"20" квітня 2026 р. Справа № 596/256/26
Провадження № 2-а/596/23/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фик А.Я. звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 і просить скасувати постанову №1831 від 15.01.2025 року винесену ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень. Разом із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 подав заяву в якій просить поновити строк звернення до суду. Мотивував тим, що про те, що відповідачем була винесена оскаржувана постанова №1831 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 15.01.2025 року, 17.02.2026 року йому стало відомо з листа Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про наявність штрафу на підставі виконавчого провадження №80180350. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 17.02.2026 року ОСОБА_1 отримав лист з Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з якого дізнався про постанову головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення із нього штрафу у сумі 34 000,00 грн., а також 3 400,00 грн. виконавчого збору та виконавчих витрат, відкритого на підставі постанови №1831 від 15.01.2025 року. Постанову №1831 від 15 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст.210 КУпАП, він не отримував та не був з нею ознайомлений. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається що 20.01.2025 року під час проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт, що позивач не явився по повістці в строк передбачений ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постановою КМУ №560». Має місце суперечність в строках, а саме, постанова винесена на п'ять днів швидше ніж був встановлений факт потенційного порушення, що свідчить про грубе порушення процедури складення такої постанови. Крім того, з змісту постанови чітко не визначено номера та дати повістки, часу коли він її потенційно мав отримати, що не дає можливості чітко встановити наявності такої повістки та стверджувати, що ним саме її не виконано. Постанова №1831 від 15 січня 2025 року не містить належного опису подій, які б чітко підтверджували факт адміністративного правопорушення, а саме: доказів, що підтверджують ОСОБА_1 умисне порушення вимог ст. 210 КУпАП; вказівки на те, що він був належним чином повідомлений про свої обов'язки, які стали предметом звинувачення. З врахуванням наведеного, постанова №1831 від 15 січня 2025 року є необгрунтованою, винесену з грубими порушеннями, що вбачаються зі змісту самої постанови, та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення на позов. Посилається на те, що позивачу було направлено належним чином оформлену повістку на адресу, ним ж зазначену, в межах повноважень відповідача, однак, без поважних причин було проігноровано його обов'язок. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що відзив не містить доказів на підтвердження того що позивач викликався до відповідача, коли надсилалась та чи надсилалась йому повістка.
Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Фик А.Я. в судове засідання не з'явилися. Від адвоката Фик А.Я. надійшла заява про слухання справи в його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі і просить їх задоволити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явилася, в резолютивній частині відзиву зазначила про слухання справи в її відсутності.
Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідальність за ч.1 ст.210 КУпАП передбачена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП передбачена вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Згідно наявної в матеріалах справи копії постанови за №1831 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП складеної 15 січня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 слідує, що «20.01.2025 року під час проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт, що гр. ОСОБА_1 не явився по повістці в строк передбачений ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постановою КМУ №560». Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Відмітка про вручення її копії особі, яка притягується до адміністративної відповідальності чи направлення поштовим зв'язком особі щодо якої її винесено, відсутні.
З вказаної постанови вбачається те, що дата винесення вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП «15 січня 2025 року» випереджає вказану дату вчинення адміністративного правопорушення «20 січня 2025 року», що свідчить про невідповідність її вимогам статті 283 КУпАП.
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження №80180350 від 06.02.2026 року складеної головним державним виконавцем Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасією Хометою слідує, що на підставі постанови №1831 від 15.01.2025 року виданої ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрито виконавче провадження про стягнення 34 000 гривень в дохід Держави (а.с.9).
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Згідно з частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі N 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі N 295/3099/17.
Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Судом встановлено, що відповідачем оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідності за ч.3 ст.210 КУпАП не обґрунтовано належними доказами та не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі N 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі N 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі N 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі N 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі N 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі N 360/403/19.
Як слідує з матеріалів справи та зазначає в позовній заяві представник позивача, Козира Р.С. про розгляд справи щодо нього повідомлений не був, внаслідок чого було порушено його право на захист. Доказів щодо належного оповіщення позивача або докази, які б свідчили про ухилення останнього від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи стороною відповідача не надано.
Суд вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 була не дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є ще однією підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.
Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Крім того, на підставі ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72-79, 139, 205, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд,- УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в інтересах якого діє адвокат Фик Андрій Ярославович (на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1132664 від 23.02.2026 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 №1831 від 15 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000,00 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Елла МИТРАЖИК