношення до незаконної порубки; наявності в автомобілі системи навігації, яка б містила відомості про маршрут транспортування даної деревини, тощо.
Наявний ризик, у випадку не застосування арешту, можливості псування, знищення, перетворення, відчуження зазначених речових доказів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, якою просить: ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.04.2026 скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.
Вважає ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з пояснень слідчої, прокурора та матеріалів кримінального провадження № 12026121060000520 від 31.03.2026, вбачається, що ОСОБА_7 , власник транспортного засобу, не має статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, а тому є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. При цьому, в межах вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру.
Зазначає, що клопотання про арешт вилученого майна подано не прокурором, а слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_11 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України. Суд першої інстанції повернув клопотання, після чого це клопотання подав прокурор 06.04.2026, що грубо порушив строк звернення до суду, який закінчився 31.03.2026.
Вважає, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на рухоме майно та документів (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів) задоволенню не підлягає, оскільки слідчим не доведено, що незастосування заборони на використання вищезазначеного рухомого майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню.
Заслухавши доповідача, думку представника власника майна - адвоката - ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, яка просила клопотання прокурора задовольнити частково, ухвалу скасувати, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку колегії суддів, слідчим суддею на час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі не дотримано вимог чинного законодавства та передчасно прийнято рішення про задоволення клопотання про арешт майна в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
З наданих апеляційному суду матеріалів, вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.03.2026 року близько 13 години 35 хвилин ОСОБА_10 , керуючи транспортним засобом марки «САЗ», д.н.з. « НОМЕР_2 », рухаючись по вул. Захисників України в с. Червона Кам'янка, Олександрійського району, Кіровоградської області, незаконно, тобто, без будь-яких документів, що підтверджують законність зрубу деревини, і його транспортування, перевозив 8 складометрів деревини породи «дуб», «ясен», «берест», об'ємом 5.6 м3, чим вчинив незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев.
30.03.2026 року слідчим проведено огляд місця події, на території біля домоволодіння №46 по вулиці Захисників України в с.Червона Кам'янка, Олександрійського району, Кіровоградської області, де виявлено вантажний автомобіль марки «САЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в кузові якого перебувала зрубана деревина. Будь-яких документів, щодо походження даної деревини, а також, щодо законності транспортування, на місці події, не виявлено. Поряд з цим, із залученням відповідного спеціаліста проведено детальний огляд зрубаної деревини, що перебувала у кузові транспортного засобу, та встановлено її складометр, породу, об'єм. Зокрема, у кузові виявлено 8 складометрів деревини породу «дуб», «ясен», «берест» об'ємом 5.6 м3.
За результатами огляду місця події, тимчасово вилучено:
1)транспортний засіб марки «САЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що перебуває у власності ОСОБА_7 (відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_1 ) та у користуванні ОСОБА_10 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього;
2)зрубану деревину порід «дуб», «ясен», «берест» у кількості 8 складометрів об'ємом 5,6 м3, що перебувало у користуванні ОСОБА_10 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього;
3)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_1 та ключ запалювання транспортного засобу марки «САЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що перебуває у власності ОСОБА_7 (відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_1 ) та у користуванні ОСОБА_10 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього. Дане свідоцтво і ключ, поміщені до спеціального пакету НПУ №ICR0217231.
31.03.2026 року слідчим прийнято рішення про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12026121060000520 від 31.03.2026 року, за ч.1 ст.246 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийняв до уваги, що досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12026121060000520 дають достатні підстави вважати, що вилучені предмети, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальними об'єктами, що можуть зберігати сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому слідчий суддя з метою збереження речових доказів, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна в повному обсязі.
Колегія суддів з таким висновком слідчого судді погоджується частково, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Накладення арешту на зрубану деревину порід «дуб», «ясен», «берест» у кількості 8 складометрів об'ємом 5,6 м3, що 30.03.2026 перебувало у користуванні і розпорядженні ОСОБА_10 із забороною відчуження, розпорядження та використання вказаного майна, на думку колегії суддів, забезпечить проведення усіх необхідних експертиз у кримінальному провадженні та відповідає справедливому балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що, у свою чергу, зумовлює накладення арешту на таке майно.
Разом з тим, що стосується накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ запалення та транспортний засіб із забороною власнику чи будь-яким іншим особам відчуження, розпорядження та використання вказаного майна, необхідно зазначити про те, що власником цих речей вказана інша особа, а саме ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Враховуючи вищезазначене, також те, що станом на момент розгляду справи в суді ОСОБА_7 , власник транспортного засобу, не має статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, клопотання в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ запалення транспортного засобу та транспортний засіб із забороною власнику чи будь-яким іншим особам відчуження, розпорядження та використання вказаного майна, не містить належного обґрунтування такого ступеня втручання у права власника майна, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ запалення та транспортний засіб із забороною користування.
В той же час, стороною обвинувачення здійснюється досудове розслідування, проводяться процесуальні і слідчі (розшукові) з приводу встановлення місця вчинення злочину, шкоди та винних осіб, тому на даному етапі колегія суддів вважає, що відмова у накладенні арешту є необґрунтованою та передчасною.
З огляду на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ запалення та транспортний засіб є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку про необхідність накладення арешту на це майно із забороною відчуження та розпорядження, залишивши власнику майна право користування.
Решта вимог викладена в апеляційній скарзі підлягає з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно скасувати, задовольнивши частково клопотання прокурора.
Керуючись ст. 170-173, 376,404,419,422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.04.2026 - скасувати.
Клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 про арешт майна в межах кримінального провадження №12026121060000520, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 ККу України - задовольнити частково.
Накласти арешт на: зрубану деревину порід «дуб», «ясен», «берест» у кількості 8 складометрів об'ємом 5,6 м3, що 30.03.2026 перебувало у користуванні і розпорядженні ОСОБА_10 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серійний номер НОМЕР_1 , та ключ запалення транспортного засобу марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , де власником вказана ОСОБА_7 , а 30.03.2026 року перебувало у користуванні ОСОБА_10 ;
- транспортний засіб марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , а 30.03.2026 року перебувало у користуванні ОСОБА_10 .
Заборонити власнику чи будь-яким іншим особам відчуження та розпорядження вказаного майна, залишивши право користування власнику майна.
Повернути ОСОБА_7 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серійний номер НОМЕР_1 , ключ запалення транспортного засобу марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та транспортний засіб марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2