Номер провадження: 11-сс/813/894/26
Справа № 522/46/26 1-кс/522/1589/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.03.2026 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача в кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що скарга представника потерпілого подана на бездіяльність дізнавача не підлягає оскарженню в порядку ст.303 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та зобов'язати орган досудового розслідування - відділ поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (дізнавача ОСОБА_7 ) внести до ЄРДР у кримінальну проваджені №12025163510000773 від 02.11.2025 року відомості про злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, за ознаками розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5 , вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Адвокат ОСОБА_6 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали, стверджує про неврахування слідчим суддею, що відмова дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні його клопотання про додаткову кваліфікацію та внесення до ЄРДР за кримінальним провадженням №12025163510000773 відомостей про злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України за ознаками розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5 , вчинений за попередньою змовою групою осіб, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Адвокат вважає, що орган досудового розслідування навмисно не здійснює додаткову кваліфікацію та не вносять до ЄРДР у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року відомості за ч.2 ст.187 КК України, з метою можливого переховування одного із учасників розбійного нападу - ОСОБА_8 , яка була присутньою в момент вчинення нападу на ОСОБА_5 , або з метою уникнення контролю з боку органів прокуратури та інших контролюючих органів, оскільки відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, відноситься до кримінальних проступків, а злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України до тяжких злочинів.
Апеляційний розгляд проведено в порядку ст.406 КПК України, за відсутності учасників кримінального провадження, які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явилися.
При цьому, прокурор ОСОБА_9 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 , подали заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Статтею 303 КПК визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою представника потерпілого, з посиланням на положення ст.303 КПК, апеляційний суд визнає обґрунтованим, з огляду на таке.
Зі змісту скарги вбачається, що Сектором дізнання ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025163510000773 від 02.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 України.
Нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Приморської окружної прокуратури м. Одеси.
05.03.2026 року представник потерпілого подав клопотання до ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про додаткову кваліфікацію та внесення відомостей до ЄРДР за кримінальним провадженням №12025163510000773 від 02.11.2025 року про злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, за ознаками розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
20.03.2026 року адвокатом отримано лист від дізнавача Сектору дізнання ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 12.03.2026 року, в якому було зазначено про розгляд його вищевказаного клопотання щодо додаткової кваліфікації у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та повідомлено, що наразі триває досудове розслідування, вживаються заходи направлені на всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, збираються докази та проводиться їх перевірка, відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Після встановлення всіх обставин кримінального провадження, дізнавачем буде вирішуватись питання щодо додаткової кваліфікації кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.187 КК України.
24.03.2026 року представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» сформував та подав в порядку ст.303 КПК слідчому судді скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати рішення від 12.03.2026 року дізнавача ОСОБА_7 про відмову в задоволенні клопотання про додаткову кваліфікацію та внесення відомостей до ЄРДР за кримінальним провадженням №12025163510000773 від 02.11.2025 року про злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, а також зобов'язати орган досудового розслідування - ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР за кримінальним провадженням №12025163510000773 від 02.11.2025 року про злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України. Вказана скарга надійшла до місцевого суду та була зареєстрована 25.03.2026 року.
Мотивуючи вимоги скарги, представник потерпілого вказує, що аргументи висловлені дізнавачем у рішенні (листі) від 12.03.2026 року, свідчать про небажання органом досудового розслідування здійснювати розслідування розбійного нападу, яке було скоєне групою осіб відносно потерпілого ОСОБА_5 .
Тобто, з матеріалів скарги та долучених до неї документів убачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року проводиться за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Вимога представника потерпілого щодо зобов'язання дізнавача про додаткову кваліфікацію у вказаному кримінальному провадженні за ч.2 ст.187 КК України, не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону, тому не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді на стадії досудового розслідування в порядку ст.303 КПК.
З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає обґрунтованим рішення слідчого судді про відмову в відкритті провадження за скаргою представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року.
Частиною 1 статті 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можливо лише за наявності зв'язку між його обов'язком вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого така особа зобов'язана їх вчинити.
Натомість із поданої скарги вбачається, що представник потерпілого фактично порушує питання щодо внесення додаткової кваліфікації в кримінальному провадженні, досудове розслідування за яким на даний час здійснюється за ч.2 ст.125 КК України.
Однак, слід звернути увагу, що відповідно до приписів ч.4 ст.40-1 КПК дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, не мають на те законних повноважень, забороняється.
Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення рішень (ч.1 ст.40-1 КПК) та його повноваження визначені ч.2 ст.40-1 КПК.
При цьому, дізнавач зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадженні за скаргою представника потерпілого, яка не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді на стадії досудового розслідування в порядку ст.303 КПК.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , тому не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.03.2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні №12025163510000773 від 02.11.2025 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4