Справа № 306/1436/25
Провадження № 2/306/69/26
24 квітня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду.
ТОВ "ВІН ФІНАНС", в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №2-570/2009 у розмірі 16969,54 грн. та сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2422,40 грн. В обгрунтування доводів посилається на те, що 04.08.2009 року Свалявський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення у справі № 2-570/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11204474000 від 27.08.2007 року у розмірі 54991,96 грн. Вказує, що з моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, однак рішення суду так і не було виконане в розумінні чинного законодавства, а саме у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року. Вказує, що кредитний договір № 11204474000 від 27.08.2007 року було укладено між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі укладеного договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18.09.2019 року. Зазначає, що 29.11.2019 року Свалявським районним судом Закарпатської області постановлено ухвалу у справі 306/1260/14-ц, якою підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором №11204474000 від 27.08.2007 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Вказує, що відповідно до укладених договорів право вимоги за кредитним договором № 11204474000 від 27.08.2007 року належало ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». 25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 змінено найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 року на виконання протоколу № 1706 від 25.07.2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства. Вимоги мотивує тим, що рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року, таке прострочення є триваючим правопорушенням, а тому право на стягнення інфляційних втрат 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Позивачем розраховано 3% річних у розмірі 4944,76 грн. та інфляційні збитки у розмірі 12024,79 грн. у загальній сумі 16969,54 грн., які позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання рішення суду. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений за подання позову до суду.
Суд своєю ухвалою від 26.08.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначив судове засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
22.12.2025 року представник відповідача Станкович Євгенія Василівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду відзив (вх.№9872) у якому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-570/2009 у розмірі 16969,54 грн та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.відмовити повністю.
29.12.2025 року представник позивача Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ "ВІН ФІНАНС" надав до суду додаткові пояснення (вх.№10139) у яких звертає увагу на безпідставні твердження представника відповідача щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. В обгрунтування доводів зазначає, що позивач здійснив нарахування за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 року, оскільки кредитор може обрати будь-який період прострочення в межах трирічного позовного строку та здійснити нарахування інфляційних втрат та 3 % річних саме за цей період. Вказує, що позивач набув право на звернення до суду після 17.12.2019 року як правонаступник у справі, отримав той самий обсяг прав та обов'язків, якими володів первісний кредитор. Оскільки первісний кредитор не скористався своїм правом на звернення до суду з вимогами про стягнення збитків, передбачених ст. 625 ЦК України, правонаступник має право самостійно визначати період, за який здійснюється нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Вважає, що твердження відповідача щодо неправильного визначення періоду нарахування є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства. Посилання відповідача на обставини, пов'язані з видачею дубліката виконавчого листа та поновленням строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, не стосуються суті даного спору, оскільки предметом розгляду у цій справі є стягнення збитків у порядку, передбаченому ст.625 ЦК України. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області № 2-570/2009 від 04.08.2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором №11204474000 від 27.08.2007 року залишається невиконаним, а тому просить позов задовольнити.
21.01.2026 року представник-адвокат Станкович Є.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду заперечення (вх.№4) у яких відповідач не погоджується з твердженнями позивача про його право на звернення до суду з заявами про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. В обгрунтування заперечень зазначає, що 14.11.2025 року позивачем до Свалявського районного суду Закарпатської області подано заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, боржник ОСОБА_1 (справа № 306/1260/14-ц). 27.01.2026 року Свалявським районним судом Закарпатської області в особі головуючої-судді Вінер Е.А. у задоволенні заяви ТОВ «Він Фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання дубліката відмовлено. Ухвала набрала законної сили 12 лютого 2026 року та звернута до виконання. Вказане судове рішення (про відмову в поновленні строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та відмову у видачі його дубліката) засвідчує, що стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу. Тобто у такому випадку основна вимога позивача про примусове стягнення боргу, підтверджена судовим рішенням, не може бути виконана в примусовому порядку, а тому до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не підлягають застосуванню правила ч.2 ст. 625 ЦКУкраїни. Вимоги мотивує тим, що факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов'язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню судом лише за грошовим зобов'язанням, яке підлягає виконанню. Просить долучити до матеріалів справи копію ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.01.2026 року. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги. Зазначає, що суть спору полягає у правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат на борг, право на примусове стягнення якого, наразі, втрачено. Станом на сьогодні відсутнє судове рішення про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, яке набрало законної сили. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що право позивача порушене, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи призначено на 08:30 годину 24.04.2026 року.
Представник позивача Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ "ВІН ФІНАНС" заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача-адвокат Станкович Євгенія Василівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 (ордер на надання правничої допомоги серії АО №1205029 від 20.11.2025 року) просить відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав зазначених у відзиві.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Суд проводить розгляд справи за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 04.08.2009 року Свалявським районним судом Закарпатської області постановлено рішення у справі № 2-570/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11204474000 від 27.08.2007 року у розмірі 54991,96 грн.
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.
14.11.2025 року ТОВ "ВІН ФІНАНС" до Свалявського районного суду Закарпатської області подано заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, боржник ОСОБА_1 (справа № 306/1260/14-ц).
Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.01.2026 року (суддя Вінер Е.А.) у задоволенні заяви ТОВ «Він Фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання дубліката відмовлено. Ухвала набрала законної сили 12.02.2026 року та звернута до виконання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання сторонами; ст. 525, 526 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається; ч. 1 ст. 598 ЦК України - зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; ст. 599 ЦК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов'язанн; ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; ст. 1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України; ч. 2 ст.625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Правовий аналіз норм ст. 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.
29.11.2019 року ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області, яка набрала законної сили 17.12.2019 року, замінено стягувача у цивільній справі №2-570/2009 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»». Тобто, право вимоги у позивача як у стягувача виникло не раніше 17.12.2019 року, не могло виникнути з 23.02.2019 року (як зазначає позивач), поскільки на 23.02.2019 року позивач не був стороною виконавчого провадження за виконавчими листами №2-570/2009 та не пред'являв відповідних грошових вимог до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України - виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поскільки виконавчий лист Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №2-570/2009 повернуто 11.10.2012 року та повторно не пред'являся на примусове виконання, то строк пред'явлення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УкрСиббанк» присудженої суми заборгованості збіг 11.10.2015 року (враховуючи положення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (правова позиція Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 року, справа № 757/44680/15-ц: "натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
Фактичні обставини справи №2/570/2009, за яких ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.01.2026 року, яка набрала законної сили, позивачу ТОВ "ВІН ФІНАНС" як стягувачу відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа та у поновленні строку для пред'явлення його до виконання, свідчать, що основна вимога позивача, яка виникла на підставі рішення суду від 08.04.2009 року у справі №2/570/2009 не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, а тому між сторонами виникло натуральне зобов'язання, до якого не можуть бути застосовані положення ст.625 ЦК України.
Факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов'язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, відмовою судом у задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов'язанням, яке підлягає виконанню, а тому суд вважає, що вимоги позивача ТОВ "ВІН ФІНАНС"про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними.
Належить зазначити, що сплив строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. При цьому суд враховує не лише право стягувача, а й права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення.
Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб; ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, встановивши, що у позивача втрачена (вичерпана) можливість стягнення у примусовому порядку за рішенням суду від 04.08.2009 року у зв'язку зі спливом часового проміжку, наданого законом для пред'явлення виконавчого листа до виконання, очевидним є відсутність правової підстави для стягнення з відповідача на користь позивача можливого похідного зобов'язання, передбаченого ст.625 ЦК України.
З огляду на вищезазначене, ураховуючи встановлені у справі фактичні обставини та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за їх безпідставністю.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається у разі відмови в позові на позивача.
У зв'язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.526, 610, 612, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №2-570/2009 у розмірі 16969,54 грн. - відмовити.
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 24.04.2026 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Найменування позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС", адреса: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 38750239, електронна пошта: ecourt@dgfinance.com.ua
Представник-адвокат Романенко Михайло Едуардович, який діє в інтересах позивача ТОВ "ВІН ФІНАНС", адреса: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, РНОКПП 2897113708, електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Представник-адвокат Станкович Євгенія Василівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , ордер на надання правничої допомоги серії АО №1205029 від 20.11.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/3092 від 12.01.2023 року, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_3
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА