Справа № 344/22060/25
Провадження № 22-ц/4808/604/26
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Луганська
28 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Гудяк Х.М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 ,
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року, ухвалене в складі судді Мелещенко Л.В., за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, в якій просив суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заяву обґрунтовано тим, що 14 серпня 2025 року ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , укладено договір дарування частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.1 договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передають у приватну власність (дарують) ОСОБА_1 належні їм 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться за вказаною адресою, а ОСОБА_1 приймає в дарунок від своєї бабусі ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 зазначену частку квартири.
Втім, наявна розбіжність в написанні прізвища заявника та його матері з однієї сторони та бабусі - з іншої. Так, прізвище заявника та його матері - ОСОБА_5 , а прізвище бабусі згідно паспорта громадянина України - ОСОБА_5 , що унеможливлює встановити родинний зв'язок між заявником та його мамою та бабусею, та створює правову невизначеність для заявника, зокрема, щодо оподаткування подарунку, спадкування, в інших життєвих ситуаціях.
Зазначив, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 та п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об'єкти дарування, у тому числі, нерухомість, отримані платником податку від членів сім'ї першого (батьки, чоловік/дружина, діти) та другого ступеня споріднення (рідні брати і сестри, баба, дід, онуки), оподатковуються за нульовою ставкою, у зв'язку з чим заявник, який отримав частку квартири в дарунок від матері та бабусі, звільняється від сплати податку з такого доходу.
Заявник посилається на те, що встановлення факту родинних відносин має для нього юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав останнього. Встановлення даного факту не суперечить правам та інтересам третіх осіб. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , є мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , та рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 та п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об'єкти дарування, у тому числі, нерухомість, отримані платником податку від членів сім'ї першого (батьки, чоловік/дружина, діти) та другого ступеня споріднення (рідні брати і сестри, баба, дід, онуки), оподатковуються за нульовою ставкою, у зв'язку з чим заявник, який отримав частку квартири в дарунок від матері та бабусі, звільняється від сплати податку з такого доходу.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 та свідоцтвами про народження серій НОМЕР_5 і НОМЕР_6 , прізвище бабусі, дочки та заявника зафіксовано як « ОСОБА_5 ». Розбіжність наявна лише в паспорті НОМЕР_7 , де на першій сторінці вказано « ОСОБА_5 », що суперечить запису « ОСОБА_5 » на другій сторінці цього ж паспорта та іншим актовим записам. Внаслідок перекладу офіційних документів, які посвідчують особу, з російської на українську мову виникли відмінності в написанні прізвища бабусі заявника ОСОБА_5 та мами і самого ОСОБА_6 - Колесник, що унеможливлює встановлення наявності родинних зв'язків між ними інакше, як в судовому порядку.
Посилається на те, що у заяві про встановлення факту просив встановити факт родинних відносин між ним, його мамою та бабусею з метою уникнення додаткового податкового навантаження - сплати податку з прибутку за отриманий в подарунок об'єкт нерухомості, тобто цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Також зазначав, що не може отримати документ, що посвідчує цей факт, оскільки розбіжностей в актових записах про народження немає. Є невідповідність прізвища заявника та його бабусі в документі, що посвідчує особу останньої. Ця розбіжність не може бути усунута за зверненням ОСОБА_1 , оскільки не стосується актового запису про його народження. Більше того, якби заявник змінив своє прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5 , то йому довелось би доводити родинний зв'язок вже з власними батьками. Також, виникнення прав та обов'язків заявника, окрім спадкових, не може пов'язуватись зі смертю родичів, як на це вказує суд. Суд помилково відмовив у задоволенні заяви, оскільки встановлення факту родинних відносин між живими особами в судовому порядку є можливим лише у разі доведеної неможливості виправлення документів через органи РАЦС або міграційної служби.
Зміна паспорта поклала б на ОСОБА_2 надмірний тягар із переоформлення всіх майнових документів, що згідно із законом не може бути перешкодою для встановлення факту родинних відносин судом. Відтак, право ОСОБА_1 на податкову пільгу не має залежати від необхідності виготовлення його бабусею нових документів.
Зазначає, що суду надано докази наявності родинного зв'язку між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : свідоцтво про народження, про шлюб, паспорти, дипломи, ідентифікаційні коди, пенсійне посвідчення, посвідчення водія, військово-облікові документи тощо, а також пояснення заінтересованих осіб. Наявні всі зазначені в законодавстві передумови для винесення рішення про встановлення факту родинних відносин.
Скаржник також посилається на те, що встановлення родинного зв'язку судом здебільшого відбувається в порядку спадкування, але застосування пункту 1 статті 315 глави 6 розділу ІV ЦПК України не зводиться лише до даної правової ситуації, а право особи на звернення до суду не може бути обмежено необхідністю отримання попередньої відмови в органах реєстрації актів цивільного стану, оскільки таким не вносяться зміни в акти реєстрації цивільного стану. Рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України та п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, встановлення факту, що має юридичне значення, є законним та необмеженим способом захисту прав особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002, досудове врегулювання є правом, а не обов'язком особи. Будь-яка вимога щодо обов'язкового попереднього звернення до інших органів, зокрема ДРАЦС, перед поданням заяви до суду є неправомірним обмеженням доступу до правосуддя та порушенням конституційного права на судовий захист.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги заявника.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, про дату, місце і час судового засідання повідомлена належним чином про, що свідчить її розписка про отримання судової повістки-повідомлення.
Відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, суд виходив з того, що заявником не доведено неможливості встановлення факту в позасудовому порядку, будь-яких доказів звернення до територіального підрозділу Державної міграційної служби, відділу державної реєстрації актів цивільного стану або інших відповідних державних органів, отримання відмови від зазначених органів суду не надано.
Переглядаючи справу суд колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_7 ,який видано 04.07.1997 року та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1 від 28.07.1998 року, видані на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У свідоцті про шлюб Серія НОМЕР_4 зазначено прізвище ОСОБА_2 .
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_7 та мати ОСОБА_2 .
Паспорт серії НОМЕР_8 , диплом спеціаліста серії НОМЕР_9 від 05.07.2005, посвідчення водія від 07.06.2014 (написання прізвища латинськими буквами KOLESNYK), сертифікат спеціаліста №94/2024 від 07.02.2024, військово-обліковий документ в системі Резерв+ видано на ім'я ОСОБА_3 .
Паспорт серії НОМЕР_10 , картка фізичної особи - платника податків від 08.12.2005, посвідчення водія від 07.10.2011 (написання прізвища латинськими буквами KOLESNYK), диплом спеціаліста серії НОМЕР_11 від 05.06.2012, військово-обліковий документ в системі Резерв+ видані на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 від 12.04.1990 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_3 .
14 серпня 2025 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (дарувальниками) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (обдаровуваним) укладено договір дарування частки квартири по АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 1.1 договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передають у приватну власність - дарують ОСОБА_1 , належні їм 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 приймає в дарунок від бабусі ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 вищевказану частку квартири.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено правовий висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
За життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища та імені.
З урахуванням зазначеного, можливість встановлення судом будь-якого юридичного факту, у тому числі і родинних відносин, законодавець пов'язує з настанням для заявника певних юридичних наслідків.
Звернення до суду із даною заявою обґрунтовано тим, що 14 серпня 2025 року було укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передають у приватну власність - дарують ОСОБА_1 , належні їм 2/3 частки квартири у АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 приймає в дарунок від бабусі ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 вищевказану частку квартири.
Відповідно до норм ст.174.6 Податкового Кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються об'єкти дарування, отримані від членів першого та другого споріднення. Заявник отримав частку квартири в подарунок від матері та бабусі, то він звільняється від сплати податку з отриманого доходу. Втім, існує розбіжність в написанні прізвища заявника та його матері із однієї сторони та бабусі з іншої. У зв'язку з наведеним неможливо встановити родинний зв'язок між заявником та його мамою і бабусею, що створює правову невизначеність для заявника, зокрема щодо оподаткування подарунку, спадкування та в інших життєвих ситуаціях.
Заявник просить встановити факт родинних відносин між ним та бабусею, мамою, які не позбавлені як правоздатності, так і дієздатності і чинним ЦПК України наділені правом на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.
Підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.
Разом з тим, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»
В пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/20002 встановлено, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції помилково виходив з того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його бабусею та матір'ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні стосунки чи особистих документів і доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.
Між, тим апеляційний суд зазначає, що у справах даної категорії з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 заявник має обґрунтувати та надати достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для заявника юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
Тобто можливість встановлення судом будь-якого юридичного факту, у тому числі і родинних відносин, законодавець пов'язує з настанням для заявника певних юридичних наслідків.
Заявник звернувся із заявою про встановлення факту родинних відносин для отримання пільги при оподаткуванні, спадкування та можливих інших ситуаціях, які можуть виникнути у майбутньому.
Разом з тим, заявником не доведено, що встановлення факту родинних відносин між заявником та бабусею, бабусею та її дочкою породжує для заявника будь-які юридичні наслідки.
У постанові Верховного Суду у справі №752/21394/21 від 04 серпня 2022 року зазначено, що така підстава, як звільнення заявника від оподаткування, передбаченого положеннями Податкового кодексу України, при укладанні правочинів у відповідних випадках не може бути безумовною підставою для встановлення факту родинних відносин судом.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів частини другої статті 315 ЦПК України від встановлення юридичного факту, а саме - факту родинних відносин між заявником та його бабусі, бабусі та її матері з підстав, з яких заявник звернувся до суду із даною заявою, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав заявника, оскільки права на укладення правочину заявник не позбавлений, а така підстава, як звільнення заявника від оподаткування, передбаченого положеннями Податкового кодексу України, при укладенні правочинів (чи після укладання правочину) не може бути безумовною підставою для встановлення факту родинних відносин судом.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.
Відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалено по суті правильне рішення про відмову у задоволенні заяви, однак суд помилився у підставі відмови, а тому мотивувальну частину оскаржуваного рішення необхідно змінити з урахуванням вищевикладених висновків цієї постанови.
Оскільки апеляційний суд змінює судове рішення, але виключно у частині мотивів його ухвалення, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367,374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання тексту постанови.
Повний текст постанови складено 01 травня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева