Справа №760/8173/26 2/760/14094/26
28.04.2026 м. Київ
Солом'янськний районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Панкєєвій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами укладений шлюб, зареєстрований 30.04.2016 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис 698. Від шлюбу подружжя має спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружні стосунки фактично припинені з березня 2024 року у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та несумісністю характерів. Примирення неможливе, спільне господарство не ведеться, спільних планів на майбутнє не мають. Майнових спорів також не мають.
На підставі викладеного, просить розірвати шлюб з відповідачем.
24.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями обрано суддю Нестеренко Т.В.
31.03.2026 суддею прийнято справу до свого провадження.
02.04.2026 ухвалою відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, в своїй позовній заяві просив суд розглядати його заяву про розірвання шлюбу без участі позивача.
У судове засідання представник відповідача надав через підсистему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника. Позовні вимоги визнають у повному обсязі і просять їх задовольнити.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд враховує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, розглядає справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем зареєстрований 30.04.2016 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис 698, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Як зазначено в позові, подружжя фактично перестало існувати з березня 2024 року, спільне життя з відповідачем не склалось через погіршення взаєморозуміння, відмінності поглядів на сімейні відносини і сімейні обов'язки, на ґрунті сімейно-побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, втрачено почуття любові та поваги. На думку позивача збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та відповідача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач в позовній заяві вказав, що ним не ставиться вимога про стягнення з відповідача судових витрат, суд вважає за необхідне залишити судові витрати за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 247, 206, 258, 264, 265, 268, 352-356 ЦПК України, ст. ст.24,105,110, 112, 114, 115 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований 30.04.2016 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис 698.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В. Нестеренко