30 квітня 2026 року Справа № 480/5753/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5753/25 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" про стягнення штрафу
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області просить суд:
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" штраф за створення перешкоди у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань виконання припису у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 34 000 грн накладений відповідно до рішення № 09 від 23.03.2025.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 23.03.2025 року №9 нараховано штраф у розмірі 34000 грн, який добровільно не був сплачений відповідачем, у зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути штраф у примусовому порядку.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 № 11-ОС "Про відрахування зі штату суду Воловика Сергія у зв'язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1493 від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/5753/25.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., ухвалою від 04.03.2026 справу прийнято до провадження судді Шаповала М.М., розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" є юридичною особою і зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09.01.2025 на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області надійшла скарга №а-14 Касьяненко Ігоря Олександровича на протиправні (неправомірні) дії ТОВ «КППВ» .
В період з 04.02.2025 по 06.02.2025, на виконання наказу ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 30.01.2025 №40-0Д, уповноваженими представниками проведено позапланову перевірку ТОВ «КППВ» про що складено акт №1 від 06.02.2025.
06.02.2025, уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, за результатами позапланової перевірки ТОВ «КППВ» видано припис №01 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (далі - Припис №01).
Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 15.05.2025 №477-ОД «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «КППВ» спеціалістам управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Єщенко В.А., Черняк Г.О. видане направлення від 15.05.2025 №1994-05.3/25 на проведення позапланової перевірки з питань виконання припису від 06.02.2025 №01.
19.05.2025 року складено Акт №45 за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановленого та застосування державних регульованих цін, яким встановлені порушення вимог абз. 2 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: Товариством не допущено посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).
23.05.2025 розглянуто матеріали позапланової перевірки та винесено Рішення про застосування адміністративно-господарської санкції № 09 від 23.05.2025 року про застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34000 грн. за створення перешкоди органу державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам для виконання покладених на них функцій при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем словосполучення «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
«Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний використовувати повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або виходить із його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №640/25597/21.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі по тексту також Закон №5007-VI).
Положеннями статті 2 Закону №5007-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Відповідно до статті 16 Закону №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно статті 17 Закону №5007-VI основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
За приписами пунктів 1, 2, 3, 6 частини першої статті 18 Закону №5007-VI уповноважені органи мають право:
проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;
приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон 877-V.
Відповідно до статті 1 Закону №877-V термін «заходи державного нагляду (контролю)» вжитий у такому значенні: це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною першою статті 2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В силу положень частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За приписами частини третьої статті 6 Закону №877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до абз. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Тобто, Законами України «Про ціни і ціноутворення» і «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені права органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб (уповноважених органів) проводити перевірки, одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, а також визначений обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати, зокрема документи та матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Таким чином, на законодавчому рівні визначено як право органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб (уповноважених органів) проводити перевірки, одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін так і обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати, зокрема документи та матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановленого та застосування державних регульованих цін, 19.05.2025 року складено Акт №45, яким встановлені порушення вимог абз. 2 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: Товариством не допущено посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Відповідачем заперечень до акту №45 від 19.05.2025 не подавалось, як і не оскаржувався наказ на проведення перевірки.
За приписами статті 10 закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
До обов'язків суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) в силу положень статті 11 Закону №877-V віднесено, зокрема, допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; надання документів, зразків продукції, пояснень в обсязі, який він вважає необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (абзац 8 частини першої статті 1 Закону 877-V).
З наведених правових норм слідує імперативно встановлений обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) на допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Враховуючи встановлені судом у ході розгляду справи обставини, суд зазначає, що ТОВ «КППВ» безпідставно створено перешкоди для виконання органом державного нагляду покладених на нього функцій шляхом недопуску посадових осіб до перевірки та перешкоду для виконання покладених на ГУ Держпродспожислужби в Сумській області функцій.
23.05.2025 розглянуто матеріали позапланової перевірки та винесено Рішення про застосування адміністративно-господарської санкції № 09 від 23.05.2025 року про застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34000 грн. за створення перешкоди органу державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам для виконання покладених на них функцій при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право: одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряють, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу.
Відповідно до абзацу 3 абзацу 5 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
При цьому, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
На підставі викладеного, суд визнає про створення ТОВ "КППВ" перешкод для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього функцій шляхом недопуску посадових осіб до перевірки та перешкоду для виконання покладених на ГУ Держпродспожислужби в Сумській області функцій, що є порушенням абзацу 2 ст. 11 Закону №877-V.
Отже, вимоги позову є правомірними і підлягають задоволенню.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, тому що не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд визнає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України
Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" про стягнення штрафу - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 6, код ЄДРПОУ 44360724) на користь Сумського міської об'єднаної територіальної громади, розрахунковий рахунок UA198999980314010542000018001, отримувач ГУК Сумської області, Сумська область, 21081100, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100 штраф за створення перешкод у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань виконання припису у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 34 000 гривень згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 09 від 23.03.2025.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал