Справа № 127/31983/25
Провадження 2/127/7139/25
01 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 04.06.2021 ОСОБА_1 за власним волевиявленням в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту № 4946358. У цей же день ТОВ «Мілоан» та відповідач уклали договір про споживчий кредит № 4946358, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту на умовах і в строки, визначені договором. Позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. 13.09.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу № 07Т, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4946358 від 04.06.2021 у розмірі 34280 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25400 грн - заборгованість за відсотками, 880 грн - заборгованість за комісією, а також судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем - відповіді на відзив.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи зазначене, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 04.06.2021 уклали договір про споживчий кредит № 4946358 (індивідуальна частина).
Відповідно до п. 1.1 цього договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах і в строки, визначені договором. Кредит надавався з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 8000 грн у валюті - українські гривні.
Відповідно до п. 1.3 договору кредит надано строком на 14 днів з 04.06.2021.
Пунктом 1.4 договору визначено термін (дату) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 18.06.2021.
Пунктом 1.5 договору сторони погодили загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії, без врахування суми тіла кредиту. Такі витрати становлять 2280 грн у грошовому виразі та 67,739 % річних у процентному значенні як орієнтовна реальна річна процентна ставка. У цьому ж пункті сторони визначили, що орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, яка складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, становить 10280 грн. Також сторони погодили, що загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущенням, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, строк кредитування залишиться незмінним, а сторони виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені договором, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості у термін, визначений п. 1.4 договору. Сторони також погодили, що наведені в цьому пункті показники не оновлюються у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 880 грн та нараховується за ставкою 11,00 % від суми кредиту одноразово.
Згідно з п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 1400 грн та нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору сторони визначили, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.7 договору тип процентної ставки за цим договором є фіксованим, а особливості нарахування процентів визначають п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору, у термін, визначений п. 1.4 договору. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, визначений п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, у сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.
Згідно з п. 2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування з урахуванням можливих пролонгацій на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, яка є незмінною протягом усього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо процентна ставка, визначена п. 1.5.2 договору, протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, визначену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 договору процентна ставка є нижчою від стандартної (базової), то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних умовах згідно з п. 2.3.1.2 договору продовжують нараховуватись за базовою ставкою, визначеною п. 1.6 договору. У цьому ж пункті сторони погодили, що стандартна (базова) ставка не є підвищеною, а після спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Пунктом 2.3. Договору визначено можливість його пролонгації.
Розділ 6 договору містить порядок його укладення.
Анкета-заява на кредит № 4946358 від 04.06.2021 містить анкетні дані відповідача, зокрема його прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, номер телефону, адресу електронної пошти, паспортні дані, адресу реєстрації та проживання. У цій анкеті-заяві зазначено, що відповідач звернувся за отриманням кредиту в сумі 8000 грн строком на 14 днів, дата повернення кредиту - 18.06.2021, сума до повернення - 10280 грн, складовими сукупної вартості кредиту є комісія за надання кредиту 880 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 11,00 % від суми кредиту, та проценти за користування кредитом 1400 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Крім цього, анкета-заява відображає процес оформлення та розгляду заяви № 4946358, зокрема етапи заповнення заяви, автоматичної перевірки, перевірки у бюро кредитних історій, скорингу, підписання договору та оброблення заяви, а також прийняття рішення про погодження кредиту 04.06.2021. Погодженими умовами кредитування визначено: замовлена сума - 8000 грн, погоджена сума - 8000 грн, замовлений строк - 14 днів, погоджений строк - 14 днів, комісія за надання - 11,00 % одноразово, ставка процентів - 1,25 % за кожен день користування.
Позивач надав також паспорт споживчого кредиту та графік платежів як додатки до договору про споживчий кредит № 4946358 від 04.06.2021. Вказані документи містять переддоговірну інформацію та погоджені сторонами орієнтовні показники вартості кредиту, а також підтверджують, що в особистому кабінеті позичальника відображались умови кредитування за цим договором.
Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 47936026 від 04.06.2021, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 8000 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 4946358». У вказаному платіжному документі зазначено ідентифікаційний номер відповідача НОМЕР_1 та маскований номер платіжної картки НОМЕР_2 .
Крім того, на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» листом від 19.01.2026 № БТ/Е-1725 повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банк емітував платіжну картку № НОМЕР_3 .
Відповідно до доданого до цього листа руху коштів за картковим рахунком за період з 04.06.2021 по 09.06.2021 встановлено, що 04.06.2021 на вказану платіжну картку зараховано 8000 грн. Отже, надані АТ «Універсал Банк» відомості узгоджуються з платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» та підтверджують перерахування кредитних коштів саме відповідачу.
Згідно з деталізованим розрахунком за кредитним договором № 4946358 первісний кредитор 04.06.2021 нарахував відповідачу комісію за оформлення кредиту у розмірі 880 грн, а починаючи з 05.06.2021 по 18.06.2021 включно щоденно нараховував проценти згідно з п. 1.5.2 договору по 100 грн за кожен день користування кредитом. Починаючи з 19.06.2021 первісний кредитор нараховував проценти згідно з п. 1.6 договору по 400 грн за кожен день користування кредитом до 17.08.2021 включно. У підсумку згідно з цим розрахунком борг по тілу кредиту становить 8000 грн, борг по відсотках - 25400 грн, борг по комісії - 880 грн, борг по пені - 0 грн, загальний борг - 34280 грн.
ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» 13.09.2021 уклали договір факторингу № 07Т. Із наданої копії цього договору убачається, що фактор зобов'язався передати клієнтові грошові кошти, а клієнт - відступити факторові права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимоги. Умовами договору сторони визначили порядок формування та підписання реєстру прав вимоги, порядок переходу права вимоги та порядок проведення розрахунків між сторонами за цим договором. Договором також передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з дати, визначеної договором, після підписання сторонами відповідного реєстру та на умовах, визначених цим договором.
ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» 13.09.2021 підписали акт приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 07Т від 13.09.2021.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, сформованого 19.08.2025, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 4946358 від 04.06.2021. У цьому ж витягу зазначено залишок боргу на момент відступлення права вимоги у загальному розмірі 34280 грн, з яких: 8000 грн - сума заборгованості за тілом, 25400 грн - сума заборгованості за відсотками, 880 грн - сума заборгованості за комісією, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
На підтвердження виконання ТОВ «Діджи Фінанс» своїх зобов'язань за договором факторингу позивач надав платіжні інструкції, з яких видно, що ТОВ «Діджи Фінанс» перераховувало на користь ТОВ «Мілоан» грошові кошти з призначенням платежу «Оплата зг. Договору Факторингу № 07Т від 13.09.2021» та «Оплата зг. Договір відступ.права вимог № 07Т від 13.09.2021р.». Зокрема, платіжною інструкцією № 3 від 05.10.2021 перераховано 461455,14 грн, платіжною інструкцією № 1689 від 04.11.2021 - 712969,86 грн, платіжною інструкцією № 1 від 03.12.2021 - 533604,44 грн, платіжною інструкцією № 7 від 10.01.2022 - 628796,42 грн, платіжною інструкцією № 1937 від 03.02.2022 - 405504,60 грн, а також інші платежі, здійснені на виконання умов цього договору.
ТОВ «Діджи Фінанс» 25.07.2025 скерувало на адресу відповідача досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, у якій новий кредитор повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором № 4946358 від 04.06.2021 та запропонував погасити заборгованість.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.
Частини 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлюють, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови одержання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги, а також має право вимагати від фактора докази того, що таке відступлення справді мало місце.
Оцінивши встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність у нього права вимоги до відповідача. ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу № 07Т від 13.09.2021, сторони підписали акт приймання-передачі реєстру прав вимоги, а витяг з додатку до цього договору містить дані саме щодо ОСОБА_1 , кредитного договору № 4946358 від 04.06.2021 та розміру заборгованості 34280 грн. Подані платіжні інструкції підтверджують проведення розрахунків між сторонами договору факторингу. За таких обставин суд встановив, що ТОВ «Діджи Фінанс» є належним позивачем у цій справі та має право звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Суд також установив та вважає доведеним, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем виникли договірні кредитні правовідносини. Анкета-заява на кредит № 4946358, умови договору про споживчий кредит № 4946358, відомості про проходження етапів оформлення та розгляду заяви, погоджені сума кредиту, строк кредитування, комісія та процентна ставка, а також дані щодо підписання договору в особистому кабінеті 04.06.2021 підтверджують, що відповідач приєднався до умов кредитування в електронній формі. Надані матеріали узгоджуються між собою щодо особи позичальника, номера договору, дати його укладення, суми кредиту, строку кредитування та складових вартості кредиту.
Факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 8000 грн підтверджується платіжним дорученням № 47936026 від 04.06.2021, і відомостями, наданими АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду. Платіжне доручення містить реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача та номер платіжної картки у маскованому вигляді, а банк підтвердив, що картка № НОМЕР_3 належить саме ОСОБА_1 і що 04.06.2021 на цю картку зараховано 8000 грн.
Суд звертає увагу, що Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, доводи позивача про фактичне надання кредиту відповідачу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Оцінюючи розмір заборгованості за відсотками, суд виходить з умов самого договору. На період первісного строку кредитування сторони погодили проценти за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що за 14 днів становить 1400 грн. Після завершення первісного строку кредитування договір передбачав нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом у межах умов, визначених розділом 2 договору. Поданий деталізований розрахунок відображає нарахування саме у такому порядку: з 05.06.2021 по 18.06.2021 - по 100 грн щоденно згідно з п. 1.5.2 договору, а з 19.06.2021 по 17.08.2021 - по 400 грн щоденно згідно з п. 1.6 договору. Загальний розмір заборгованості за процентами за цим розрахунком становить 25400 грн. Доказів того, що відповідач сплатив зазначені суми повністю чи частково, матеріали справи не містять.
Щодо стягнення 880 грн комісії суд вважає так вимогу обґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 вказаного закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У цій справі позивач заявив до стягнення комісію саме за надання кредиту. Договір визначає її вид, розмір і порядок нарахування: 880 грн, одноразово, за ставкою 11,00 % від суми кредиту. Такі ж відомості містить анкета-заява на кредит, у якій комісія за надання кредиту визначена як складова сукупної вартості кредиту, а також сам договір, у якому комісія включена до загальних витрат позичальника за кредитом та до орієнтовної загальної вартості кредиту. Позивач не заявив до стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту чи інші періодичні платежі.
За таких обставин вимога про стягнення 880 грн комісії ґрунтується як на умовах договору, так і на положеннях Закону України «Про споживче кредитування», а тому підлягає задоволенню.
Отже, суд дійшов висновку, що первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 8000 грн, відповідач взяв на себе обов'язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, однак належним чином цього не зробив. Позивач довів перехід до нього права вимоги за цим кредитним договором, а також розмір заборгованості, яка складається з 8000 грн тіла кредиту, 25400 грн процентів та 880 грн комісії. Відповідач не подав відзиву та не надав доказів на спростування поданих позивачем документів. За таких обставин позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню повністю.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4946358 від 04.06.2021 у розмірі 34280 (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25400 грн - заборгованість за відсотками, 880 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк