Справа №760/8098/26 1-кс/760/4296/26
28 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представниа скаржника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування,
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вищевказана скарга.
Скарга обґрунтована тим, що постанова слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000242 від 28.07.2023 є незаконною та винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, з огляду на таке.
По-перше, на момент прийняття оскаржуваної постанови ОСОБА_5 не набув процесуального статусу підозрюваного у розумінні вимог КПК України. Повідомлення про підозру від 18.02.2026 було складене слідчим без належного погодження прокурора, оскільки фактично таке погодження відбулося лише 19.02.2026, що підтверджується відповідними матеріалами кримінального провадження та публікацією в офіційному друкованому засобі масової інформації. Таким чином, повідомлення про підозру було складене з порушенням вимог ст. 277 КПК України, що виключає можливість визнання особи підозрюваною.
По-друге, стороною обвинувачення не дотримано порядку вручення повідомлення про підозру, передбаченого ст. 278 КПК України. Зокрема, на момент складання повідомлення про підозру органу досудового розслідування було відомо про місцеперебування ОСОБА_5 за межами України (зокрема, на території Республіки Казахстан), що підтверджується матеріалами кримінального провадження, у тому числі ухвалою слідчого судді. Водночас, замість застосування механізмів міжнародної правової допомоги для належного вручення повідомлення про підозру, передбачених КПК України, слідчим було безпідставно обрано інший спосіб, який не відповідає вимогам закону.
По-третє, виклик ОСОБА_5 до органу досудового розслідування здійснювався з істотними порушеннями вимог ст.ст. 135-137 КПК України. Повістки про виклик були оформлені неналежним чином, зокрема містили декілька дат виклику одночасно, що суперечить вимогам закону щодо змісту повістки, а також направлялися з порушенням встановленого порядку виклику особи, яка перебуває за кордоном. Відтак такі повістки не можуть вважатися належним викликом та не тягнуть жодних процесуальних наслідків, у тому числі не можуть бути підставою для висновку про ухилення особи від явки.
По-четверте, висновок слідчого про переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування є передчасним та необґрунтованим, оскільки відсутні належні докази того, що останній був належним чином повідомлений про підозру та виклики, а також свідомо ухилявся від участі у процесуальних діях.
Таким чином, зупинення досудового розслідування з підстав оголошення особи у розшук є незаконним, оскільки відсутні передбачені законом умови для такого рішення, зокрема належний процесуальний статус підозрюваного та підтверджений факт його ухилення від слідства.
У зв'язку з викладеним, на думку адвоката, постанова слідчого підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням вимог КПК України, а строк на її оскарження - поновленню з огляду на поважність причин його пропуску.
23.03.2026 клопотання адвоката ОСОБА_3 про поновлення строку задоволено. Разом з тим, ухвалою постановлено про відкриття провадження у справі.
25.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від ОСОБА_3 про витребування певних речей чи документів у прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
31.03.2026 від слідчого СУ ГУ СБУ ОСОБА_7 надійшли пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні скарги з огляду на таке.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000242 здійснюється з дотриманням вимог КПК України, а постанова про його зупинення є законною та обґрунтованою.
Зокрема, слідчий вказує, що 18.02.2026 ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру, яке було погоджене процесуальним керівником. При цьому розбіжність у датах погодження повідомлення про підозру (зазначення 19.03.2026) пояснюється як очевидна технічна (механічна) помилка, яка не впливає на законність повідомлення про підозру, його зміст та не спростовує факт належного погодження у встановленому законом порядку.
Крім того, слідчий зазначає, що у зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 за межами території України, зокрема на території російської федерації, було об'єктивно неможливо здійснити особисте вручення повідомлення про підозру. У зв'язку з цим, на думку слідчого, сторона обвинувачення правомірно застосувала передбачені КПК України альтернативні способи повідомлення, а саме: вручення повідомлення про підозру повнолітньому члену сім'ї (дружині) та одночасну публікацію відповідної інформації у засобах масової інформації і на офіційних вебресурсах.
Також слідчий наголошує, що підозрюваний належним чином викликався до органу досудового розслідування шляхом вручення повісток його дружині та їх публікації у встановленому законом порядку. Повістками ОСОБА_5 було викликано на 03.03.2026, 04.03.2026 та 05.03.2026, однак він на виклики не з'явився та не повідомив про причини неявки.
На переконання слідчого, сукупність встановлених обставин, зокрема перебування особи за межами України, її обізнаність про здійснення кримінального провадження, неявка за викликами та відсутність будь-якого зв'язку з органом досудового розслідування, свідчать про умисне ухилення ОСОБА_5 від слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У зв'язку з цим слідчий вважає, що наявні передбачені п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України підстави для зупинення досудового розслідування, оскільки підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Також слідчий посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої для зупинення досудового розслідування необхідним є встановлення факту ухилення особи від слідства, що, на його думку, у даному випадку повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий вважає доводи сторони захисту безпідставними та такими, що спростовуються зібраними доказами, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні скарги на постанову про зупинення досудового розслідування.
14.04.2026 від слідчого надійшли додаткові пояснення.
У своїх поясненнях слідчий зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000242 здійснюється з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, а доводи сторони захисту щодо порушень при внесенні відомостей до ЄРДР є безпідставними.
Зокрема, слідчий вказує, що відповідно до вимог ст. 214, 219 КПК України, а також Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, відомості про прийняті процесуальні рішення підлягають внесенню до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту їх прийняття або фактичного вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому слідчий наголошує, що відомості про повідомлення особі про підозру вносяться до ЄРДР після фактичного вручення такого повідомлення із зазначенням необхідних даних, зокрема дати, часу та правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Разом з тим, на думку слідчого, інформація, що міститься в ЄРДР, має виключно обліково-інформаційний характер та відображає хід досудового розслідування, не будучи самостійним джерелом доказів у розумінні КПК України. Відповідні записи в ЄРДР не породжують, не змінюють і не припиняють процесуальні права та обов'язки учасників кримінального провадження, а лише фіксують уже прийняті процесуальні рішення та здійснені процесуальні дії.
У зв'язку з цим слідчий зазначає, що при оцінці обставин кримінального провадження та законності процесуальних рішень визначальне значення мають належним чином оформлені процесуальні документи, складені відповідно до вимог КПК України, зокрема письмове повідомлення про підозру, протоколи та постанови, а не інформаційні записи у ЄРДР.
Таким чином, слідчий вважає, що внесення відомостей до ЄРДР у даному кримінальному провадженні здійснено у встановлені законом строки, а сам реєстр виконує функцію офіційного обліку процесуальної діяльності, що не впливає на законність прийнятих процесуальних рішень.
14.04.2026 ухвалою Солом'янського районного суду задоволено клопотання ОСОБА_3 про витребування документів у прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
24.04.2026 на виконання ухвали суду про витребування документів, прокурор Київської обласної прокуратури надіслав витребувані документи. Також просив відмовити у задоволенні скарги і розглядати за його відсутності.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги, викладені у скарзі і просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, додані до неї документи, письмові пояснення слідчого та прокурора, а також витребувані ухвалою суду від 14.04.2026 матеріали, встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 42023110000000242, 18.02.2026 слідчим СУ ГУ СБУ складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 . Вказане повідомлення про підозру погоджено процесуальним керівником - прокурором, що підтверджується наданими суду матеріалами. Посилання сторони захисту на те, що погодження фактично відбулося 19.02.2026, суд оцінює критично, оскільки встановлена розбіжність у датах має характер технічної (механічної) помилки та не спростовує самого факту погодження повідомлення про підозру уповноваженим прокурором у порядку, передбаченому ст. 277 КПК України. Відтак, підстав вважати, що ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у розумінні вимог КПК України, суд не вбачає.
Згідно з вимогами ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру вручається в день його складення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Судом встановлено, що на момент складення повідомлення про підозру органу досудового розслідування було достеменно відомо про перебування ОСОБА_5 за межами території України. За таких обставин, сторона обвинувачення об'єктивно була позбавлена можливості здійснити особисте вручення повідомлення про підозру.
Як убачається з матеріалів провадження, повідомлення про підозру було вручено повнолітньому члену сім'ї підозрюваного (дружині), а також здійснено його оприлюднення у передбачений законом спосіб, зокрема у засобах масової інформації та на офіційних вебресурсах. Такий спосіб повідомлення відповідає вимогам КПК України та застосовується у випадках, коли місцезнаходження особи відоме, однак вона перебуває за межами України та відсутня можливість її особистого повідомлення. Доводи сторони захисту щодо необхідності виключного застосування механізмів міжнародної правової допомоги не ґрунтуються на вимогах КПК України та не спростовують правомірності обраного слідчим способу повідомлення.
Щодо доводів скарги про порушення порядку виклику підозрюваного, суд зазначає таке. Відповідно до ст.ст. 135-137 КПК України, виклик особи здійснюється шляхом вручення повістки про виклик, у тому числі через членів сім'ї або шляхом її оприлюднення у випадках, передбачених законом. Судом встановлено, що ОСОБА_5 викликався до органу досудового розслідування повістками на 03.03.2026, 04.03.2026 та 05.03.2026, які були вручені його дружині та оприлюднені у встановленому законом порядку.
Посилання сторони захисту на те, що повістки містили декілька дат виклику, не свідчить про їх невідповідність вимогам закону, оскільки така форма виклику не заборонена КПК України та спрямована на забезпечення реалізації процесуальних прав особи. Водночас, підозрюваний у зазначені дати до органу досудового розслідування не з'явився, про причини неявки не повідомив, доказів поважності причин неявки суду не надано.
З матеріалів провадження також убачається, що після неявки за викликами та відсутності будь-якого зв'язку з органом досудового розслідування, слідчим прийнято рішення про оголошення ОСОБА_5 у розшук, що відповідає вимогам КПК України.
Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності, суд приходить до висновку, що встановлені обставини, а саме: перебування ОСОБА_5 за межами України, належне повідомлення про підозру 18.02.2026, виклики на 03.03.2026, 04.03.2026 та 05.03.2026, неявка за такими викликами без поважних причин та відсутність будь-якого зв'язку з органом досудового розслідування, свідчать про ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене у разі, якщо підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. З огляду на встановлені судом обставини, слідчий обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для зупинення досудового розслідування та виніс відповідну постанову.
Щодо доводів сторони захисту про порушення порядку внесення відомостей до ЄРДР, суд зазначає, що відповідно до ст. 214, 219 КПК України, а також положень, що регулюють функціонування ЄРДР, відомості до реєстру вносяться з метою обліку процесуальних дій та рішень. При цьому такі відомості мають інформаційний характер та не є самостійним джерелом доказів, а тому не можуть бути підставою для висновку про незаконність процесуальних рішень за відсутності інших належних доказів порушень.
У зв'язку з викладеним, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 110, 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1