01 травня 2026 року справа № 580/4265/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100000 грн за період з 14.04.2025 по 15.05.2025 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком/постановою ВЛК, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100000 грн за період з 14.04.2025 по 15.05.2025 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком/постановою ВЛК, пов'язаного із захистом Батьківщини, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 14.04.2025 по 15.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що у зв'язку з отриманням бойових поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком/постановою ВЛК за період за період з 14.04.2025 по 15.05.2025, однак відповідач не нарахував та не виплатив таку допомогу.
Представниця позивача вказала, що Постанова № 168 встановлює лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після ТЯЖКОГО поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарськоекспертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Ухвалою від 01 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши матеріали адміністративної справи з урахуванням доводів позову суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без встановлення всіх фактичних обставин справи та отримання додаткових доказів, як того вимагає стаття 242 вказаного Кодексу.
Суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 79 вказаного Кодексу позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
У позові представниця позивача вказала, зокрема, про те, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком/постановою ВЛК за період за період з 14.04.2025 по 15.05.2025.
Суд зауважує, що до позову представниця позивача додала копію наказу відповідача від 17.05.2025 № 142 про вибуття позивача у частину щорічної основної відпустки за 2025 рік, а також копію наказу відповідача від 03.06.2025 № 160 про прибуття позивача до місця зосередження військової частини.
Суд звертає увагу, що до позову представниця позивача не додала доказів перебування позивача у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а також не вказала про неможливість подання таких доказів разом з позовом із зазначенням причин неможливості подання.
Для з'ясування всіх обставин у справі, суд з наявних у нього матеріалів та вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне запропонувати позивачу надати додаткові докази у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 79, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Запропонувати позивачу протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали надати Черкаському окружному адміністративному суду докази перебування позивача у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком/постановою ВЛК за період за період з 14.04.2025 по 15.05.2025.
Попередити позивача, що у разі ненадання доказів без поважних причин суд здійснить розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК