Справа № 461/3166/22
Провадження №1-кп/944/358/26
29.04.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Яворові клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення судової експертизи у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000219 від 11.04.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
встановив:
на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12022141350000219 від 11.04.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1КК України.
17.12.2025 під час судового розгляду справи, до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого адвокатат ОСОБА_4 про призначення судової експертизи, у якому заявник просив призначити судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи технічно спроможні покази обвинуваченого ОСОБА_5 надані під час допиту в суді 03.03.2025, щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.04.2022, приблизно о 22:30 год. вул. Центральна, 157, що в с. Арламівська Воля Яворівського району Львівської області? З урахуванням показів ОСОБА_5 встановити, як у даній дорожній обстановці повинен був діяти водій автомобіля марки «Opel Vectra», р.н.з. НОМЕР_1 ? Як в даній дорожній обстановці повинен був діяти пасажир автомобіля марки «Opel Vectra», р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 .? Із врахуванням технічно спроможного варіанту розвитку даної ДТП встановити, що стало технічною причиною її настання?
Дане клопотання мотивоване тим, що після ДТП у зв'язку з отриманими травмами підозрюваний ОСОБА_5 був госпіталізований без свідомості та був у комі більше двох тижнів. Тому під час досудового розслідування останній не міг надати покази щодо механізму ДТП та причин, що її спровокували. Однак, вже під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 пригадав механізм розвитку ДТП та надав відповідні покази, які істотно різняться від обставин викладених у обвинувальному акті, є новими у даному кримінальному провадженні, та підлягають перевірці. Закрема, на даний час обвинувачений розуміє, що ОСОБА_9 хотів зупинити автомобіль біля будинку Софії, і саме тому не доїжджаючи до такого, неочікувано для нього, різко дьоргнув його за праву руку. З наявних у матеріалах провадження доказів вбачається, що у водія ОСОБА_5 не було жодних причин технічного характеру реагувати на зміну дорожньої обстановки за їх об'єктивної відсутності. Відтак при приведенні експертиз наявних у матеріалах справи не були враховані вказані обставини.
У судовому засіданні 29.04.2026 захисник та обвинувачений підтримали клопотання мотивуючи обставинами викладеними в ньому, окрім цього захисник наголосив на тому, що згідно наданого ним висновку судового експерта від 07.02.2026 за №0182 встановлено, що покази обвинуваченого ОСОБА_5 надані під час допиту в суді 03.03.2025, щодо механізму розвитку ДТП, яка мала місце 10.04.2022 є технічно спроможні і мають технічний сенс. З врахуванням технічної спроможності показів обвинуваченого ОСОБА_5 надані ним під час допиту в суді 03.03.2025, щодо механізму розвитку ДТП, яка мала місце 10.04.2022, приблизно о 22:30 год. по вул. Центральна, 157, що в с. Арламівська Воля Яворівського району Львівської обл., причиною настання даної ДТП стали дії пасажира автомобіля марки «Opel Vectra» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам вимог п. 1.5, п. 5.2 (а), п. 5.3 (а) ПДР. Таким чином, за наслідками проведеного експертного дослідження було отримано нові вихідні дані. З урахуванням викладеного, захисник просив у межах кримінального провадження призначити автотехнічну експертизу.
Прокурор, потерпіла та її представник заперечили проти клопотання захисника про проведення слідчого експерименту, посилаючись на його безпідставність. Прокурор зокрема вказав, що у справі проведено достатньо експертиз, які свідчать про винуватість в даному ДТП саме водія, докази, які використовували експерти при проведенні експертизи, є належними та допустимими доказами.
Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов такого висновку.
Так, відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
За приписами ч.1 ст.243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
Оцінюючи зміст клопотання захисника та поставлені на вирішення експертизи питання, суд виходить з такого.
Як вбачається із п.1.1 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08 жовтня 1998 року №53/5, основними завданнями автотехнічної експертизи є:
1.1.1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.
1.1.2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.
Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику.
1.1.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.
Момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має зазначатися у документі про призначення експертизи (залучення експерта). Якщо у документі про призначення експертизи (залучення експерта) момент виникнення небезпеки не зазначений, то експерт, виходячи з аналізу дорожньої обстановки, може визначити його за даними, що містяться в матеріалах справи.
Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в документі про призначення експертизи (залучення експерта), у висновку він має вказати мотиви незгоди з позицією органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), і дати відповідні варіанти розв'язання поставленого питання.
Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.
З аналізу сформульованих стороною захисту питань вбачається, що більшість із них спрямовані не на з'ясування технічних параметрів дорожньо-транспортної пригоди, а на реконструкцію події з урахуванням альтернативних версій, повідомлених обвинуваченим, а також на встановлення ймовірності, вірогідності та причинності поведінки потерпілого.
Водночас автотехнічна експертиза відповідно до Методичних рекомендацій проводиться на підставі встановлених або заданих вихідних даних, а не з метою вибору між конкуруючими версіями події.
Питання про технічну спроможність показів обвинуваченого, за умови реалізації певної гіпотетичної ситуації, мають умовний та ймовірний характер, не ґрунтуються на достовірно встановлених фактичних обставинах і виходять за межі завдань автотехнічної експертизи.
Питання щодо встановлення, як у даній дорожній обстановці повинен був діяти водій та пасажир автомобіля, з урахуванням показів ОСОБА_5 , а отже наявності причинно-наслідкового зв'язку між можливими діями потерпілого та наслідками ДТП, а також щодо технічної «спроможності» тієї чи іншої версії розвитку події, по суті спрямовані на оцінку доказів у їх сукупності, визначення переконливості версій сторін та встановлення юридично значущого причинного зв'язку, що належить до виключної компетенції суду, а не експерта.
Суд також враховує, що у кримінальному провадженні вже проведено ряд експертиз, та в метріалах справи наявні: висновок експерта від 03.05.2022 № СЕ-19/114-22/5243-ІТ про проведення судової автотехнічної експертизи, висновок експерта від 31.05.2022 № СЕ-19/114-22/7791-ІТ про проведення додаткової судової автотехніної експертизи, висновок експерта від 03.05.2022 № КСЕ-19/114-22/5248-ІТ про проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, висновок експерта від 23.05.2022 № КСЕ-19/114-22/6468 про проведення комплексної судової відеотехнічної та автотехнічної експертизи.
При цьому сторона захисту не навела об'єктивних даних, які б свідчили про неповноту, неясність або внутрішню суперечливість висновків експертів у розумінні кримінального процесуального закону.
Варто зазначити, що суд при вирішенні цього клопотання не може аналізувати зміст усіх зібраних експертних висновків з точки зору доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого.
При цьому, відповідно до змісту вимог ч. 10 ст.101 КПК України, висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання фактично спрямоване на переоцінку наявних доказів та отримання нового експертного висновку на підтвердження позиції сторони захисту, що не відповідає завданням та підставам призначення автотехнічної експертизи.
Відтак, суд не вбачає підстав для проведення повторної автотехнічної експертизи, оскільки ступінь обґрунтованості висновків попередніх експертиз такого виду достатній на думку суду, водночас істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення проведення цих експертиз судом не встановлено, а тому підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
Керуючись ст. 7, 22, 26, 223, 240, 332, 333, 350, 369 372, 376, 395 КПК України, суд,
ухвалив:
у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про призначення судової експертизи в даному кримінальному провадженні - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10