Справа № 195/523/26
Провадження № 2-о/195/50/26
29.04.2026 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
громадяни ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 02.03.1988 року, диплому серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року, архівної довідки від 04.03.2026 року вих. № 76.
В заяві заявник вказує, що у серпні 2026 року після досягнення ним 60 років виникне необхідність в оформленні пенсії за віком, наразі збиравши документи, які підтверджують його страховий стаж та звернувшись до відділення Пенсійного фонду України у смт. Томаківка із перевіркою документів, він отримав усну відповідь про те, що в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.03.1988 року виявлена помилка, а саме: невірно вказане його ім'я на російській мові « ОСОБА_2 », у дипломі серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року невірно вказано його по батькові « ОСОБА_3 », а також у архівній довідці від 04.03.2026 року № 76, виданій відокремленим структурним підрозділом «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного арграрно-економічного університету» невірно вказано його ім'я « ОСОБА_4 », і йому було повідомлено, що буде відмовлено у призначенні пенсії через розбіжність даних з паспортними даними.
Доказами того, що трудова книжка НОМЕР_1 , видана 02.03.1988 року, диплом серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року, архівна довідка від 04.03.2026 року № 76 належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може служити копія паспорту серія НОМЕР_3 , виданий Томаківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.10.1995 року.
Тобто, з невідомих для нього причин було допущено помилки у його трудовій книжці та дипломі.
Окрім паспорта, його ім'я та по-батькові правильно написане і у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера.
Тому, він вимушений звернутися до суду, для встановлення факту належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 02.03.1988 року на ім'я ОСОБА_1 , диплому серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , архівної довідки від 04.03.2026 року № 76, виданої на ім'я ОСОБА_1 .
В судове засідання учасники справи не з'явились.
У своїй заяві громадянин ОСОБА_1 просить розглянути заяву за його відсутності. Вимоги підтримує в повному обсязі.
Від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява із проханням розглянути справу у їх відсутність. Крім того, до заяви додано письмові пояснення згідно якої зазначають наступне, що як свідчать документи заявника, доданої до заяви у трудовій книжці НОМЕР_1 від 02.03.1988 виявлена помилка, а саме невірно вказано ім'я на російській мові « ОСОБА_2 » у дипломі НОМЕР_2 від 01.03.1988 невірно вказано по батькові « ОСОБА_3 ».
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення за яви частково з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку може бути встановлений факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 16.10.1995 року, прізвище, ім'я та по батькові заявника записано як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 02.03.1988 року на ім'я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу на рос.мові).
Згідно копії диплома серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року прізвище, ім'я та по батькові особи, якій його видано вказано, як « ОСОБА_1 ».
Згідно копії архівної довідки від 04.03.2026 року № 76, виданої відокремленим структурним підрозділом «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» вказано прізвище, ім'я та по батькові « ОСОБА_1 ».
Згідно довідки про перейменування виданої Відокремленим структурним підрозділом «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» від 04.03.2026 року №76 Новомосковський радгосп-технікум перейменовано в Новомосковський державний аграрний технікум на підставі наказу №137 від 05.05.1998 року Міністерства агропромислового комплексу. В подальшому на підставі наказу Міністерства освіти і науки України №711 від 28.05.2020 року з 12.10.2021 року перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету».
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи зникнення безвісти в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право».
Також суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, відповідно до якої «визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права».
Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).
Враховуючи вищезазначене, обставини справи, суд вважає, що установа, яка видала трудову книжку, та установа, яка видала диплом, не мають можливості виправити допущені помилки, також у справі не вбачається спір про право, т.я. заявником лише ставиться питання про встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, що прямо передбачено пунктом 26 зазначеної вище постанови, суд не вирішував питання про право заявника на пенсію, яке є дискреційним повноваженням ПФУ, і тому заявник мав право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Дана правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №198/623/18.
Таким чином, суд приходить висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність заявнику правовстановлюючих документів - трудової книжки, диплому та архівної довідки, тобто вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 258-261, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд
заяву громадянина ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 02.03.1988 року на ім'я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (рос. мовою); диплому серії НОМЕР_2 від 01.03.1988 року, виданого на ім'я « ОСОБА_1 » Новомосковським радгосп-технікумом Держагропрому УРСР 01 березня 1988 року; архівної довідки від 04.03.2026 року № 76, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» на ім'я ОСОБА_1 , 1966 року народження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26.
Суддя: Л. В. Колодіна