Дата документу 15.04.2026 Справа № 334/4564/25
Єдиний унікальний № 334/4564/25 Головуючий у 1-й інстанції: Добрєв М.В.
Провадження № 22-ц/807/535/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
15 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.
при секретарі Камаловій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» Васільєва Віталія Олександровича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Плигань Ірини Юріївни на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів,
У червні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що позивачі є власниками і наймачами житлових приміщень в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані та мешкають в даному будинку, сплачують житлово-комунальні послуги за особовими рахунками, в т.ч. за послуги газопостачання, надавачами яких є АТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Запоріжгаз Збут».
На позивачів ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_4 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_5 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_6 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_7 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_8 ) відкрито особовий рахунок № НОМЕР_7 .
Позивачі, як побутові споживачі природного газу, житлові приміщення яких обладнані лише однією газовою плитою для приготування їжі, споживають та ведуть розрахунки за спожитий газ відповідно до встановлених діючим законодавством України норм.
У вересні 2019 року з наданих ТОВ «Запоріжгаз Збут» платіжних документів позивачі дізналися про те, що норми споживання природного газу значно зросли, у зв'язку із чим, вони усно звернулися до ТОВ «Запоріжгаз Збут», з яким у них укладені типові договори про постачання природного газу та до АТ «Запоріжгаз», з яким у них укладені договори про приєднання до газової мережі, щодо незаконного нарахування ним, як побутовим споживачам, підвищеної плати за газ.
Працівники ТОВ «Запоріжгаз Збут» на усні звернення позивачів повідомили, що ТОВ «Запоріжгаз Збут» є лише постачальником газу населенню і приймають плату за нього. Визначенням об'єму спожитого газу побутовим споживачам займається АТ «Запоріжгаз», який подає відповідні дані до ТОВ «Запоріжгаз Збут», на підставі яких складають рахунки.
В червні 2023 року відбулась зміна постачальника, всі споживачі переведені на «постачальника останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», який нараховує плату за спожитий об'єм газу, визначений оператором ГРМ - відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Відповідач АТ «Запоріжгаз» на усні звернення позивачів повідомив, що на багатоквартирний будинок в якому вони мешкають встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу, тому відповідна плата за спожитий газ нараховується позивачам на підставі показань загальнобудинкового вузла обліку газу.
Тобто ЗВОГ фіксує загальний об'єм газу, який поступив в газову мережу будинку, потім від нього віднімаються показання житлових приміщень, в яких встановлені індивідуальні лічильники газу, і отриманий об'єм рівномірно розподіляється між всіма зареєстрованими в житлових приміщеннях особами (власниками та членами їх сімей).
Крім цього, на питання, на підставі чого на багатоквартирний житловий будинок, в якому позивачі є власниками житлових приміщень і співвласниками інженерних мереж, несучих стін, конструкцій, встановили загальнобудинковий вузол обліку газу, та коли, як побутових споживачів забезпечать індивідуальними лічильниками газу АТ «Запоріжгаз» повідомив, що відповідно до програми розвитку газорозподільної мережі м. Запоріжжя, яка прийнята рішенням ПАТ «Запоріжгаз» і затверджена НКРЕКП, Кодексу ГРМ та Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Закону України «Про ринок природного газу» на їх багатоквартирний будинок було заплановано та встановлено ЗВОГ замість лічильників газу в кожне житлове приміщення. Якщо позивачі мають бажання, то можуть встановити в їх житлові приміщення лічильники газу за свої власні кошти, а не за кошти АТ «Запоріжгаз».
Виходячи з цього, позивачі змушені платити за газ, який вони споживають не фактично, а за частку загального об'єму газу, який споживається всіма споживачами багатоквартирного будинку.
Сам ЗВОГ, який встановлений на багатоквартирний будинок, де позивачі є власниками житлових приміщень, складається з металевої шафи, яка анкерними болтами прикріплена до стіни багатоквартирного будинку, та вузла обліку газу з додатковими пристроями. Крім цього, при встановленні даного загальнобудинкового лічильника газу ПАТ «Запоріжгаз», правонаступником якого є АТ «Запоріжгаз», повністю змінив конструкцію інженерної мережі газопостачання (газову трубу).
Позивачі неодноразово зверталися до АТ «Запоріжгаз» про скасування відповідних нарахувань та проведення перерахунку, однак їх вимоги не були задоволені.
Крім цього, у 2023 році позивачі звернулися до АТ «Запоріжгаз» з проханням про обладнання житлових приміщень індивідуальними лічильниками газу, однак в даному праві їм також було відмовлено на підставі того, що на їх багатоквартирний будинок встановлено загальнобудинковий лічильник газу.
Вважають, що дії відповідача щодо не визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Запоріжгаз», не визнання, що АТ «Запоріжгаз» відповідно до статті 6 Закону № 3533-VІ зобов'язаний був за свій рахунок у термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам - позивачам, прийняття рішення про об'єднання побутових споживачів їх багатоквартирного будинку в єдину групу, встановлення на інженерні мережі багатоквартирного будинку, в якому позивачі є власниками житлових приміщень та співвласниками всіх інженерних мереж, ЗВОГ, не включення багатоквартирного будинку в перелік домів, де повинні бути встановлені індивідуальні лічильники газу, є неправомірними, та такими, що порушує законні права позивачів та інших власників житлових приміщень в багатоквартирному будинку.
Позивачі вважають що дії АТ «Запоріжгаз» щодо не визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Запоріжгаз», не визнання, що АТ «Запоріжгаз» відповідно до статті 6 Закону № 3533-VІ зобов'язано було за свій рахунок у термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам - позивачам, не проведення перерахунку по нормах споживання природного газу є неправомірними, та такими що порушують законні права позивачів власників житлових приміщень в даному багатоквартирному будинку.
АТ «Запоріжгаз», як суб'єктом ринку природного газу, тобто оператором ГРМ, було прийнято рішення щодо об'єднання побутових споживачів багатоквартирного будинку в єдину групу, та встановлення на багатоквартирний будинок загальнобудинкового вузла обліку газу (ЗВОГ). Після прийняття такого рішення, воно було включено в план розвитку газорозподільної системи міста Запоріжжя, який був погоджений НКРЕКП. При цьому дане рішення про об'єднання побутових та інших споживачів в єдину групу більше ні з ким не погоджувалося та приймалося одноособово ПАТ «Запоріжгаз».
Саме на підставі даного рішення ПАТ «Запоріжгаз» встановив на багатоквартирний будинок ЗВОГ, позбавивши позивачів та інших мешканців багатоквартирного будинку, як побутових споживачів, права сплачувати за послуги газопостачання (отриманий газ) не виходячи з реального обсягу спожитого газу, а виходячи з обсягу газу спожитого всіма мешканцями багатоквартирного будинку.
Свої дії АТ «Запоріжгаз» обґрунтовує нормами Кодексу газорозподільних систем, який затверджений Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 620 від 16.05.2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку».
Вважають, що рішення ПАТ «Запоріжгаз» про об'єднання побутових споживачів в єдину групу є незаконним та таким, що порушує права позивачів як побутових споживачів.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором, до якого приєдналися позивачі, а саме розділом IV «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу», розділом V «Права та обов'язки споживача» та розділом VI «Права і обов'язки постачальника».
Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору AT «Запоріжгаз» взяло на себе зобов'язання постачати природний газ споживачам в необхідних об'ємах (обсягах), а вони взяли на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних.
Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням вимог статті 5 Закону № 1023-XII, статті 2 Закону № 1875-IV волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.
Питання за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, регламентується частиною першою статті 3 Закону № 3533-VI, згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Тому саме на АТ «Запоріжгаз» покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
Крім цього, 28.09.2016р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 60 «Про упорядкування питань щодо встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу», відповідно до п.п. 3, 4 якого, міська рада вирішила вказати ПАТ «Запоріжгаз» на недопустимість здійснення реконструкції систем газопостачання, об'єктом якої є виключно або в тому числі монтаж будь-яких будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу або будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу, без попереднього прийняття відповідного рішення з вказаного питання співвласниками багатоквартирних будинків у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рекомендувати власникам будинків (квартир), особам, відповідальним за експлуатацію будинків (експлуатаційним організаціям), балансоутримувачам будинків, та оператору газорозподільних систем при врегулюванні між собою договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку передбачити умови про попереднє встановлення квартирних лічильників газу за рахунок ПАТ «Запоріжгаз» до початку монтажу будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення загальнобудинкових вузлів обліку природного газу. Вказане рішення було оприлюднено 12.10.2016р.
Таким чином, дії AT «Запоріжгаз» щодо встановлення на багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ЗВОГ порушують норми діючого законодавства, права позивачів.
Обов'язок із встановлення за власний рахунок квартирних приладів обліку природного газу для побутових споживачів покладений Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» на ПАТ «Запоріжгаз» (правонаступник - AT «Запоріжгаз»).
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд:
- захистити права споживачів шляхом визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»;
- зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» за свій рахунок забезпечити встановлення індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити демонтаж об'єкта газорозподільної системи - вузла обліку газу з допоміжними пристроями, який встановлений на газовій мережі в будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» після демонтажу об'єкту газорозподільної мережі - загальнобудинкового вузла обліку газу - здійснити роботи по відновленню газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , привівши її у попередній стан, який існував до встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу;
- зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об'єму спожитого природного газу відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08 червня 1996 року «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» у розмірі 3 куб.м. з 01.08.2019 року по особовим рахункам побутових споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- зобов'язати ТОВ «Запоріжгаз Збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ з 01.08.2019 року по особовим рахункам побутових споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- зобов'язати ТОВ «ГК Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ з 01.06.2023 року по особовим рахункам побутових споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити демонтаж об'єкта газорозподільної системи - вузла обліку газу з допоміжними пристроями, який встановленій на газовій мережі будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» після демонтажу об'єкту газорозподільної мережі - загальнобудинкового вузла обліку газу - здійснити роботи по відновленню газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об'єму спожитого природного газу по особовим рахункам побутових споживачів-позивачів, а саме: ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 , з 01.08.2019 року відповідно до норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінетом Міністрів України № 619 в розмірі 3 м.куб.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.08.2019 року - ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.06.2023 року - ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_6 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 .
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211гривень 20 копійок.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Плигань І.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в частині вимог до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що нормами права чітко регламентовано розмежування повноважень суб'єктів ринку природного газу, а саме унормовано, що забезпечення індивідуальними газовими лічильниками, визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу та проведення перерахунку по нормах споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, обов'язки якого, на визначеній території ліцензованої діяльності виконує - АТ «Запоріжгаз», а не постачальник - ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Постачальник проводив нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, у свою чергу діяльність з розподілу природного газу, зокрема, його облік та прийом показників лічильника газу на відповідній території здійснювалась саме АТ «Запоріжгаз».
Вказує, що зважаючи на характер позовних вимог та спосіб їх виконання, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що Товариство не є зобов'язаною за позовними вимогами особою.
ТОВ ГК «Нафтогаз України» не є Оператором ГРМ та не надає позивачам послуг з розподілу природного газу, а отже, є неналежним відповідачем за даним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі. Для здійснення перерахунку заборгованості за спожитий природний газ Оператор ГРМ має провести відповідні коригування щодо фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу та відобразити їх на інформаційній платформі Оператора ГТС для подальшого врахування постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Крім того, позивачі в позовній заяві не наводять жодних підстав своїх матеріально-правових вимог до ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а також не зазначають в чому саме полягає їх порушене право та яким чином має відбутись його поновлення. Позивачами не наведено жодного обґрунтування того, в чому полягає порушення їх прав, які саме права порушено ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Також, погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» Васільєв В.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволених вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, задовольняючи позов відносно ТОВ «Запоріжгаз збут» суд жодним чином не зазначив якими діями чи бездіяльністю ТОВ «Запоріжгаз збут» були порушені права споживачів, які нормативно-правові акти були порушені.
ТОВ «Запоріжгаз збут», відповідно до приписів Правил постачання природного газу, Закону України «Про ринок природного газу», кодексу ГРС є гарантованим постачальником природного газу, який не здійснює розподіл природного газу, не змінює об'єми розподіленого природного газу споживачам, не здійснює їх перерахунки, а також не встановлює режими нарахування об'ємів спожитого газу. Позивачі не надали суду жодного належного доказу щодо наявності у «Запоріжгаз збут» ТОВ повноважень встановлювати режими нарахування об'ємів спожитого природного газу, а також, що саме ТОВ «Запоріжгаз збут» встановив позивачам режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового приладу обліку газу
Крім того, починаючи з 07.03.2019 року Постанова КМУ № 619 вже не діє, а суд першої інстанції зобов'язує відповідачів з 01.08.2019 року її застосувати.
Зауважує, що суд першої інстанції не зазначає жодної норми матеріального права, якою визначається обов'язок Товариства, або хоча б повноваження, встановлювати режими нарахування об'ємів спожитого природного газу, здійснювати перерахунок вартості послуг з газопостачання відповідно до норм споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників. Більш того, судом зобов'язано ТОВ «Запоріжгаз збут» робити те, що не передбачено законодавством.
Судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог відносно ТОВ «Запоріжгаз збут» не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року по справі №161/15083/16-ц., від 08.07.2020 року у справі №210/5132/19, від 20.07.2020 року у справі №212/1796/18-ц, від 22.12.2021р. у справі № 210/3912/19.
Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.
Учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційні скарги не скористалися.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ТОВ «Запоріжгаз збут», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в іншій частині рішення суду не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Отже, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених вимог позивачів до ТОВ «Запоріжгаз збут», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2026 року клопотання представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» Швайковського А.А. про заміну відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» його правонаступником - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» задоволено.
Замінено відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» його правонаступником - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників ТОВ «Запоріжгаз збут» Васільєва В.О. та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Плигань І.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За приписами частини 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам в оскаржуваній частині не відповідає.
Так, задовольняючи позов в частині вимог до ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів, суд у мотивувальній частині рішення не зазначив яким чином ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» були порушені права позивачів, та яким чином і на якій підставі можуть бути поновлені їх права саме постачальниками природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є власниками (співвласниками), зареєстровані або проживають у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач Акціонерне Товариство «Оператором ГРМ «Запоріжгаз» є виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичних осіб у забезпеченні газопостачанням.
З 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно технологічного управління, тобто серед суб'єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює ліцензовану діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки.
Відповідно до Постанови від 28.05.2015 року № 1652 про видачу ліцензії з постачання природного газу, ТОВ «Запоріжгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території Запорізької області.
Так, ПАТ «Запоріжгаз» було розроблено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 - 2025 роки, який було подано до НКРЕКП на затвердження. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 393 (зі змінами) затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 - 2025 роки та джерела їх фінансування.
1-й розділ даного Плану становить Інвестиційна програма ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 рік, якою передбачено забезпечення населення лічильниками газу. З урахуванням технічних та економічних чинників визначено заходи з забезпечення лічильниками у спосіб або встановлення індивідуальних або загальнобудинкових лічильників.
Відповідно до цієї Інвестиційної програми передбачено встановлення єдиного будинкового вузла обліку (загальнобудинкового лічильника) для забезпечення споживачів категорії населення, незабезпечених лічильниками, що мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
На виконання вищенаведеної Інвестиційної програми відповідно до приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію від 08.09.2017 р. за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено загальнобудинковий лічильник та здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником.
Права та обов'язки споживачів визначені Типовим договором, а саме розділом III "Умови передачі природного газу Споживачу", розділом V "Порядок обліку природного газу, що передається Споживачу", розділом VI "Порядок розрахунків" та розділом VII "Права і обов'язки Сторін".
Позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ.
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору розподілу природного газу, що є у загальному доступі на офіційному сайті АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз», цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунку Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: "споживач" - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок природного газу" та Кодексі ГРС.
Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" взяло на себе зобов'язання постачати природний газ споживачам в необхідних об'ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не має власника (балансоутримувача), що володіє цим будинком одноособово, оскільки даний будинок як цілісність є спільною частковою власністю власників квартир та приміщень цього будинку, тобто управління здійснюється співвласниками відповідно до положень чинного законодавства.
Пунктом 5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року N 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за N 1382/27827, (далі - Правила) визначено, що постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Відповідно до визначень, наведених у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Пунктом 7.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року N 2496, визначено, що Оператор ГРМ зобов'язаний, зокрема, забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об'єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту споживача відповідно до вимог Кодексу ГРС.
Відповідно до пункту 13 Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГРМ для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Суд першої інстанції, зобов'язуючи ТОВ «Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.08.2019 року та зобов'язуючи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.06.2023 року, не врахував того, що такі зобов'язання не належать до повноважень ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальників. ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальники надають споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тоді як послуги щодо обліку спожитого природного газу здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», який є правонаступником АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», як Оператор ГРМ, до якого позивачі не заявляли вимог щодо зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів. ТОВ "Запоріжгаз збут", ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не є суб'єктами, що здійснюють облік об'ємів спожитого природного газу, отримують такі об'єми лише опосередковано, тобто через ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», який є правонаступником АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», а тому вимоги позивачів про зобов'язання ТОВ "Запоріжгаз збут" та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам споживачів є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 210/5132/19 (провадження № 61-4893св20), від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18-ц (провадження № 61-23124св19).
Отже, повноваженнями щодо визначення обсягів спожитого газу та його перерахунок наділені виключно Оператори ГРМ відповідно норм Кодексу ГРМ, Кодексу ГТС, Правил постачання природного газу, ліцензії на розподіл природного газу, і в даному випадку це є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», який є правонаступником АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі N 523/9076/16-ц (провадження N 14-61цс18).
Виходячи зі змісту та підстав заявлених позовних вимог у цій справі, позивачі пред'явили позовну вимогу щодо зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів - позивачів до неналежних відповідачів, що є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Оскільки у задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів - позивачів відмовлено у зв'язку з пред'явленням цих вимог до неналежних відповідачів, тому рішення суду першої інстанції щодо обґрунтованості таких вимог апеляційним судом не переглядається.
Отже, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині позовних вимог позивачів до ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про проведення перерахунку плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів та в частині стягнення з ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в дохід держави судового збору в розмірі 1 211,20 грн, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині вимог відмовити.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.
Щодо судових витрат у вигляді сплати судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з п.п. б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційні скарги ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягають задоволенню, рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню та відмові у задоволенні позову, тому сплачений ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі 10 174,08 грн необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивачі, як споживачі, звільняються від сплати судового збору в силу вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року у цій справі в частині задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» про зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.08.2019 року, в частині задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з 01.06.2023 року, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в дохід держави судового збору в розмірі 1 211,20 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині вимог відмовити.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалось, тому апеляційним судом не переглядалось.
Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 174 (десять тисяч сто сімдесят чотири) грн 08 коп компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 174 (десять тисяч сто сімдесят чотири) грн 08 коп компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: М.С. Гончар
Е.А. Онищенко