печерський районний суд міста києва
757/50842/25-к
1-кс-9377/26
26 березня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника третьої особи, на майно якої накладено арешт, адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25.05.2018,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 31.07.2019 у справі № 757/19018/19-к на майно, вилучене 10.04.2019 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 82000 доларів США.
Мотивуючи подане клопотання адвокат вказує, що 15.01.2020 з матеріалів кримінального провадження № 12018000000000315 виділено в окреме кримінальне провадження № 12020000000000027 щодо невстановленого досудовим розслідуванням кола осіб. З урахуванням значного часу, що минув з моменту накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_5 (2019 рік), а також того, що у кримінальному провадженні № 12018000000000315 вона не набула процесуального статусу обвинуваченої, а у кримінальному провадженні № 12020000000000027, яке розслідується з 2020 року, не набула статусу підозрюваної, заявник вважає, що потреба у подальшому застосуванні арешту грошових коштів ОСОБА_5 відпала, а відтак вищенаведене у своїй сукупності обумовлює необхідність скасування арешту майнам.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що арешт на майно накладено обґрунтовано, потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000027 від 15.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 255 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 15.01.2020 у зв'язку із виділенням матеріалів у окреме провадження з кримінального провадження № 1201800000000315.
31.07.2019 у справі № 757/19018/19-к ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 12018000000000315, яке вилучене 10.04.2019 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а саме на грошові кошти в сумі 82000 доларів США.
Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до постанови Європейського суду від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти рф», постанови Європейського суду від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти рф» судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2019 у справі № 757/19018/19-к, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , про скасування якого її представник просить у клопотанні.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою статті 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пункти 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пункти 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у володінні заявника. Підозра ОСОБА_5 в рамках кримінальних проваджень № 12018000000000315, № 12020000000000027 не пред'явлена, цивільний позов у вказаних кримінальних провадженнях не заявлено.
Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні статті 86 КПК України, доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок заявника з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.
Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним статтею 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12020000000000027, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими, в розумінні статті 86 КПК України, доказами.
Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.
Ураховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна ОСОБА_5 спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним їй майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 26, 28, 86, 98, 107, 167, 170-174, 379 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 757/19018/19-к на майно, вилучене 10.04.2019 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 82000 доларів США.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1