Провадження № 2-н/679/37/2026
Справа № 679/577/26
04 травня 2026 року місто Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О. М. перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором,
До Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи - підприємця заборгованості за договором позики від 10.01.2022, а саме: суми в гривнях передбаченої істотними умовами договору позики (пункт 7) за період з 01.12.2022 по 15.03.2023, що становить еквівалент суми 2 800 доларів США за офіційним курсом НБУ на день повернення.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.04.2026, наданої на запит суду, вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, а його місцезнаходження розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У період з 29.04.2026 по 02.05.2026 включно суддя перебувала у відрядженні.
Ознайомившись із матеріалами заяви, суддя дійшла такого висновку.
Статтею 161 ЦПК України визначено виключний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Як вбачається з заяви та доданих до неї матеріалів, заявник, звернувшись до суду з заявою про видачу судового наказу, заявляє вимогу щодо стягнення суми в гривнях передбаченої істотними умовами договору позики (пункт 7) за період з 01.12.2022 по 15.03.2023, що становить еквівалент суми 2 800 доларів США за офіційним курсом НБУ на день повернення.
Так, пунктом 7 договору позики від 10.01.2022 визначено істотні умови, а саме: «У разі коли позичальник своєчасно не поверне позикодавцю позику згідно визначеному у п. 3 цього договору строку, у тому числі при порушенні умов повернення позики частинами згідно цього ж пункту договору, позикодавець вправі пред'явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати десяти відсотків щомісячно від простроченої суми».
Відповідно до пункту 3 договору позики від 10.01.2022 позичальник зобов'язався повернути заявникові суму позики (що буде становити еквівалент суми 8 000 (вісім тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на день повернення) до 01.03.2022.
У своїй заяві заявник зазначає, що боржник повернув йому 15.03.2023 частину позики у розмірі 7000,00 доларів США. Відповідно до розрахунку сум, про стягнення яких просить заявник, то 2800 доларів США це є 10 % від 8000 доларів США за період з 01.12.2022 по 15.03.2023.
Тобто, звертаючись із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 не просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 суму основного боргу, а просить стягнути з нього 10 % від суми за період з 01.12.2022 по 15.03.2023, у зв'язку із не своєчасним поверненням позикодавцю позики.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм закону слідує, що 10 %, які ОСОБА_1 просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 , є саме неустойкою, яка в свою чергу за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видом штрафних санкцій, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов'язання.
Таким чином, ОСОБА_1 заявлено вимогу щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми неустойки, яка нарахована на розмір заборгованості за договором позики, що не відповідає п. 7 ч.1 ст. 161 ЦПК України.
Тобто, заявником при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу щодо ФОП ОСОБА_2 заявлено вимогу, яка не відповідає п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а тому суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, одночасно роз'яснивши заявнику, що згідно з частиною другої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами третім-шостим частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 161, 165, 166 ЦПК України, суд,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором, а саме суми в гривнях передбаченої істотними умовами договору позики (пункт 7) за період з 01.12.2022 по 15.03.2023, що становить еквівалент суми 2 800 доларів США за офіційним курсом НБУ на день повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О. М. Гавриленко