Справа № 308/17056/25
24 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участю секретаря судових засідань Фітаса А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України)-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту того, що він безперервно перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 16 квітня 2002. Заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).
Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду заявник виконує обов'язки військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. На військовій службі з 26 липня 1995 року, в прикордонному відомстві з 26 липня 1995 року.
З 17 вересня 2001 року по 22 серпня 2006 року заявник виконував обов'язки військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 ).
Під час проходження військової служби в НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), заявника було зараховано на квартирний облік.
Відповідно до виписки з протоколу №5 від 21 листопада 2002 року Засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_4 , в період виконання обов'язків в НОМЕР_3 прикордонному загоні, з 16 квітня 2002 року заявника було зараховано на облік для отримання квартири (облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку).
Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) №614/7499 від 06 вересня 2006 року, заявник з 16 квітня 2002 року перебував на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та житловою площею не забезпечувався.
Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 12.07.2024 року №06.1-9/297 заявнику повідомлено, що в період виконання обов'язків у НОМЕР_6 прикордонному загоні ( АДРЕСА_2 ), його було зараховано на облік осіб у список осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 16 квітня 2002 року.
Перебування заявника за попереднім місцем служби у військовій частині НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на квартирному обліку для покращення житлових умов у загальному порядку із збереженням попереднього часу перебування на обліку з 16 квітня 2002 року підтверджуються також Витягом з протоколу №2 спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14 лютого 2020 року.
Документів(відповідно до законодавства це виключно протокол житлової комісії), які би свідчили про факт зарахування заявника на квартирний облік в НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) з 16 квітня 2002 року, а так само протоколи про зняття його з квартирного обліку в НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) - відсутні. В наявності виключно довідка військової частини НОМЕР_4 №614/7499 від 06 вересня 2006 року, в якій вказано, що заявник перебував на квартирному обліку з 16 квітня 2002 року, а також виписка з протоколу №5 від 21 листопада 2002 року Засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_4 , в період виконання обов'язків в НОМЕР_3 прикордонному загоні. В житловій справі протокол житлової комісії також відсутній.
У зв'язку з викладеним, заявник вимушений звернутися до суду для встановлення факту, щодо перебування ним на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов безперервно з 16 квітня 2002 року.
Встановлення такого факту має юридичне значення для зарахування заявника на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з дати первинного зарахування на облік з 16 квітня 2002 року.
18.11.2025 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження за вказаною заявою, справу призначено до судового розгляду по суті в порядку окремого провадження.
24.11.2025 на адресу суду надійшли пояснення від заінтересованої особи - військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в яких зазначили, що на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов заявник перебуває в НОМЕР_2 прикордонному загоні з 03 серпня 2006 року по теперішній час, відповідно до довідки про перебування на обліку №06.1-62053-25-Вн від 21.11.2025.
Ухвалюючи рішення про зарахування заявника на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 03.08.2006 житлова комісія враховувала те, що Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081, відповідно дата зарахування на квартирний облік була визначена 03.08.2006 року, а не 16 квітня 2002 року.
Зазначили, що чинне законодавство України, яке врегульовувало питання забезпечення житлових прав військовослужбовців Прикордонних військ України та Державної прикордонної служби України до 03.08.2006 року, не передбачало права військовослужбовців на збереження дати постановки на облік при переміщені військовослужбовців з однієї військової частини в іншу частину із зміною гарнізону (місцевості).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).
Відповідно до п. 26 Порядку, «..військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла..».
Таким чином, оскільки законодавство України до 03.08.2006 не передбачало порядку збереження черговості під час переміщення військовослужбовців по службі в іншу місцевість, це поставило в нерівне становище військовослужбовців, які не змінювали місця служби (до прикладу з 2002 року), та військовослужбовців, які внаслідок неодноразового переїзду до інших місць служби втрачали при цьому час первинного зарахування на квартирний облік за попередніми місцями служби через неврегульованість питання збереження черговості.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання від заявника, в якому просить розглядати справу без його участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в поданих поясненнях просив розглянути справу без участі представника.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов'язково має бути зазначено з якою метою заявник має бажання встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц та в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. На військовій службі з 26 липня 1995 року, в прикордонному відомстві з 26 липня 1995 року, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 13 листопада 2025 року №08/4240, витягом з послужного списку від 24 вересня 2025 року.
Відповідно до довідки щодо проходження військової служби № 08/4240 від 13 листопада 2025 року, складеної начальником відділу кадрів Сергієм Гузенко , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 26 липня 1995 року по теперішній час, у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України перебуває з 16 листопада 2023 року по теперішній час, з липня 2024 року по теперішній час приймає безпосередню участь у бойових діях в межах Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області та знаходиться на лінії бойового зіткнення.
Згідно з витягу з послужного списку від 13 листопада 2025 року, встановлено, що заявник у період з 17 вересня 2001 року по 22 серпня 2006 року проходив військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 ). Відповідно до зазначених даних, заявник має вислугу років станом на 01 вересня 2025 становить: 30 років 01 місяців 06 днів.
Відповідно до рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_4 , в період виконання обов'язків в НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), з 16 квітня 2002 року заявника було зараховано на облік для отримання квартири. Зазначене підтверджується виписки з протоколу № 5 від 21 листопада 2002 року(облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку).
З наданої суду довідки військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін, ІНФОРМАЦІЯ_6 ) №614/7499 від 06 вересня 2006 року, підтверджується, що заявник з 16 квітня 2002 року перебував на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та житловою площею не забезпечувався.
З копії довідки з військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 12.07.2024 року №06.1-9/297 вбачається, що заявника було повідомлено, що в період виконання обов'язків у НОМЕР_6 прикордонному загоні ( АДРЕСА_2 ), його було зараховано на облік осіб у список осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 16 квітня 2002 року.
Перебування заявника за попереднім місцем служби у військовій частині НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у загальному порядку із збереженням часу перебування на обліку з 16 квітня 2002 року підтверджується витягом з протоколу № 2 спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14 лютого 2020 року.
Документи, які відповідно до вимог законодавства підтверджують факт зарахування на квартирний облік (зокрема протокол житлової комісії), а також документи щодо зняття з такого обліку у НОМЕР_3 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) - відсутні.
Водночас наявні інші документи, що підтверджують перебування заявника на квартирному обліку, а саме: довідка військової частини НОМЕР_4 № 614/7499 від 06 вересня 2006 року, відповідно до якої заявник перебував на обліку з 16 квітня 2002 року, а також виписка з протоколу № 5 від 21 листопада 2002 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_4 .При цьому у матеріалах житлової справи протокол житлової комісії також відсутній.
На підставі викладеного, заявник вимушений звернутися до суду для встановлення факту, що він перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов безперервно з 16 квітня 2002 року.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право не житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідні до закону.
Стаття 24 Конституції України закріплює, «..Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками...»
Згідно зі ст. 37 Житлового кодексу України облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив підприємства, установи, організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і службовцями цього підприємства, установи, організації.
За приписами статті 39 ЖК України, громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншого громадського об'єднання і відповідного профспілкового комітету.
Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік (ст. 43 ЖК України).
Відповідно до п. 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Відповідно до п. 9 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 січня 2021 року № 26, військовослужбовці, які перебували у списку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) за попереднім місцем проходження військової служби, за новим місцем служби включаються до такого списку із збереженням часу перебування на обліку за попереднім місцем служби.
На підставі наданого пояснення третьої особи щодо позову або відзиву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), зазначено, що заявник перебуває на квартирному обліку в НОМЕР_2 прикордонному загоні з 03 серпня 2006 року по теперішній час, що підтверджується довідкою № 06.1-62053-25-Вн від 21.11.2025.
Як зазначено у поясненнях, визначаючи дату зарахування заявника на облік - 03.08.2006, житлова комісія виходила з того, що саме цього дня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1081, якою затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
За твердженням заінтересованої особи, законодавство, що діяло до 03.08.2006, не передбачало можливості збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку у разі переміщення військовослужбовця до іншого гарнізону.
Разом з тим, відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, у разі переміщення по службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону, зараховуються на облік за новим місцем служби із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Отже, неврегульованість питання збереження часу перебування на квартирному обліку до 03.08.2006 фактично призводила до різного правового становища військовослужбовців: тих, які не змінювали місце служби, та тих, які у зв'язку з переміщенням втрачали раніше набутий час перебування на обліку.
Зазначені обставини підлягають оцінці судом з урахуванням принципів рівності та справедливості, а також необхідності забезпечення однакового підходу до реалізації житлових прав військовослужбовців.
Оцінивши всі надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність всіх підстави для встановлення факту перебування заявника на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з 16 квітня 2002 року, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій у справах, пов'язаних із порушенням їхніх прав.
Статус заявника як учасника бойових дій підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 .
Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.76,81,141,263,264,265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 безперервно перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 16 квітня 2002 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Заявник:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), місце проживання ( АДРЕСА_4 ) код РНОКПП НОМЕР_8 ;
Заінтересована особа:
Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .
Суддя І.О. Шепетко