Справа № 127/34043/25
Провадження 2/127/7748/25
01 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.07.2024 у розмірі 32272,91 грн, яка складається з: 20464,33 грн - заборгованість за кредитом; 11058,58 грн - заборгованість по відсоткам; 750,00 грн - пеня; 0,00 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.07.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Того ж дня відповідач підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої банк відкрив йому поточний рахунок, встановив кредитний ліміт та видав платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Позивач зазначає, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його не подання.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.
Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Суд установив, що 05.07.2024 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та став клієнтом банку. В анкеті-заяві зазначені його анкетні дані, адреса проживання, реквізити документа, а також підтверджено погодження з тим, що правочини з банком можуть вчинятися з використанням електронного підпису, який має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом. В анкеті-заяві також зазначено, що вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становить Договір про надання банківських послуг.
Відповідач 05.07.2024 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. У цій заяві сторони погодили, що відповідачу відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановлюється кредитний ліміт. У заяві також зазначено, що до рахунку банк випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки, а сама заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становить Договір.
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода». Цей документ містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, які надавалися до укладення договору. У паспорті споживчого кредиту зазначено, що тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту - від 1000 грн до 200000 грн залежно від суми, погодженої у заявці на кредит, строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту - на споживчі потреби, спосіб надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на платіжній картці клієнта, процентна ставка - пільгова 0,000001 % та базова 40,8 % річних, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом - 109120,95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 134120,95 грн, реальна річна процентна ставка - 49,34 %.
Подані банком документи містять відомості про накладення 05.07.2024 електронних підписів як представником банку, так і відповідачем, що підтверджує оформлення договірних документів в електронній формі.
З довідки за лімітами суд установив, що за кредитним договором від 05.07.2024 банк 05.07.2024 встановив відповідачу кредитний ліміт, а 16.07.2024 двічі збільшив його: спочатку на 5000,00 грн, а потім до 20500,00 грн.
Відповідно до довідки за картами суд установив, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано платіжні картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року.
Відповідно до виписки по картці від 27.10.2025 № SAMABWFC10078487626 за період з 05.07.2024 по 27.10.2025, яка містить відомості про рух коштів по рахунку, відповідач користувався кредитними коштами та здійснював їх часткове погашення. Із цієї виписки суд установив, що сума витрат за вказаний період становить 53258,54 грн, сума зарахувань - 22083,65 грн, сума комісій - 1278,79 грн. Виписка також містить відомості про списання відсотків за використання кредитного ліміту та штрафів за прострочення за кредитом.
На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 05.07.2024 станом на 27.10.2025. Відповідно до цього розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача становить 32272,91 грн, з яких: 20464,33 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), у тому числі 20336,71 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту та 127,62 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 11058,58 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, з яких 2470,54 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість та 8588,04 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; 750,00 грн - штраф. У позовній заяві позивач визначив цю суму як пеню.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі у їх сукупності, суд установив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладеного кредитного договору. Вказані правовідносини регулюються такими нормами права.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання-правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Доводи позивача щодо наявності між сторонами договірних відносин підтверджуються доданими до позову заявою клієнта, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення вартості кредиту для споживача, які відповідач підписав простим електронним підписом за ідентифікатором.
На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості станом на 27.10.2025. Суд погоджується з цим розрахунком у частині заборгованості за тілом кредиту та процентами, оскільки він узгоджується з випискою по картці, відомостями про рух коштів та погодженими сторонами умовами кредитування. Тому пред'явлена позивачем до стягнення сума 20464,33 грн заборгованості за тілом кредиту та 11058,58 грн заборгованості за процентами нарахована правомірно та підлягає стягненню.
Щодо 750,00 грн, заявлених позивачем до стягнення як пеня, суд зазначає таке.
У розрахунку заборгованості 750,00 грн визначені як штраф, а у виписці по картці відображені як операції «Штраф за прострочення за кредитом», а у позові - як пеня. Тобто незалежно від найменування цієї суми у позовній заяві, вона є санкцією за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.
Враховуючи, що пеня, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.
Суд також враховує, що хоча сторонами погоджено тривалий строк користування кредитом, а датою повернення кредиту визначено останній день відповідного місяця останнього року дії строку договору, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань. Так, відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань у цілому або у певній визначеній банком частці у разі невиконання клієнтом та/або довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов'язань за договором. Крім того, згідно з п. 2.1.3.2.2.11 цих Умов клієнт зобов'язується негайно здійснити повне погашення заборгованості, у тому числі простроченої, за договором у порядку та строки, визначені договором та додатками до нього. Тобто, через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач набув право вимагати дострокового повернення заборгованості.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, що погодили сторони. Відповідач свої зобов'язання своєчасно і в повному обсязі не виконав, кредит не сплатив, порушив умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України, через що виникла заборгованість за кредитом. Зазначені дії відповідача призвели до порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду із цим позовом.
Оскільки позивач довів належними та допустимими доказами свої вимоги, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2366,20 грн. пропорційно задоволених вимог (позов задоволено на 97,68%).
Керуючись ст. 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.07.2024 у розмірі 31522 (тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дві) гривні 91 копійка, станом на 27.10.2025, яка складається з: 20464,33 грн - заборгованість за кредитом; 11058,58 грн - заборгованість по відсоткам.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення пені у розмірі 750 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2366,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк