Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1536/26
Номер провадження 1-кс/299/263/26
04.05.2026 року м. Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
01.05.2026 року в суд поступило клопотання адвоката ОСОБА_2 від 30.04.2026 року про скасування арешту майна, подане в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2026 року за № 12026071080000182, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
До клопотання додано ордери на надання правничої допомоги серії АО №№ 1227357, 1227359 від 30.04.2026 року, видані адвокатським об'єднанням «Лідер права», та дві копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1056, виданого 14.01.2016 року Радою адвокатів Закарпатської області.
Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (частина перша статті 99 КПК України).
Згідно абзацу першого підпункту 5.26 пункту 5 національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144 «Про прийняття та скасування національних стандартів», відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не засвідчено належним чином, оскільки у відмітках про засвідчення не зазначено власне ім'я та прізвище особи, яка засвідчила копії, дату засвідчення, тому такі не підлягають врахуванню як документи.
Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (частина друга статті 64-2 КПК України).
У частині шостій статті 64-2 КПК України передбачено, що представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) (частина перша статті 45 КПК України).
Згідно частини першої статті 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З огляду на те, що адвокат, який подав клопотання, не додав до клопотання копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, оформлену належним чином, то повноваження адвоката як представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, не підтверджено.
КПК України не передбачено процесуальний наслідок подання клопотання про скасування арешту майна особою, яка не має права його подавати.
Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
У відповідності до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Із врахуванням того, що клопотання подано адвокатом, який не має права його подавати, то не може бути предметом розгляду слідчим суддею, тому на підставі засади законності кримінального провадження підлягає поверненню адвокату.
Керуючись статтями 7, 9, 50, 64-2, 174, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна повернути адвокату.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1