ЄУН 387/1578/25
Номер провадження 2/387/110/26
30 квітня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідачів (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення батьківства
На розгляді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа ЄУН 387/1578/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення батьківства .
Ухвалою суду від 20.01.2026, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.02.2026, у цивільній справі ЄУН 387/1578/25 призначено судову молекулярно-генетичної експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
Чи наявне кровне споріднення між загиблим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Якщо так, чи є загиблий ОСОБА_6 біологічним батьком ОСОБА_7 ?
Чи наявне кровне споріднення між загиблим ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Якщо так, чи є загиблий ОСОБА_6 біологічним батьком ОСОБА_8 ?
Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручено судовим експертам Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
На адресу суду 13.04.2026 надійшов лист Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/112/10/2-4485-2026 від 01.04.2026 з клопотанням експерта Ірини Самофалової від 01.04.2026 № СЕ-19/112-26/3720-БД, в якому експерт вказує, що питання 1,3 ухвали суду, щодо встановлення кровного споріднення, виходять за межі коли питань, що вирішуються при проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, тому просить виключити їх з переліку питань ухвали суду, а питання 2,4 винести в наступній редакції: 1. "Чи є загиблий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?". Зазначає, що за умови надання зразка (біологічного матеріалу, в подальшому придатного для молекулярно-генетичного дослідження: зразок букального епітелію, сухий зразок крові, фрагменти кісток або гістологічний препарат в парафіновому блоці) загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде складено клопотання про дату та час відбору зразків букального епітелію у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які мають прибути до Кіровоградського НДЕКЦ МВС, для проведення молекулярно-генетичного дослідження. Також експерт просить надати дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів дослідження або зміну їх властивостей, оскільки проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вимагає використання руйнівних методів дослідження.
Ухвалою суду від 14.04.2026 провадження у справі було поновлено, питання щодо розгляду клопотання експерта призначено на 30.04.2026 року на 10 год 10 хв.
На визначену судом дату з'явились позивачка, її представник, відповідачі та їх представник.
В судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання експерта від 01.04.2026 № СЕ-19/112-26/3720-БД.
Позивачка та її представник просили задоволити клопотання експерта змінивши питання, які ставляться перед експертом та надали дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів дослідження.
Відповідачі та їх представник заперечень з приводу заявлено експертом клопотання не висловили, просили задовольнити його в редакції питань, запропонованих експертом та надали свій дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів дослідження.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, клопотання експерта, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно частин 1, 2, 4, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з статтею 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Щодо першого питання клопотання експерта, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Водночас факт батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є предметом розгляду у цій цивільній справі.
В даній справі позивачка просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
ЄСПЛ у рішенні від 07.05.2009 в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29.04.2019) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За наведеного, суд, з урахуванням позиції сторін у справі, вбачає за можливе, поставити експертам наступні запитання замість питань, поставлених в ухвалі від 20.01.2026: "Чи є загиблий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?".
Щодо третього питання клопотання експерта, суд зважає на наступне.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 108 ЦПК України, експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей: призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №591 від 17 липня 2017 року «Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України» якщо під час проведення судової експертизи або експертного дослідження об'єкт дослідження може бути пошкоджений або знищений, документ про призначення має містити дозвіл на його пошкодження або знищення, зміну стану чи властивостей.
У разі відсутності такого дозволу експерт, якому доручено виконання судової експертизи або експертного дослідження, заявляє клопотання експерта, яке разом із супровідним листом надсилається ініціатору.
У зв'язку вищевикладеним, враховуючи суть позовних вимог і характер спірних правовідносин, з урахуванням позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне надати дозвіл експерту на проведення дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей. Разом з цим, експерт зобов'язаний виконати ст.5 Закону України «Про судову експертизу» про те, що об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.
Щодо клопотання експерта в частині надання зразків біологічного матеріалу загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд зазначає, що ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.01.2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи зобов'язати Відділення поліції №2 м. Кривий Ріг Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області за першою вимогою експерта надати та направити до Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України наявні біологічні зразки загиблого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані та зберігаються в межах кримінального провадження №12025041710000842 від 11.09.2025.
За встановлених обставин, клопотання експерта Ірини Самофалової від 01.04.2026 № СЕ-19/112-26/3720-БД підлягає до часткового задоволення.
Оскільки, для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 252, 253, 260 ЦПК України, суд,
Клопотання експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ірини Самофалової від 01.04.2026 № СЕ-19/112-26/3720-БД задовольнити частково.
На вирішення судової молекулярно-генетичної експертизи поставити наступні питання, замість тих, що викладені в ухвалі суду про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.01.2026 року :
- Чи є загиблий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?
Для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи надати дозвіл експерту на проведення дослідження, пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей. Разом з цим, експерт зобов'язаний виконати ст.5 Закону України «Про судову експертизу» про те, що об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.
Провадження у справі №387/1578/25 зупинити на час проведення експертизи.
Копію ухвали направити сторонам - до відома, Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та Відділенню поліції №2 м. Кривий Ріг Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО