печерський районний суд міста києва
757/64606/25-ц
2-11247/25
02 січня 2026 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із указаним позовом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 , передбачено, що ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у тому числі не потребує проставляння слів "Згідно з оригіналом").
У пункті 9 Положення зазначено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Пунктом 12 Положення визначено перелік реквізитів, які має містити ордер.
Це, зокрема, такі реквізити: 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Водночас, як передбачено Інструкцією користувача підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, затвердженою наказом державного підприємства "Центр судових сервісів" від 22.08.2021 № 74-ОД, користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.
До позовної заяви додано ордер, виданий адвокатом Фесенко М. Ю., який сформований у підсистемі "Електронний суд" на підставі ордеру серії ВК № 1201652 від 05.12.2025, копія якого відсутня в матеріалах касаційного провадження.
Проте, зазначення в електронному ордері, сформованому в підсистемі "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.
Отже, сам по собі ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", не підтверджує повноваження адвоката на представлення інтересів особи в суді, оскільки такий ордер не містить реквізити, передбачені Положенням.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 19.03. 2024 у справі № 509/7067/21 (провадження № 61-3456ск24), від 07.05. 2024 у справі № 595/76/23 (провадження № 61-6449ск24), від 09.09. 2024 у справі № 758/12925/19 (провадження № 61-11993ск24), від 25.12.2025 року у справі № 755/30256/14.
Крім того, відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Аналіз судової практики Верховного Суду дає підстави вважати, що статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Правовий висновок викладений в ухвалах Верховного суду від 01.03.2018 у справі № 910/3483/17, від 17.10.2018 у справі № 916/1059/18, від 26.09.2019 у справі № 910/3845/19.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не долучено копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України.
У постанові від 05.08.2022 у справі № 441/2317/21 (провадження N 61-3748 св 22) Верховний Суд дійшов висновку, що не надання адвокатом суду належних документів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала, відповідно до положення пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975, "Де Жуффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Водночас суд роз'яснює, що згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 44, 58, 60, 62, 177, 185, 258-260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право повторно звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Єрмічова