Справа № 531/781/25 Номер провадження 22-ц/814/1392/26Головуючий у 1-й інстанції Герцов О.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
28 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Панченка О.О., Триголова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цокало Тетяна Михайлівна, на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23012,48 грн та сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 12 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1230967, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначених умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умови кредитного договору, заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.
Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23012,48 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3499,98 грн; заборгованість за відсотками - 19512,50 грн.
22 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №22102024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно й до відповідача за кредитним договором № 1230967 від 12 січня 2024 року.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1230967 від 12 січня 2024 року в розмірі 23012,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 рокуне погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2025 року по справі № 531/781/25 змінити шляхом зменшення заборгованості за кредитним договором № 1230967 від 12 січня 2024 року в частині стягнення заборгованості по процентах, зменшивши їх розмір з 19512,50 грн до 13377,00 грн та загальний розмір заборгованості зменшити з 23012,48 грн до 16876,98 грн, та змінити рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року шляхом зменшення судових витрат понесених позивачем зі сплати судового збору з 2422,40 грн до 1776,59 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Також просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 966,50 грн та судові витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 5000,00 грн.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, відповідно, суд безпідставно стягнуто відсотки у розрахунку встановлення денної процентної ставки у 2,5%.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 23012,48 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1230967 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».
Відповідно до умов договору (пункт 1.1) товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пункт 1.2 договору встановлює, що сума кредиту складає 3500,00 грн.
Згідно з пунктів 1.3-1.4 договору строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів.
За змістом підпункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.3 договору. Положеннями пункту 1.5.2 договору встановлено умови застосування зниженої відсоткової стави на рівні 0,01 % в день.
Відповідно до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Додатком 1 до даного договору є Графік платежів відповідно до якого дата видачі кредиту - 12 січня 2024 року, сума кредиту - 3500,00 грн, проценти за користування кредитом - 28885,50 грн, загальна вартість кредиту складає 32385,50 грн. В рядку «підпис споживача» договору № 1230967 про надання споживчого кредиту від 12 січня 2024 року та додатку до договору зазначено: підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К347 12 січня 2024 року о 13:16:01 год, що відповідає вимогам 7.1.19 Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Селфі Кредит».
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Селфі Кредит» підтверджено, що відповідач, з яким укладено договір №1230967 від 12 січня 2024 року, ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит» Акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором К347 12 січня 2024 року з номера телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» від ТОВ «Селфі Кредит» на картку клієнта було успішно перераховано кошти: 12 січня 2024 року о 13:25:54 на суму 3500,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Факт перерахування первісним кредитором коштів відповідачу також підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250415/94811-БТ від 18 квітня 2025 року.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Селфі Кредит», загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1230967 від 12 січня 2024 року, складає 23012,48 грн, з яких: 3499,98 грн - тіло кредиту та 19512,50 грн - нараховані відсотки.
22 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №22102024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуває прав вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» та сплачує Клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
22 жовтня 2024 року клієнтом та фактором підписаний Акт приймання-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу від 22 жовтня 2024 року № 22102024.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 22102024 від 22 жовтня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1230967 від 12 січня 2024 року, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості разом 23012,48 грн, із них: сума залишку по тілу кредиту - 3499,98 грн, сума залишку по відсотках - 19512,50 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 6887 від 23 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги.
ТОВ «ФК Кредит-Капітал» направлено відповідачу досудову вимогу вих. № 12227 від 27 березня 2025 року про те, що відбулось відступлення прав вимог за договором №1230967 від 12 січня 2024 року до ТОВ «ФК Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 23012,48 грн.
Щодо меж перегляду рішення місцевого суду
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга стосується виключно незгоди із розміром стягнення відсотків, то в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року в іншій частині.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що 12 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем, було укладено кредитний договір № 1230967 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», право вимоги за яким, в подальшому, перейшло до ТОВ «ФК Кредит-Капітал».
Умовами вище вказаного договору передбачено, що сума кредиту складає 3500,00 грн.
Згідно з пунктів 1.3-1.4 договору строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів.
За змістом підпункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункту 1.3 договору. Положеннями пункту 1.5.2 договору встановлено умови застосування зниженої відсоткової стави на рівні 0,01 % в день.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення вказав, що відступлення права грошової вимоги було здійснено в межах дії договору і на момент відступлення, нарахування 2,5 % в день первісним кредитором здійснено правомірно, з даним висновком не може погодитися суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про не застосування обмеження стосовно розміру процентної ставки, оскільки пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про споживче кредитування» такі обмеження встановлено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким є 24 грудня 2023 року.
Зазначене узгоджується із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» опубліковано 23 грудня 2023 року в офіційному виданні Голос України № 50, а тому датою набрання його чинності є - 24 грудня 2023 року, кредитний договір № 1230967 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» було укладено 12 січня 2024 року, коли вище вказана норма закону вже діяла, тобто, як правильно вказав скаржник, підпункт 1.5.1 договору, де визначена стандартна процентна 2,5 % не можна застосовувати для розрахунку суми процентів.
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості (а.с.33-43), з якого вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося з розрахунку процентної ставки становить 2,5 % в день починаючи з 11 лютого 2024 року.
З договору вбачається, що строк кредитування становить 360 днів, з 12 січня 2024 року по 06 січня 2025 року.
Скаржник, звертаючись до суду апеляційної інстанції, розрахував заборгованість по відсотках та вважав, що вона підлягає до стягнення у розмірі 16100,00 грн (3500,00 грн х 1% х 360 днів), тобто в межах строку кредитування. При цьому не звернувши увагу на пункт 1.5.2 договору.
З наданого позивачем Розрахунку заборгованості за договором №1230967 вбачається, що відповідачем сплачено тіло кредиту в розмірі 0,02 грн та проценти за користування кредитом 2723,00 грн.
Як вже зазначалося, відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу, зокрема, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зважаючи на положення даної статті, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1230967 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 січня 2024 року в розмірі 16876,98 грн, яка складається з: 3499,98 грн - розмір заборгованості за тілом кредиту та 13377,00 грн - розмір заборгованості за відсотками.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року зміні, отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1230967 від 12 січня 2024 року в розмірі 16876,98 грн.
Щодо судових витрат
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції
Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні і представником відповідача в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача, разом з апеляційною скаргою, було подано до суду: копію договору від 22 липня 2025 року № 1327 про надання правничої допомоги, згідно якого адвокат Цокало Т.М. приймає доручення ОСОБА_1 (клієнт) та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу. Пунктом 3.1 договору узгоджено порядок обчислення гонорару адвоката та визначено вартість наданих послуг, також вище вказаним пунктом визначено, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається детальним описом робіт або додатковою угодою; копією детального опису робіт (наданих послуг) від 04 грудня 2025 року виданого на підставі договору № 1327, яким між адвокатом та клієнтом узгоджено, що розмір оплати за надання юридичних послуг адвокату за надання правової допомоги у Полтавському апеляційному суді у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості складає 5000,00 грн (а.с. 132), згідно якого адвокатом було надано клієнту наступні види правової допомоги підготовка та написання апеляційної скарги; копію квитанції №1327 від 29 листопада 2025 року на суму 5000,00 грн за договором № 1327 про надання правової допомоги від 22 липня 2025 року у справі № 531/781/25 за (а.с. 131); копія ордеру на надання правничої допомоги відповідача на підставі договору про надання правничої допомоги №1327 від 22 липня 2025 року у Полтавському апеляційному суді адвокатом Цокало Т.М. (а.с. 126).
Частина четверта вищевказаної статті передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Із змісту частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 та від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17).
Саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а не на суд, покладено обов'язок доказування неспівмірності таких витрат.
Так, від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких малося клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу в якому зазначено, що заявлені витрату на правничу допомогу заявлені скаржником є надто завищеними, а їх розмір необґрунтований.
Застосовуючи вище наведені правові висновки, а також клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, Полтавський апеляційний суд дійшов висновку, що визначений представником заявника розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими, співмірними та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом заявника послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у суді апеляційної інстанції в сумі 3000,00 грн.
Щодо витрат по сплаті судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, відповідно, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено на 73,34% то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: зі сплати судового збору за подачу позову пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме - 1776,59 грн, а за подачу апеляційної скарги з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 966,50 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цокало Тетяна Михайлівна - задовольнити.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині судового збору за подачу позовної заяви - змінити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1230967 від 12 січня 2024 року в розмірі 16876,98 грн (замість 23012,48 грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати з оплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 1776,59 грн (замість 2422,40 грн).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 966,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.О. Панченко
В.М. Триголов