Справа № 761/14322/26
Провадження № 1-кс/761/9647/2026
24 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши в рамках кримінального провадження № 42025110000000405 від 12.11.2025 клопотання про накладення арешту на майно,
Слідчий ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , згідно з яким просить накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 09.04.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «Iphone ХS Мах» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , сім карта НОМЕР_4 , мобільний телефон «Samsung Galaxy A34» з ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету № NPU5526748, із забороною відчуження, розпорядження та користування таким майном.
Згідно з клопотанням, ГУНП в Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000405 від 12.11.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
09 квітня 2026 року органом досудового розслідування проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2026, в ході якого виявлено та вилучено майно, що є предметом даного клопотання, яке в подальшому постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000405 від 12.11.2025, а тому з метою забезпечення їх збереження, слідчий просить накласти арешт на таке майно.
Прокурор в ході судового розгляду вимоги клопотання підтримав.
Представник власника майна та власник майна, кожний окремо, частково заперечували щодо задоволення клопотання, а саме в частині накладення арешту на мобільний телефон «Samsung Galaxy A34», користувачем якого є не ОСОБА_5 , а його дитина.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, ГУНП в Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000405 від 12.11.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , кожного, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Органом досудового розслідування 09 квітня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 ) проведено обшук, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2026, в ході якого виявлено та вилучено майно, що є предметом даного клопотання.
При цьому постановою слідчого ГУНП в Київській області від 09.04.2026 згадане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000405 від 12.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також, згідно з процесуальним законом, вирішуючи питання щодо необхідності застосування та виду обтяження, в даному випадку арешту майна, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Так, слідчий суддя, дослідивши сукупність доказів в рамках розгляду даного клопотання, дійшов висновку про те, що стосовно переліченого майно існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, тобто зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, вилучене майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, і з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на наведене майно, із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватись даним майном.
Керуючись вимогами ст. 117, 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 42025110000000405 від 12.11.2025 на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «Iphone ХS Мах» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , сім карта НОМЕР_4 , мобільний телефон «Samsung Galaxy A34» з ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету № NPU5526748, із забороною відчуження, розпорядження та користування таким майном.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1