Справа № 598/520/26
провадження № 2/598/460/2026
іменем України
"22" квітня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Гудими І.В.
секретаря Гурець М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду звернулося ТОВ «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.05.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17.05.2025-100000918, згідно якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 3000 грн, строком на 140 днів. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, яка становить 9300 гривень та судові витрати.
Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Не повідомив відповідач і про причини своєї неявки в судове засідання. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року вирішено проводити заочний розгляд даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного.
Так, 17.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17.05.2025-100000918 за яким позивач надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, строком на 140 дні. Процентна ставка становить 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія - 20% від суми кредиту та дорівнює 600 грн. Дані обставини знайшли своє підтвердження пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) (а.с.18-19), заявкою кредитного договору №17.05.2025-100000918 (кредитної лінії) (а.с.19-20), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №17.05.2025-100000918 (кредитної лінії) (а.с.20), інформаційним повідомленням позичальника ОСОБА_1 (а.с.21-22).
Згідно п. 3.1. Договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-1549.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідачем 17.05.2025 року електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, інформаційне повідомлення, чим підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3000,00 грн, а отже акцептовано умови договору.
Відповідно до інформації наданої ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» №1-1703 від 17.03.2026 року, через систему «іPAY» 17.05.2025 року було перераховано 3000 грн на платіжну карту номер НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPAY.ua - 744097979, призначення платежу: видача за договором кредиту №17.05.2025-100000918 (а.с.13). Також дані обставини підтверджуються договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року (а.с.22-24).
ТОВ «Споживчий центр» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3000 грн. В свою чергу відповідач (позичальник) порушив виконання умов вищевказаного кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 9300 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн, процентів в розмірі 4200,00 грн, комісії - 600,00 грн, неустойки - 1500,00 грн. Дана обставина знайшла своє підтвердження довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року за період з 17.05.2025 року по 10.03.2026 року (а.с.14-15).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо умов вищевказаного кредитного договору №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року, а тому слід стягнути з нього в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 7200 гривень заборгованості за кредитним договором №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року, в тому числі: 3000 грн заборгованості за кредитом (тіло кредиту); 4200 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1500 грн та 600 грн комісії за надання кредиту, суд вважає, що в даній частині позову слід відмовити, виходячи із наступного.
Так, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Отже, наведені норми стверджують право кредитодавця встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов'язані, зокрема, з наданням кредиту.
Однак ні в договорі, ні в інших документах, наявних в матеріалах справи, не зазначається про надання кредитодавцем відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх послуг, пов'язаних з наданням кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов'язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту.
Таким чином, умова про встановлення комісії за надання кредиту є нікчемною, а позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 09.12.2019 по справі № 524/5152/15-ц: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику».
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року за період з 17.05.2025 року по 10.03.2026 рокув розмірі 1500 грн та комісію, пов'язану з наданням кредиту №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року в розмірі 600 грн, однак зогляду на зазначене, суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 2061,21 грн (7200 грн х 2662,40 грн : 9300 = 2061,21 грн).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 1054, ЦК України, п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст.ст. 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження м. Київ вул. Саксаганського, буд.133-А, інд.01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) 7200 (сім тисяч двісті) гривень заборгованості за кредитним договором №17.05.2025-100000918 від 17.05.2025 року.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження м. Київ вул. Саксаганського, буд.133-А, інд.01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) 2061 (дві тисячі шістдесят одна) гривня 21 копійка сплаченого судового збору.
Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено та підписано 22 квітня 2026 року.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА