Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1581/26
Номер провадження 3/299/471/26
04.05.2026 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
за ч. 2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
На розгляд суду передано справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.204-1 КУпАП. Вивчивши зміст протоколу про адмінправопорушення від 17.03.2026 ЗхРУ № 339188, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.
ОСОБА_1 звинувачується у спробі незаконного перетину державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
За змістом протоколу, 17.03.2026 року о 07 год. 20 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) на напрямку 70 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) в контрольованому прикордонному районі на відстані 1400 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 спільно з іншими громадянами України, який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Розгляд справи проведено в порядку ст..268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №339188 від 17.03.2026 року, протокол про адміністративне затримання від 17.03.2026 року, протокол особистого огляду рапорт, важаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП виходячи з наступного.
Згідно зі ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:
1) об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
2) об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
3) суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
4) суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Частиною другою статтею 204-1 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи вбачається, що останній був затриманий працівниками прикордонної служби у м.Виноградів на залізничному вокзалі.
Окрім того з дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне затримання від 17.03.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , був затриманий на відстані близько 14 000 метрів від лінії державного кордону.
Отже з досліджених в судовому засіданні доказів, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП не підтвердився.
Суд констатує, що сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, у справі не доведено ні події, ні складу правопорушення, про вчинення якого складено Протокол у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 .
Припущення про те, що ОСОБА_1 якого згідно протоколу затримання було затримано на відстані близько 14 000 (чотирнадцять тисячі) метрів від лінії державного кордону України, мав явну мету в порушення закону перетнути державний кордон поза пунктами пропуску та вчиняв з цією метою активні дії, що прямо про це свідчили, - не підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.
Місцем виявлення діяння вказано місце, що знаходиться на відстані 14 000 (чотирнадцять тисячі) метрів від лінії державного кордону України. Ця обставина зумовлює необхідність зібрання достатньої сукупності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 за обставин, вказаних у протоколі, вчиняв активні дії, що прямо спрямовані на незаконний перетин кордону. Жодного належного та допустимого доказу, що б містив таку інформацію - до протокол не додано, як не зазначено про такі дії і у самому протоколі.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи вбачається, що такий був затриманий на залізничному вокзалі в м.Виноградів.
Даними поясненнями виключається така обов'язкова ознака суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення як умисел на вчинення правопорушення. Дані пояснення нічим не спростовані, оскільки протокол за тримання та протокол про адміністративне правопорушення містять суперечливі дані щодо обставин та подій які ставляться у провину ОСОБА_1 .
Із приписів ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину небуде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 247 п. 1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 245, 247 п. 1, 251, 280, 283 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю (недоведеністю) події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
СуддяЛеньо В. В.