Рішення від 21.04.2026 по справі 369/20295/25

Справа №369/20295/25 2/760/12719/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Київ

Солом'янський районний суд місті Києва в складі головуючого судді Нестеренко Т.В., секретаря судового засідання Петренко А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Солом'янського районного суду міста Києва надійшов вищевказаний позов за підсудністю з Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 6927363 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022, на суму 6000,00 грн строком на 360 днів.

ТОВ «Авентус Україна» перед відповідачем свої зобов'язання виконало та надало кредит на суму 6000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у повному обсязі не виконав.

У подальшому, ТОВ «Авентус Україна» на підставі Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і в загальному розмірі становить 21922,85 грн, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 5480 грн., нарахованих процентів - 9790,80 грн., нарахованих позивачем процентів за 61 календарний день - 6652,05 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість разом з витратами по сплаті судового збору та витратами на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

23.03.2026 ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі.

23.03.2026 ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва задоволено клопотання ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

13.04.2026 на електронну пошту суду надійшли витребування докази на виконання ухвали суду.

21.04.2026 надійшли пояснення від ОСОБА_1 , в яких вона вказала, що не заперечує факту наявності заборгованості. Умислу щодо ухилення від сплати заборгованості не мала, однак через складні життєві обставини не мала стабільного фінансового доходу. Також зазначила, що зверталась після подання позову до позивача для врегулювання спору, однак позивачем було відмовлено та запропоновано очікувати рішення суду. У поясненнях також звертає увагу суду на те, що у позові вказана сума тіла кредиту - 5480 грн, як і повідомляли представники позивача по телефону відповідачеві, однак відповідач підтвердила, що сума, яку вона брала у борг вище, а саме 6000 грн. Також просить переглянути суму заборгованості по процентам, акцентуючи, що вони завищені та просить переглянути їх обґрунтованість. На момент подачі пояснень, відповідач вказала, що з моменту настання повномасштабного вторгнення її матеріальне становище значно погіршилось, тому на разі, сплатити всю суму не має можливості.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

02.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 6927363 про надання споживчого кредиту. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А6768».

Відповідно до істотних умов Договору, сума кредиту становить 6000,00 грн. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів кожні 20 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 726,35% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 48984,00 грн.

Як вбачається з листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20240612-18а від 12.06.2024 на платіжну картку клієнта ТОВ «Авентус Україна» перераховано кошти на суму 6000,00 грн. номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» -eaf52d6b-e0fe-4a1e-a80a-fa10a133a96e, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 37909476, Session ID - 020798864507, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 805225, банкеквайр - АТ «ПУСБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Дата і час виконання 02.08.2023 22:52:04 на суму 6000,00 грн.

Надходження коштів у сумі 6000,00 грн підтверджено АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», які надали докази на виконання ухвали суду від 23.03.2026.

ТОВ «Авентус Україна» на підставі Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту 5480 грн, сума процентів за користування кредитом - 9790,80 грн, всього - 15270,80 грн.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і в загальному розмірі становить 21922,85 грн, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 5480 грн., нарахованих процентів - 9790,80 грн., нарахованих позивачем процентів за 61 календарний день - 6652,05 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або sms-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, в нашому випадку, підписання відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з частиною 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Згідно з положеннями статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України регламентує, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що у поданих 21.04.2026 письмових поясненнях відповідач ОСОБА_1 фактично не заперечує наявності зобов'язань за кредитним договором та визнає факт отримання грошових коштів, однак зазначає про відсутність умислу щодо ухилення від виконання зобов'язань.

При цьому відповідач вказує, що невиконання умов договору обумовлене складними життєвими обставинами та відсутністю стабільного доходу, що унеможливило своєчасне погашення заборгованості, зокрема це пов'язане з тривалою хворобою батька і матері, а як наслідок їх смерті, на підтвердження цього надано свідоцтва про смерть. Також судом враховано, що відповідач зверталась до позивача з метою досудового врегулювання спору після подання позову, однак відповідної згоди досягнуто не було.

Крім того, з пояснень відповідача вбачається, що вона звертає увагу суду на розбіжності у визначенні суми основного боргу, оскільки фактично отримала 6000,00 грн, тоді як позивачем заявлено до стягнення 5480,00 грн, а також заперечує розмір нарахованих процентів, вважаючи їх завищеними та такими, що підлягають перевірці на предмет обґрунтованості.

Разом з тим відповідач зазначає, що її матеріальне становище значно погіршилось після початку повномасштабного вторгнення, у зв'язку з чим на даний час вона не має можливості сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості у повному обсязі.

Факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 6000,00 грн та невиконання нею зобов'язань щодо їх повернення підтверджується належними та допустимими доказами та фактично не заперечується самою відповідачкою.

Водночас, вирішуючи питання щодо розміру заявлених до стягнення процентів, суд виходить з принципів розумності, справедливості та добросовісності, закріплених у статтях 3, 6, 627 ЦК України, а також враховує правову природу спірних правовідносин як споживчого кредитування.

Суд бере до уваги, що встановлена договором процентна ставка у розмірі 726,35% річних є надмірною, а заявлений до стягнення розмір процентів суттєво перевищує суму фактично отриманих відповідачем грошових коштів, що призводить до істотного дисбалансу прав та обов'язків сторін.

Крім того, суд враховує, що відповідач визнає основний борг, не ухилялася від виконання зобов'язань умисно, вживала заходів для врегулювання спору, а також перебуває у складному матеріальному становищі, що об'єктивно вплинуло на можливість належного виконання зобов'язань.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення процентів не підлягають задоволенню, оскільки їх розмір є неспівмірним та таким, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише сума фактично отриманих кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково, шляхом стягнення на його користь заборгованості у розмірі 6000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 6024 від 16 жовтня 2025 року.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження фактичного надання правової допомоги. Отже, документально підтверджені витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача та оскільки позов задоволений частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 613,71 грн, витрати, пов'язані з правничою допомогою у сумі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 530, 536,599, 626- 638, 1048- 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість у розмірі 6000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) судовий збір у розмірі 613, 71 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) витрати, пов'язані з правничою допомогою у сумі 4000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Т. В. Нестеренко

Попередній документ
136189357
Наступний документ
136189359
Інформація про рішення:
№ рішення: 136189358
№ справи: 369/20295/25
Дата рішення: 21.04.2026
Дата публікації: 05.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 11.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.04.2026 10:20 Солом'янський районний суд міста Києва