61022, м. Харків, пр. Науки, 5
01.05.2026 Справа №234/7728/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
розглянувши заяву вих.№0260501/1 від 01.05.2026 ОСОБА_1
про відвід судді Шилової О.М.
від розгляду справи №234/7728/21
за позовом ОСОБА_1 , м.Краматорськ Донецької області
до держави Україна в особі:
1) Головного управління Національної поліції в Донецькій області, м.Покровськ Донецької області,
2) Департаменту патрульної поліції, м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідачів:
1) Державної казначейської служби України, м.Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Технікс», м.Харків
про стягнення 12221974,00грн матеріальної шкоди (667724,00грн реальних збитків та 11554250,00грн упущеної вигоди з урахуванням індексу інфляції)
без повідомлення учасників справи,
ОСОБА_1 , м.Краматорськ Донецької області, звернувся з позовом до держави Україна в особі: 1) Головного управління Національної поліції в Донецькій області, м.Покровськ Донецької області, 2) Департаменту патрульної поліції, м.Київ, 3) Державної казначейської служби України, м.Київ, про відшкодування 667724,00грн вартості втраченого майна, 799264,00грн упущеної вигоди та 1500000,00грн моральної шкоди (справа №234/7728/21).
Рішенням від 09.07.2024 у справі №234/7728/21 Індустріальний районний суд міста Дніпро частково задовольнив позов ОСОБА_1 , стягнувши з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 600000,00грн на відшкодування моральної шкоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою від 29.01.2025 (з урахуванням ухвали від 12.03.2025 про виправлення описки) Дніпровський апеляційний суд апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишив без задоволення, а рішення від 09.07.2024 у справі №234/7728/21 - без змін.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, скасувавши рішення від 09.07.2024 та постанову від 29.01.2025 у справі №234/7728/21 в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування 667724,00грн вартості втраченого майна та 5175539,92грн упущеної вигоди, закрив провадження щодо цієї частини вимог, оскільки розгляд цих позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду (постанова від 23.04.2025); передав справу №234/7728/21 до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду (ухвала від 15.05.2025).
Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В. прийняв до провадження справу №234/7728/21 для розгляду вимог про відшкодування 667724,00грн вартості втраченого майна та 5175539,92грн упущеної вигоди, що разом складає 5843263,92грн (ухвала від 10.06.2025, загальне позовне провадження); прийняв збільшення розміру позовних вимог (ухвала від 24.06.2025); призначив розгляд справи по суті на 16.12.2025 об 11:00год (ухвала від 27.11.2025).
У зв'язку з призначенням судді Хабарової М.В. на посаду судді Північно-західного апеляційного господарського суду на підставі розпорядження керівника апарату суду №02-01/74 від 16.12.2025 відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Донецької області визначений новий склад суду: головуючий суддя Шилова О.М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 о 10:57год).
Телефонограмою від 16.12.2025 суд повідомив учасників справи про зняття справи №234/7728/21 з розгляду в цю дату.
Ухвалою від 06.01.2026 новий склад суду прийняв до свого провадження справу №234/7728/21, вирішивши повторно провести в ній підготовче провадження, яке наразі триває.
01.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява вих.№0260501/1 від 01.05.2026 (вх.№01-41/3207/26 від 01.05.2026, з додатками; далі - заява) ОСОБА_1 про відвід судді Шилової О.М., в якій позивач «вимагає добровільно скласти незаконно отримані повноваження судді та взяти самовідвід від розгляду справи №234/7728/21».
В заяві ОСОБА_1 навів такі підстави для своїх вимог:
1) Незаконне створення та реєстрація фіктивної юридичної особи без засновників і розпорядчого акта з назвою «Господарський суд Донецької області», який не може бути органом державної влади та здійснювати правосуддя, а «фізична особа в чорному мішку ОСОБА_2 та інші працівники зазначеного суб'єкта господарювання в порушення ст.ст.5, 68, 69, 71 Конституції України, Європейської конвенції з прав людини узурпували владу Народу України та привласнили собі посаду судді, не маючи правових підстав та повноважень діяти від імені та в інтересах Народу України, а як слід, розглядати скарги, заяви та інші звернення Людини, Громадянина України ОСОБА_1 .»
2) Відсутність належних доказів проходження суддею Шиловою О.М. всіх етапів набуття повноважень, зокрема, призначення та підтвердження безстрокового статусу, що унеможливлює перевірку законності складу суду.
3) Суддя Шилова О.М. під час проведення підготовчого засідання «порушила принцип рівності сторін перед законом і судом, а як слід, діяла умисно упереджено, прискіпливо до позивача, зайнявши бік відповідачів».
4) В протоколи судових засідань «вносяться не всі висловлювання та репліки, що лунають в залі засідання».
5) В рішенні від 09.07.2024 у справі №234/7728/21 Індустріальний районний суд міста Дніпро вже встановив: «…були проведені обшуки, як на підставі ухвал слідчих суддів, так і несанкціоновані. За результатами проведення обшуків було вилучено майно ОСОБА_1 , зокрема, грошові кошти, металобрухт тощо, частина з котрих повернута. За частину вилученого під час обшуків і не повернутого майна позивач вимагає відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням його вартості, упущеної вигоди і коефіцієнту інфляції.».
«Тобто допит, влаштований фізичною особою ОСОБА_3 під час підготовчого засідання позивачу ОСОБА_1 був недоречним та непотрібним з огляду на встановлений попередніми судами факт проведення несанкціонованих обшуків за двома адресами, а як слід, був спрямований на здійснення негативного морального тиску на позивача з ціллю заплутати позивача та отримати вигідні для відповідача відповіді позивача та для того, щоб з'явилася можливість заявити про те, що позивач плутається в показаннях та вводить суд в оману.»
6) Суд притягнув позивача до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, безпідставно (на думку позивача) застосувавши максимальне стягнення. Розгляд справи тим самим суддею, який був безпосереднім учасником конфліктної ситуації, є порушенням принципу неупередженості суду та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
7) Рішення у справі Європейського суду з прав людини «Мікалефф проти Мальти».
У заявника виникли сумніви в безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи №234/7728/21 (за об'єктивним критерієм). Він також зауважив, що «заявляє не «відвід суду» з назвою «Господарський суд Донецької області», а саме вмотивовану недовіру суб'єкту господарювання приватного права з назвою «Господарський суд Донецької області», який не утворений законом та не має символів державної влади, а як слід, не може бути судом, так і особі в чорному мішку ОСОБА_2 , повноваження до якої не надійшли безпосередньо за вільним волевиявленням від єдиного джерела влади в державі Україна - Народу України».
Згідно з ч.ч.1-2, 3 (абз.1) ст.39 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
В п.п.1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та ст.36 ГПК України визначено перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявник не навів.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, тощо.
Відповідно до ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Перелік дій, які суд здійснює в підготовчому засіданні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, наведений в ч.2 ст.182 ГПК України і не є вичерпним.
Викладені у заяві обставини на підтвердження наявності підстав для відводу / самовідводу та їх оцінка позивачем є перекрученням дій суду в перебігу розгляду справи:
- попередження та роз'яснення про кримінальну відповідальність (п.п.152-153 протоколу засідання від 14.04.2026) позивач називає «звинуваченням» та «залякуванням»;
- роз'яснення прав і встановлених процесуальним законом наслідків певних дій відповідачу (п.п.111, 113, 264 протоколу засідання від 19.03.2026) позивач називає «наданням вказівок»;
- детальне і уважне вивчення судом документів, які позивач подає для доведення своєї позиції у справі, позивач називає «прискіпливим відношенням»;
- прохання суду не збільшувати обсяг пояснень, які позивач подає, за рахунок цитування в кожних поясненнях одних і тих самих витягів надмірного обсягу із Конституції та законів України, а також цитування одних і тих самих документів (зокрема, по кілька сторінок рішень судів у цій справі, ухвалених до її направлення на розгляд Господарського суду Донецької області), які містяться в матеріалах справи і суд має можливість ознайомитись з їх змістом - позивач називає «упередженим відношенням до позивача та його захисту».
Наведені у заяві репліки суду також перекручені і доповнені самостійними висновками позивача.
Зазначене підтверджується змістом протоколів підготовчого засідання від 19.03.2026 та від 14.04.2026 і відповідних відеозаписів, ухвал від 14.04.2026 про виклик та про витребування доказів, постанови від 15.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Щодо посилання заявника як на підставу для відводу на «встановлення попередніми судами фактів», що робить «недоречним та непотрібним» з'ясування Господарським судом Донецької області обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Рішення від 09.07.2024 та постанову від 29.01.2025 у справі №234/7728/21 скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування 667724,00грн вартості втраченого майна та 5175539,92грн упущеної вигоди (постанова від 23.04.2025 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) з передачею справи для розгляду цієї частини вимог до Господарського суду Донецької області (ухвала від 15.05.2025 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду). За приписом ч.4 ст.75 ГПК України лише обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини. Тобто скасовані судові рішення у справі №234/7728/21 не мають преюдиціального значення під час її розгляду Господарським судом Донецької області, а позивач не звільнений від обов'язку доказування, зокрема, розміру заявлених до стягнення реальних збитків та упущеної вигоди.
Щодо посилання заявника як на підставу для відводу на те, що суд притягнув його до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Виникнення через це упередженості у суду позивач не підтвердив належними та допустимими доказами. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначив: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, оцінивши доводи заяви, суд не вбачає ані суб'єктивних, ані об'єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності судді, рівно як не вбачає підстав для самовідводу.
Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати заяву вих.№0260501/1 від 01.05.2026 ОСОБА_1 необґрунтованою.
Відповідно до вимог абз.1 ч.3. ст.39 Господарського процесуального кодексу України передати справу №234/7728/21 для вирішення питання про відвід судді Шилової О.М. на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала набирає законної сили 01.05.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя О.М. Шилова
надр. 1прим. - у справу
(заявник має електронний кабінет)