Справа №524/5036/25
Провадження №2/524/3035/26
22 квітня 2026 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення та полив(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) за період з січня 2023 року до березня 2025 року в сумі 1011,18 грн, 3% річних в сумі 12,39 грн, інфляційних втрат в сумі 64,02 грн, пені в сумі 7,20 грн ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що КП «Кременчукводоканал» надає послуги з постачання холодної води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі не виконали свій обов'язок щодо своєчасної оплати послуг. Заборгованість відповідача за період з січня 2023 року до березня 2025 року в сумі 1011,18 грн. Крім того, позивачем нараховано 3% річних в сумі 12,39 грн, інфляційні втрати в сумі 64,02 грн, пеню в сумі 7,20 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що до укладення індивідуального договору позивач мала, визначений положеннями цивільного законодавства, обов'язок з утримання майна. Зазначив, що за заявою відповідача за період із 01.05.2022 до 07.10.2023 було проведено перерахунок послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а з 27.10.2023 нарахування проводились за показаннями засобу обліку.
Відповідач у відзиві вказала, що із позовом не погоджується. На переконання відповідача, оскільки індивідуальний договір було укладено 24.10.2023, то наданий позивачем розрахунок боргу до вказаної дати не може бути врахований судом. Зазначила, що умови договору відсутні у вільному доступі на сайті позивача, що позбавляє її можливості ознайомитись із ними. Вказала, що оскільки послугами позивача вона не користується у зв'язку із тим, що постійно проживає за кордоном, нарахування вважає необґрунтованими.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, копією заяви-приєднання №9522 до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно з наданим позивачем розрахунку, сума боргу за період з січня 2023 року до березня 2025 року становить 1011,18 грн. Відповідно до розрахунку позивача, сума 3% річних становить 12,39 грн, інфляційні втрати - 64,02 грн, пеня - 7,20 грн.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон № 2189-VIII від 09.11.2017).
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 1 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017 індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Отже, положення ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» дають визначення індивідуального споживача, яким є або власник(співвласник) нерухомого майна, або за його згодою інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу.
З огляду на те, що відповідач не заперечувала те, що вона є власником майна та періодично проживає у даній квартирі, суд вважає, що відповідач є індивідуальним споживачем послуг.
Відповідно до вимог Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений Законом обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд враховує, що відповідно до ст. 7 Закону № 2189-VIII споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В п. 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 6909 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85)) визначено, що споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Отже, з урахуванням положень Закону № 2189-VIII та п. 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідач не звільняється від обов'язку щодо оплати послуг за відсутності між нею та постачальником послуг індивідуального договору, а також не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17.
З цих підстав, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача в частині виключення заборгованості за період до укладення індивідуального договору, тобто до 24.10.2023.
З огляду на те, що відповідач не надала суду доказів на спростування розміру заборгованості, а вимоги позивача підтверджуються належними доказами, а саме довідкою про стан розрахунку(а.с.69), копією журналу роботи лічильників та копією заяви від 26.10.2023 про проведення перерахунку послуг, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 березня 2019 року по справі № 210/5796/16-ц.
Отже, у разі прострочення виконання боржником свого зобов'язання, кредитор має право на отримання боргу з урахуванням 3 % річних, індексу інфляції, а крім того пені.
Суд приймає до уваги те, що після проведення перерахунку заборгованості, позивач не надав суду нового розрахунку 3% річних та індексу інфляції.
Відтак, з урахуванням проведеного позивачем перерахунку сума 3% річних становить 8,56 грн, інфляційне збільшення боргу - 45,08 грн; пеня 7,20 грн.
З цих підстав, вимоги позивача про стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2816.65 грн, які складаються із судового збору сплаченого відповідно до платіжної інструкції №2123 та судового збору, сплаченого за заявою про видачу судового наказу по справі 524/1487/25, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(93,02%).
Також, з позивача на користь відповідача суд стягує понесені відповідачем витрати, які складаються із судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду в сумі 10.61 грн.
Відповідно до ч. 12 ст. 265 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести зустрічне зарахування сум судових витрати та визначити остаточну суму судових витрат, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача 2806,04 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ідентифікаційний номер юридичної особи 03361655, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення в сумі 1011,18 грн, 3% річних в сумі 8,56 грн, інфляційних втрат в сумі 45,08 грн, пені в сумі 7,20 грн та судові витрати в сумі 2806,04 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ