Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/290/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 397/134/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 367 В ОСОБА_1
27.04.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому матеріали кримінального провадження №42022120000000181 від 22.11.2022 за апеляційною скаргою начальника Олександрівського відділу Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2026, якою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Онуфріївка Кіровоградської області, українця, громадянина України, який не одружений, працює на посаді сімейного лікаря комунального некомерційного підприємства «Олександрівський центр первинної медико-соціальної допомоги» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.367 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 42022120000000181 стосовно ОСОБА_7 - закрито. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у сумі 75029 гривень 70 копійок.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі:
Начальник Олександрівського відділу Знамянської окружної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначити новий розгляд в суді І інстанції.
Прокурор вважає, що якщо обвинувачений залишився обіймати посаду, будучи на якій, він вчинив кримінальне правопорушення, однак був усунутий від виконання окремих посадових обов'язків, це свідчить про те, що така особа перестала бути суспільно небезпечною. Суд І інстанції застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, що відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Короткий зміст суті справи:
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2026 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки. Кримінальне провадження № 42022120000000181 стосовно ОСОБА_7 - закрито.
Ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, а саме: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним та громадським інтересам.
На виконання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій: №0000-H4MM-M000 від 15.01.2019; № 0000- P1H5-M000 від 11.01.2020; № 0000-М50P-М000 від 02.04.2021; № 0000-EE26- М000 від 19.01.2022; № 0000-5256-М000 від 12.01.2023, укладених між КНП «Олександрівський ЦПМСД» та НСЗУ, ОСОБА_7 , будучи директором підприємства, в період з 01.01.2019 по 31.12.2023, не перевіривши достовірну інформацію про укладені декларації між пацієнтами та лікарями в порушення п.2, пп.13 п.19, пп.28 п. 19 договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, п.1, п.2 та п.3 Розділу II контракту №21 від 04.09.2018, п.2.2, п.4.1 Трудової угоди, Розділів 1, 4 Посадової інструкції, Розділу 6 Статуту КНП, сформував та надсилав підписані електронним підписом звіти (щомісячні) про надання медичних послуг з недостовірною інформацією про кількість укладених декларацій до НСЗУ. Таким чином, ОСОБА_7 , буду службовою особою публічного права та наділений правами та обов'язками, перебуваючи на посаді головного лікаря (виконуючого обов'язки директора) КНП «Олександрівський ЦПМСД», будучи відповідальною особою за організацію роботи закладу, додержання порядку ведення достовірності обліку та статистичної звітності у встановленому законодавством порядку, додержання виконавчої та фінансової дисципліни, за веденням та зберіганням медичної та іншої документації, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, в період часу з 01.01.2019 по 31.12.2023, не забезпечив належне виконання лікарями КНП «Олександрівський ЦПМСД» вимог договорів про медичне обслуговування населення за програмами медичних гарантій, Постанови КМУ від 25.04.2018 №411 та Наказу МОЗ від 19.03.2018 № 503, що призвело до виникнення задвоєння або затроєння (дублювання) в Реєстрі декларацій закладу в ЕСОЗ. У подальшому, декларації з дублями були включені до звітів про надані медичні послуги, достовірність яких не були перевірені ОСОБА_7 та були надіслані до НСЗУ, на підставі яких проводилась оплата за надані послуги, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам, в особі комунального некомерційного підприємства «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 711 855,20 грн.
Судом враховано, що ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів; раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з моменту вчинення кримінального правопорушення не ухилявся від слідства та суду та не вчинив нового кримінального правопорушення, надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження; потерпіла сторона - Голова НСЗУ не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального або морального характеру та не заперечила проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, шкода заподіяна внаслідок протиправних дій обвинуваченого, відшкодована повністю, проти чого також не заперечила; обвинувачений 01.09.2025 звільнений з посади виконувача обов'язків директора комунального некомерційного підприємства «Олександрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» та на даний час працює сімейним лікарем у вказаній установі; під час розгляду кримінального провадження у суді отримав третю групу інвалідності, основний діагноз: І61.5 - Внутрішньомозковий внутрішньошлуночковий крововилив; за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та йому протипоказано було за станом здоров'я психоемоційні та фізичні навантаження.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час розгляду справи в суді вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність і він перестав бути суспільно небезпечним. На теперішній час ОСОБА_7 усвідомив протиправність своїх дій, характеризується позитивно, потерпіла сторона жодних претензій до нього не має, вчинений злочин хоча і призвів до тяжких наслідків, однак шкода відшкодована і на даний час втратив свою суспільну небезпечність, що підтверджує зміну обстановки таким чином, що унеможливлює вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, в дебатах прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Статтею 370, 372 КПК України судове рішення (ухвала) повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. У мотивувальній частині ухвали зазначаються: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Колегія суддів вважає, що вказані вище вимоги кримінального процесуального, а також кримінального законів судом першої інстанції в повній мірі дотримані не були.
Встановлено, що захисником обвинуваченого подано клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв?язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження, оскільки завдана шкода у даному кримінальному провадженні відшкодована у повному обсязі, обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним (на посаді в.о. директора не працює, отримав третю групу інвалідності, постійно переживає артеріальний тиск, є людиною похилого віку, змінив свою позицію щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів. Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з моменту вчинення кримінального правопорушення не ухилявся від слідства та суду та не вчинив нового кримінального правопорушення, надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Потерпіла сторона - Голова НСЗУ на даний час не мають до обвинуваченого жодних претензій матеріального або морального характеру та не заперечила проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, шкода заподіяна внаслідок протиправних дій обвинуваченого, відшкодована повністю, проти чого також не заперечила;
Крім того, обвинувачений 01.09.2025 звільнений з посади виконувача обов'язків директора комунального некомерційного підприємства «Олександрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» та на даний час працює сімейним лікарем у вказаній установі; під час розгляду кримінального провадження у суді отримав третю групу інвалідності, основний діагноз: І61.5 - Внутрішньомозковий внутрішньошлуночковий крововилив; за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та йому протипоказано було за станом здоров'я психоемоційні та фізичні навантаження.
Суд першої інстанції прийшов до виснову, що на час розгляду справи в суді вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність і він перестав бути суспільно небезпечним. На теперішній час ОСОБА_7 усвідомив протиправність своїх дій, характеризується позитивно, потерпіла сторона жодних претензій до нього не має, вчинений злочин хоча і призвів до тяжких наслідків, однак шкода відшкодована і на даний час втратив свою суспільну небезпечність, що підтверджує зміну обстановки таким чином, що унеможливлює вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
В той же час, слушними є доводи апеляційної скарги про те, що якщо обвинувачений залишився обіймати посаду, будучи на якій він вчинив кримінальне правопорушення, однак був усунутий від виконання окремих посадових обов'язків, то дана обставина не свідчить про те, що така особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно зі ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жорну із форм реалізації кримінальної відповідальності, до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України це право, а не обов?язок суду. А застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об?єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст. 48 КК України, необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести в судовому рішенні дані, які б свідчили про таку зміну обстановки та втрату особою суспільної небезпечності. Висновок про це суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності особи та впливу цієї обстановки на її поведінку.
Така правозастосовна практика викладена у постанові ККС ВС від 20.08.25 року у справі №728/704/24 (провадження № 51 - 1600 км 25), відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового вплу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи в суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що працює сімейним лікарем в КНП «Олександрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», проте звільнений з посади виконувача обов'язків директора даної установи.
Колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини неможливо визнати такими, що підтверджують зміну обстановки. Звільнення з посади в.о. директора комунального некомерційного підприємства «Олександрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» свідчить лише про звільнення від виконання адміністративних фукцій установи, однак особа продовжує перебувати на посаді, яка допускає вчинення дій за які було пред'явлено обвинувачення.
Виходячи із вищевикладеного, непереконливими є висновки суду про зміну обстановки, внаслідок чого обвинувачений ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечним.
Таким чином, судом першої інстанції не встановлено, у чому саме полягала зміна обстановки, яка призвела до того, що вчинене ОСОБА_7 діяння перестало бути суспільно небезпечним, або він перестав бути суспільно небезпечним.
Згідно із п.4 ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
За цих обставин, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до передчасного звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, що відповідно до ст.409, 413 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої.
Під час нового судового розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 суду першої інстанції необхідно дотриматись вимог кримінального та кримінального процесуального законів, взяти до уваги наведене вище, повно й всебічно розглянути кримінальне провадження, дати належну оцінку доказам, і прийняти законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням положень ст. ст. 370-374 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу начальника Олександрівського відділу Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2026, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4