печерський районний суд міста києва
757/13185/26-к
1-кс-18389/26
19 березня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисників підозрюваного адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 22024000000000638 від 09.07.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , в якому він просить змінити запобіжний захід підозрюваному із цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави у розмірі від 3328 грн до 66560 грн з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не підтвердились, підозра не обґрунтована. Крім того, стан здоров'я ОСОБА_4 значно погіршився, з 16.02.2026 по 24.02.2026 він перебував на стаціонарному лікуванні, за наслідком якого рекомендовано, зокрема санаторно-курортне лікування, що підтверджується випискою із медичної карти № 2515. Зазначене, на переконання сторони захисту, виключає можливість застосування запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням свободи пересування (цілодобового домашнього арешту), адже унеможливлює дотримання необхідних рекомендацій лікаря. За таких підстав сторона захисту вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді застави у розмірі від 3328 грн до 66560 грн замість домашнього арешту з урахуванням всіх обставин справи та положень, передбачених статтею 178 КПК України повною мірою відповідатиме меті запобіжного заходу як такого із покладенням на нього обов'язків передбачених ч частиною п'ятою статті 194 КПК України.
У судовому засіданні захисники підозрюваного клопотання підтримали з викладених у ньому підстав, просили задовольнити.
Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення, які долучено до матеріалів клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 09.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000638 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 367 КК України.
23.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
26.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/65426/25-к щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме до 18.02.2026.
18.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/9647/26-к щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме до 23.03.2026.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 22 КПК України передбачено, що Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно зі статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до положень частини першої статті 178 КПК України при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Убачається, що при постановленні слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу були предметом дослідження наявність обґрунтованої підозри в останнього у інкримінованому йому злочині, наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків та неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує частину п'яту статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Виходячи зі змісту вказаних норм закону, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ураховуючи практику Європейсцького суду з прав людини, ризик втечі не може бути встановлений на підставі лише суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти росії» від 08.02.2005). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
За викладених обставин, вбачається, що клопотання містить переконливі обґрунтування доводів сторони захисту про відсутність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, на думку сторони захисту, як застава, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування такого запобіжного заходу є пропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя, вивчивши матеріли провадження, вбачає, що з моменту покладення обов'язків на підозрюваного, обов'язки останнім не порушувались. Доказів на спростування вказаних доводів стороною обвинувачення не було надано та не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Також слідчим суддею проаналізовано дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, працює, раніше несудимий, має статус учасника бойових дій, постійне місце проживання, має на утриманні шестеро дітей, п'ятеро з яких є неповнолітніми і малолітніми, його стан здоров'я та відсутністю доказів, що підозрюваний має намір перешкоджати кримінальному провадженню або переховуватись від слідства.
Відтак слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника підозрюваного слід задовольнити та змінити щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн, з покладенням процесуальних обов'язків, визначених частиною п'ятою статті 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід, із врахуванням тривалості здійснення досудового розслідування та процесуальної поведінки підозрюваного, зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 1-26, 177, 178, 181, 193, 194, 201, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Змінити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 23.03.2026.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- продовжувати зберігати у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати підозрюваному ОСОБА_4 під підпис.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1