Справа № 991/3669/25
Провадження № 22-ц/991/18/26
27 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Никифорова А.С., Панаіда І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бикало В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Озюменка Є.Ю.,
представника позивача прокурора Снєгірьова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Озюменка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
02 травня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП, позивач) Снєгірьова О.М. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У позовній заві позивач просив:
1. визнати необґрунтованими активи загальною вартістю 5 596 285 грн:
- автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн;
- дохід, отриманий від активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN- код: НОМЕР_1 , після його продажу 03 березня 2023 року у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання автомобіля - 78 339 грн;
- автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 950 560 грн;
- житловий будинок (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 148,5 м2, реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;
- земельну ділянку (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;
- квартиру (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 66,3 м2, реєстраційний номер: 1350167423101, вартістю 1 627 303 грн;
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом Національного банку України (далі - НБУ) 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн);
2. стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , необґрунтовані активи:
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн);
3. стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , необґрунтовані активи:
- житловий будинок (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 148,5 м2, реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;
- земельну ділянку (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн);
4. стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , необґрунтований актив:
- квартиру (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 66,3 м2, реєстраційний номер: 1350167423101, вартістю 1 627 303 грн.
5. стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , у рівних частинах вартість необґрунтованих активів:
- вартість автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN- код: НОМЕР_1 , а саме 207 075 грн;
- вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN- код: НОМЕР_2 , а саме 950 560 грн.
6. стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , у рівних частинах дохід від необґрунтованих активів - дохід, отриманий від продажу 03 березня 2023 року активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання автомобіля - 78 339 грн.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року:
1. частково задоволено частково позов Держави Україна в особі прокурора САП Снєгірьова О.М. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
2. визнано необґрунтованими активи:
- автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн;
- дохід, отриманий від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу - 78 339 грн;
- автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 786 300 грн;
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;
- земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн);
- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн);
3. стягнуто з ОСОБА_2 необґрунтовані активи:
- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221;
- земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221;
4. стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах вартість необґрунтованих активів - вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , а саме 786 300 грн;
5. у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із указаним рішенням, адвокат Озюменко Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою.
Просить:
1. скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року за позовом Держави Україна в особі прокурора САП Снєгірьова О.М. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в частині визнання необґрунтованими активів:
- автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн;
- доходу, отриманого від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу - 78 339 грн;
- автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 786 300 грн;
- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;
- земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;
- грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, набутих ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);
- грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, набутих ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);
- грошових коштів в сумі 5 000 доларів США, набутих ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн);
- грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, набутих ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн),
2. стягнення з ОСОБА_2 необґрунтованих активів:
- житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221;
- земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221,
3. стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах вартість необґрунтованих активів - вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року випуску, VIN- код: НОМЕР_2 , а саме 786 300 грн,
4. постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на позивача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, представник зазначає, що рішення є незаконним, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також у судовому засіданні Озюменко Є.Ю. заявив про необхідність повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого судового збору, оскільки він є має другу групу інвалідності. Відповідні докази представник подав до суду апеляційної інстанції після сплати збору разом із заявою про усунення недоліків.
Посилається на такі обставини.
1. До позовної заяви прокурор не додав належних та допустимих доказів визначення різниці між вартістю активів на дату їх набуття та доходів відповідачів.
Натомість надані представником: договір купівлі продажу від 23.03.2023 № 510, звіт експертної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, звіт експертної грошової оцінки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , довідки щодо операцій валютообміну ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які підтверджують вартість активів на дату їх набуття, суд не дослідив і не надав їм відповідної оцінки. Також суд не вказав, чому не взяв до уваги наданий відповідачем експертний звіт із зазначенням ринкової вартості набутих об'єктів.
2. Висновки суду про те, що автомобілі марки PEUGEOT 308 2012 року випуску та MAZDA CX5 2021 року випуску - необґрунтовані активи, є безпідставними, оскільки для придбання транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували не лише отриманий дохід за 2021, 2022 роки, а і заощадження, які утворились до цього.
Твердження суду про неможливість здійснення витрат на придбання зазначених активів, обґрунтовані виключно зняттям готівкових коштів в АТ «КБ ПриватБанк», попри те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкриті рахунки і в інших банківських установах.
3. Неспроможним є покликання суду на постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/6675/23 від 01.02.2024, оскільки предметом розгляду по цій справі були інші правовідносини, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавались іншому суду та були відхилені, пояснення адвоката Кравцова В.М. не можуть бути взяті до уваги, оскільки він є захисником, відтак його позиція не може суперечити позиції підзахисного.
4. Висновок суду про невідповідність вартості житлового будинку (646 960 грн), та земельної ділянки (253 040 грн), мінімальній ринковій вартості, доходам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2023 рік і здійсненим витратам на придбання, є безпідставним, оскільки для придбання цього майна відповідачі використовували не лише доходи за 2023 рік, а й заощадження за період, що передував придбанню, кошти, одержані від продажу авто у сумі 285 414 грн, та готівкові кошти із заощаджень у розмірі 20 000 доларів США.
Більш того, відповідно до експертного дослідження ДПУХР3826862 від 11 березня 2023 року ринкова вартість житлового будинку складає 646 960,00 грн, а згідно з експертним дослідженням КВОФНО667540 від 11 березня 2023 року земельної ділянки - 69 958,00 грн.
Підтвердженням вартості є також показання продавця вказаних об'єктів, які суд не взяв до уваги.
5. Консультативний висновок № 64/24 ПП «Ажіо.» у розумінні ч. 2 ст. 76 ЦПК України не можна вважати джерелом доказів, він не є висновком експерта відповідно до ст. 102, 106 ЦПК України, ні оцінювач, ні директор ПП «Ажіо.» не повідомлялися про будь-якого виду відповідальність, оцінювач не застосовував загальновизнані методики проведення судово-економічних експертиз, затверджені Міністерством юстиції України. Вартість майна розрахована лише, виходячи з даних інтернет-платформи OLX, яка не є офіційним джерелом відомостей щодо ринку нерухомості в Україні.
6. Зазначена вартість необґрунтованих активів (5 596 258 грн) не відповідає дійсності, адже: двічі вказана сума придбаного та проданого автомобіля марки PEUGEOT 308 2012 року випуску; надуманим є висновок про завищену вартість житлового будинку та земельної ділянки; суд відніс до необґрунтованих активів 20 000 доларів США, заощаджених за період 2021, 2022 років, не зважаючи на їхню відповідність доходам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і надання доказів про зняття готівкових коштів та їхню подальшу конвертацію в долари США, а також вартість автомобіля MAZDA CX5 2021 року випуску, яка повністю відповідає сумарним доходам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд розглянув справу за відсутності відповідачів, яких не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судових засідань. Клопотання представника Озюменка Є.Ю. про забезпечення права на доступ до правосуддя відповідачів та належного їх повідомлення було залишене без задоволення.
Ухвалою від 20 лютого 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом направлення до суду документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», або доказів звільнення від сплати судового збору, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
03 березня 2026 року до суду адвокат Озюменко Є.Ю. подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив відповідні матеріали.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного від 04 березня 2026 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання учасниками справи відзиву.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
17 березня 2026 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного ухвалою закінчила проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою та призначила справу до розгляду.
У судове засідання, зокрема 27 квітня 2026 року, з'явились відповідач ОСОБА_1 та його представник Озюменко Є.Ю., представник позивача - прокурор Снєгірьов О.М., які не заперечували щодо розгляду за наявного складу учасників. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
У судовому засіданні
- відповідач ОСОБА_1 та його представник Озюменко Є.Ю. підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі. Також представник заявив про повернення ОСОБА_1 судового збору, оскільки відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач звільнений від його сплати (є особою з інвалідністю ІІ групи);
- представник позивача - прокурор Снєгірьов О.М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін. Із приводу заяви представника про повернення судового збору покладався на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заяви представника про повернення судового збору, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). А тому законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів перевіряє в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника Озюменка Є.Ю .
Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі - Закон № 263-IX) запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Указаний Закон набув чинності 28 листопада 2019 року.
Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави передбачені Главою 12 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред'являється щодо:
1) активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України;
2) активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;
3) доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини.
Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Згідно із ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів (ч. 1 ст. 291 ЦПК України).
Активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави (ч. 1 ст. 292 ЦПК України).
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період із 30 грудня 2020 року по 28 лютого 2022 року обіймав посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, із 28 лютого 2022 року по 08 липня 2023 року - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, а з 08 липня 2023 року обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 2 а.с. 265-276).
ОСОБА_2 у період із 09 грудня 2016 року по 04 березня 2021 року обіймала посаду завідувача канцелярії Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, із квітня 2021 року по квітень 2022 року перебувала на обліку у Запорізькому міському центрі зайнятості, а з 24 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року обіймала посаду стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а.с. 31-32, 98-100).
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 07 листопада 2009 року (актовий запис № 928 (т. 2 а.с. 25-27).
Предметом спору у суді першої інстанції були, зокрема: (1) грошові кошти у сумі 20 000 доларів США та 78 339 грн, які є власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (2) рухоме майно - автомобілі PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, та MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 , (3) нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_2 .
У ході розгляду цієї справи суд першої інстанції з'ясував усі обставини, із якими закон пов'язує можливість визнання активів необґрунтованими та встановив наявність достатніх підстав для стягнення в дохід держави з ОСОБА_2 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221; земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, а з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , а саме 786 300 грн.
Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість такого висновку суду першої інстанції апеляційна скарга представника Озюменка Є.Ю. не містить.
Так, згідно з інформацією з ДРФОПП за 2021 рік доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 становили 241 274,55 грн, а ОСОБА_2 - 112 231,89 грн. Також ОСОБА_1 у цей період отримав пенсію у розмірі 78 544,80 грн. Отже, загальний дохід подружжя склав 432 051,24 грн (т. 2 а.с. 159-163, 172-173, 215).
Відповідно до виписок про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритих в AT КБ «Приват Банк», протягом 2021 року знято готівкою 94 263,40 грн, із яких 10 000 грн повернуто на банківські рахунки (поповнення рахунків).
Відтак, готівкові кошти, які були у розпорядженні подружжя, складали 84 263,40 грн (т. 1 а.с. 42).
ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік зазначив, що у суб'єкта декларування та членів його сім'ї об'єкти декларування у розділі 12 «Грошові активи» відсутні.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на 31 грудня 2020 року) визначено, що не підлягають декларуванню наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня цього року становив 2 102 грн.
Отже, у 2020 році не підлягали декларуванню наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, сукупна вартість яких не перевищує 105 100 грн (50 х 2 102 грн).
Підсумовуючи вищенаведене, загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2021 року, складала 189 363,40 грн (105 100 грн + 84 263,40 грн).
Також у 2021 році ОСОБА_2 придбала автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, вартістю 207 075 грн. Окрім цього, подружжя заощадило 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2021 року складає 272 782 грн.
Тобто, за 2021 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули активи на загальну суму 479 857 грн, вартість яких майже удвічі перевищує загальну суму готівкових коштів, які отримані із законних джерел та могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2021 року.
Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги представника їх не спростовують.
Так, неспроможними є твердження апеляційної скарги про те, що для придбання автомобіля марки PEUGEOT 308 2012 року випуску ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували не лише отриманий дохід за 2021 рік, а й заощадження, які утворились до цього, адже ОСОБА_1 у розділі 12 «Грошові активи» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не зазначив відповідних відомостей, а також при підрахунках суд першої інстанції врахував навіть сукупну вартість грошових активів (105 100 грн), яка у 2020 році не підлягала декларуванню.
Відповідно до інформації ДРФОПП за 2022 рік доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 склали - 614 076,18 грн, а ОСОБА_2 - 165 939,16 грн. Пенсійні виплати ОСОБА_1 за цей період склали 102 996,97 грн. Тобто загальний дохід подружжя становив 883 012,31 грн (т. 2 а.с. 163-165, 173-174, 215-216).
Згідно з даними про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритих в АТ КБ «Приват Банк», АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Державний ощадний банк України», які містяться на оптичному диску, безготівкові витрати подружжя склали 989 778,75 грн, знято готівкою кошти у сумі 208 100 грн, поповнено рахунок на 1 600 грн (т. 1 а.с. 42).
Отже, загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2022 року, складала 206 500 грн (208 100 грн - 1 600 грн).
Відповідно до декларацій, які подали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2022 рік, грошові активи, заощаджені ними у 2021 році у сумі 10 000 доларів США, подружжя не витратило.
При цьому у 2022 році ОСОБА_2 придбала автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю за договором 10 000 грн. Також подружжя заощадило 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року складає 365 686 грн.
У витягу з ЄДРТЗ зазначені загальні характеристики автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , у тому числі, дата ввезення на територію України та реєстрацію права власності 03 грудня 2021 року за першим власником ОСОБА_8 , а також вартість автомобіля - 413 251,73 грн (т. 2 а.с. 88-89). 15 жовтня 2022 року здійснено перереєстрацію цього автомобіля на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 та зазначено вартість у розмірі 10 000 грн (т. 2 а.с. 88, 92).
Згідно з консультацією ПП «Ажіо.» № 64/24 від 04 жовтня 2024 року ринкова вартість автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , станом на 15 жовтня 2022 року становить 786 300,00 грн (т. 2 а.с. 142-146).
Відтак, ОСОБА_2 набула автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. Тому вартість цього активу має бути визначена за мінімальною ринковою вартістю таких або аналогічних активів на дату набуття, а саме згідно з висновком ПП «Ажіо.» у розмірі 786 300,00 грн.
Підсумовуючи наведене суд першої інстанції прийшов до переконання, що за 2022 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули активи на суму 375 686 грн, а ураховуючи ринкову вартість транспортного засобу - 1 151 986 грн, вартість яких значно перевищує загальну суму готівкових коштів, які отримані із законних джерел та могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2022 року.
На думку колегії суддів, наведені вище висновки суду першої інстанції є обґрунтованими.
Твердження ж апеляційної скарги про те, що для придбання автомобіля марки MAZDA CX5 2021 року випуску ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували заощадження за попередні періоди є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вказав відповідних активів, а заощадження у сумі 10 000 доларів США, накопичені подружжям за 2021 рік, витрачені не були.
Слід відхилити й доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що автомобіль марки MAZDA CX5 2021 року випуску придбаний із розтермінуванням платежу, адже наведена версія була зазначена лише в суді апеляційної інстанції. Оскільки декларації відповідачів за 2022 рік не містять інформації стосовно такого зобов'язання. Не надано суду й інших підтверджень зазначеної версії.
Покликання апеляційної скарги на те, що неможливість здійснення витрат на придбання транспортних засобів обґрунтована судом виключно зняттям готівкових коштів у АТ «КБ ПриватБанк», попри наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкритих рахунків в інших банківських установах, є необґрунтованими, так як не підтверджуються відповідними доказами.
Разом із цим, довідки АТ КБ «Приват Банк» про те, що ОСОБА_1 у період з 21 червня 2024 року по 15 липня 2024 року, а ОСОБА_2 за період із 16 по 19 липня 2024 року здійснили валютообмінні операції (т. 4 а.с. 103-104), а також копія довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 18 червня 2025 року про те, що на рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 480 250 грн, які 04 жовтня 2019 року зняті готівкою через касу банку (т. 4 а.с. 163), стосуються інших періодів часу, аніж вказані прокурором у позовній заяві.
Окрім цього, із тексту рішення вбачається, що суд першої інстанції врахував дані про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритих не лише в АТ КБ «Приват Банк», а й АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Державний ощадний банк України».
Положеннями ч.ч. 6, 7 ст. 82 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Розглядаючи доводи прокурора про те, що слід врахувати вартість автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, у розмірі 26 000 доларів США, що еквівалентно 950 560 грн, яку зазначала ОСОБА_2 у поясненнях, наданих під час розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя справи № 331/6675/23, суд першої інстанції, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 82 ЦПК України, прийшов до висновку, що у межах розгляду справи за позовом про визнання необґрунтованими активи та їх стягнення в дохід держави постанова суду у справі про адміністративне правопорушення не є обов'язковою у частині вартості.
Таким чином, оскільки відповідні доводи прокурора були відхилені, безпідставними є твердження апеляційної скарги про посилання суду першої інстанції на постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/6675/23 від 01.02.2024.
Не погоджується колегія суддів й із покликанням апеляційної скарги на безпідставність врахування судом першої інстанції консультативного висновку № 64/24 ПП «Ажіо.».
Так, консультація № 64/24 від 04 жовтня 2024 року складена в межах законодавчо передбаченої форми оціночної діяльності (ст. 4 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), на виконання умов договору № 40/24 від 25 січня 2024 року про надання консультаційних послуг з питань вартості активів, укладеного між НАЗК та ПП «Ажіо.» за результатом тендеру UA-2023-12-26-01526-а. Така консультація проведена оцінювачем ОСОБА_9 , яка на момент оцінки мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, у тому числі за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів». При цьому ПП «Ажіо.», в якому оцінювач ОСОБА_9 провадила свою діяльність, мало Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, який дозволяв його оцінювачам проводити практичну оціночну діяльність, зокрема, за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів». Відомості про оцінювача ОСОБА_9 та суб'єкта оціночної діяльності ПП «Ажіо.» містяться в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (веб-доступ: https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-estimate-registers.html).
Разом із цим, текстом консультації стверджується, що під час визначення мінімальної ринкової вартості транспортного засобу оцінювачем застосовані методичні підходи, передбачені «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», зареєстрованої у Міністерстві юстиції за № 1074/8395 від 24 листопада 2003 року, у межах порівняльного підходу розрахунок відбувався із урахуванням перелічених застережень та припущень, виходячи з найбільш песимістичних уявлень про характеристики транспортного засобу, що могло б вплинути на зниження середньоринкової вартості об'єкту оцінки.
За таких обставин, наявні підстави вважати, що консультація ПП «Ажіо.» складена належним суб'єктом, у встановленому законом порядку та шляхом застосування затвердженої методики оцінки колісних транспортних засобів. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника у цій частині.
Також судом першої інстанції встановлено, що за інформацією ДРФОПП за період з січня по квітень 2023 року доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 склали 187 580,55 грн, а ОСОБА_2 - 368 012,82 грн, у тому числі 285 414 грн за продаж 03 березня 2023 року автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення. Пенсійні виплати за цей період ОСОБА_1 склали 32 964,75 грн, а ОСОБА_2 - 39 233,16 грн. Таким чином, загальний дохід подружжя за вказаний період становив 627 791,28 грн (т. 2 а.с. 166-167, 174, 215-216, 233-234).
Згідно з відомостями щодо руху коштів по рахунках подружжя ОСОБА_7 , відкритих у АТ КБ «Приват Банк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк», що містяться на оптичному диску, встановлено зняття готівки у сумі 100 000 грн, витрати у безготівковій формі склали 660 126 грн (т. 1 а.с. 42).
Отже, за період із січня по квітень 2023 року у розпорядженні подружжя ОСОБА_7 могли перебувати готівкові кошти, законність джерел походження яких підтверджується матеріалами справи, у сумі близько 100 000 грн.
Окрім цього, як встановлено вище, у щорічних деклараціях за 2023 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що у суб'єкта декларування та членів його сім'ї об'єкти декларування у розділі 12 «Грошові активи» відсутні.
Вказане свідчить про те, що заощаджені протягом 2021-2022 років грошові активи у сумі 20 000 доларів США були витрачені Яременками протягом 2023 року.
Разом із цим, 23 березня 2023 року ОСОБА_2 придбала житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ціна продажу якого згідно з договором становила 646 960 грн, і земельну ділянку за цією ж адресою - за ціною 253 040 грн. Відповідно до п. 14 договору зазначена ціна договору у розмірі 900 000 грн (т. 2 а.с. 50-54).
Водночас, згідно з консультацією ПП «Ажіо.» № 62/24 від 03 жовтня 2024 року, станом на 23 березня 2023 року ринкова вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 148,5 кв.м, складає 1 841 500 грн, а ринкова вартість земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 229 500 грн (т. 2 а.с. 67-74).
Колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не міг врахувати консультацію № 62/24 від 03 жовтня 2024 року, надану суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.» (т. 2 а.с. 67-77), як доказ мінімальної ринкової вартості нерухомого майна.
Так, письмова консультація № 62/24 від 03 жовтня 2024 року, складена з дотриманням норм ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачем ОСОБА_9 , яка на момент оцінки мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, у тому числі за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них». У той же час ПП «Ажіо.», в якому оцінювач ОСОБА_9 провадила свою діяльність, мало Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, який дозволяв його оцінювачам проводити практичну оціночну діяльність, зокрема, за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».
Із тексту консультації встановлено, що дослідження стосовно визначення мінімальної ринкової вартості нерухомого майна проведене в межах порівняльного підходу, для чого оцінювач провів аналіз ринку нерухомості, знайшов об'єкти за такими критеріями: щодо житлового будинку - площа від 100 метрів, поверховість - 2-3 поверхи, наявність надвірних споруд, щодо земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, а також подібне розташування об'єктів у межах Запорізького району Запорізької області. Під час порівняння об'єктів було враховано поправки на вартість торгівельної знижки продавця, на розташування в населеному пункті, на фізичний стан, на площу, на наявність комунікацій (щодо житлового будинку). Для надання консультації оцінювач застосував методи та підходи, передбачені «Національним стандартом № 2», затвердженим постановою КМУ від 28 жовтня 2004 року № 1442.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що консультація ПП «Ажіо.» № 62/24 від 03 жовтня 2024 року, складена належним суб'єктом, у встановленому законом порядку та шляхом застосування затвердженої методики оцінки (визначення вартості) нерухомого майна станом на 23 березня 2023 року. А відтак, слід відхилити доводи апеляційної скарги у цій частині.
Водночас, колегія суддів вважає неспроможними посилання апеляційної скарги на копії Звітів про оцінку майна від 11 березня 2023 року, виконаних суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_10 (ринкова вартість житлового будинку становить 646 960 грн, а земельної ділянки - 69 958, грн) (т. 4 а.с. 90, 91), які не містять жодної інформації щодо процесу оціночного дослідження, методики, аналізу ринку та мотивів, на підставі яких зроблено висновки про ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки. Відтак, із вказаних документів неможливо встановити яким чином визначалася вартість об'єктів нерухомості.
Згідно з договором купівлі-продажу від 23 березня 2023 року ціна продажу житлового будинку становила - 646 960 грн, а земельної ділянки - 253 040 грн (т. 4 а.с. 85-89).
Положеннями ч. 3 ст. 290 ЦПК України визначено, що для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.
Відтак, враховуючи вимоги зазначеної процесуальної норми, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що для визначення вартості активу - житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно врахувати ринкову вартість житлового будинку, визначену ПП «Ажіо.» - 1 841 500 грн, та вартість придбання земельної ділянки, зазначену у договорі від 23 березня 2023 року - 253 040 грн. Тобто загальна вартість нерухомого майна складає 2 094 540 грн (1 841 500 грн + 253 040 грн).
При цьому, оскільки автомобіль марки PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, був проданий 03 березня 2023 року (незадовго до придбання об'єктів нерухомого майна), а також Яременки у 2023 році використали заощадження у виді 20 000 доларів США (ці грошові активи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не зазначили у деклараціях за 2023 рік), грошові активи у сумі 1 016 786 грн (285 414 грн із продажу автомобіля та 20 000 доларів США, вартість яких за курсом НБУ станом на 23 березня 2023 року становила 731 372 грн (20 000 доларів США х 36,5686 грн) були витрачені Яременками для придбання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, як правильно вказав суд першої інстанції, вартість набутих активів - нерухомого майна, визначена відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК України у сумі 2 094 540 грн, значно перевищує загальну суму готівкових коштів, джерела походження яких встановлені судом та які могли перебувати у розпорядженні подружжя ОСОБА_7 . Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.
Разом із цим, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2021, 2022 та 2023 роки здійснювали безготівкові розрахунки за придбання іноземної валюти, транспортних засобів чи об'єктів нерухомого майна, обґрунтованим є висновок про те, що ці активи придбані виключно за готівкові кошти. Тому безпідставними є твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги довідки щодо операцій валютообміну ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Неспроможним є й покликання апеляційної скарги на те, що судом врахована сума як придбання, так і продажу автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року випуску, оскільки відповідно до оскаржуваного рішення визнано необґрунтованими, крім іншого, такі активи як автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн, а також дохід, отриманий від продажу цього активу у виді перевищення вартості продажу над вартістю його придбання - 78 339 грн.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що доходи, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із законних джерел, не давали їм можливості протягом 2021-2023 років придбати грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, рухоме майно - автомобілі PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, та MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримати дохід від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу (78 339 грн), сукупна вартість яких становить 3 804 722 грн, тобто є більшою за 1 003 500 грн. Тому наявні правові підстави, відповідно до вимог ст. 290 ЦПК України, для визнання цих активів необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі обставини та фактично зводяться до незгоди представника з висновками суду першої інстанції, викладеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Жодних нових доказів, які б підтверджували правомірність набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорюваних активів, із апеляційною скаргою до суду надано не було.
Відтак, колегія суддів вважає неспроможними твердження апеляційної скарги про те, що до позовної заяви прокурор не додав належних та допустимих доказів визначення різниці між вартістю активів на дату їх набуття та доходів відповідачів.
Також слід відхилити аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідачів, яких не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судових засідань.
Згідно з даними відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_4 (т. 4 а.с. 3-4).
У позовній заяві прокурор щодо обох відповідачів вказав адресу: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с.1-2). Також ця адреса містилась у документах представника Озюменка Є.Ю. , поданих до суду першої інстанції.
За адресами місця реєстрації були сформовані повістки на 03.06.2025. Надіслані за адресою, зазначеною у позовній заяві, ці поштові відправлення отримав ОСОБА_1 як за себе, так і за свою дружину (т.4 а.п.11-12, 14-117, 21-22). У судове засідання 17.06.2025 вказані особи повідомлені телефонограмою (т. 4 а.п. 73). У подальшому задля повідомлення відповідачів про дату та час судових засідань повістки неодноразово були направлені на вищенаведені поштові адреси, однак поверталися, зокрема, у зв'язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.
Відповідно до положень ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Днем вручення судової повістки є, окрім іншого, день вручення судової повістки під розписку та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що суд першої інстанції протягом розгляду цієї справи вживав активних заходів задля повідомлення учасників, повернення повісток із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою не свідчить про неналежне повідомлення, а навпаки підтверджує ухилення від отримання кореспонденції або недобросовісну процесуальну поведінку.
Отже, із огляду на приписи ЦПК України, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи, а доводи апеляційної скарги про порушення права на участь у процесі є необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року постановлене відповідно до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак, вважає таке рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
Окрім цього, матеріалами провадження стверджується, що ухвалою від 20 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника відповідача залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків. Зокрема, зазначено, що слід направити до суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», або докази звільнення від сплати судового збору, оскільки такі у матеріалах апеляційної скарги були відсутні.
03 березня 2026 року адвокат Озюменко Є.Ю. подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору у сумі 26 624,00 грн, а також посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, згідно з яким ОСОБА_1 має другу групу інвалідності.
Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» інваліди I та II груп звільняються від сплати судового збору.
Із огляду на вказані обставини та положення закону, колегія суддів приходить до висновку, що слід задовольнити заяву представника Озюменка Є.Ю. та повернути ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір за квитанцією № 5111-8213-5986-0539 від 02 березня 2026 року на суму 26 624,00 грн.
Керуючись ст. 290-292, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів
Заяву представника адвоката Озюменка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір за квитанцією № 5111-8213-5986-0539 від 02 березня 2026 року на суму 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Зобов'язати ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103 повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) помилково сплачений ним судовий збір в розмірі 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 00 копійок згідно з квитанцією № 5111-8213-5986-0539 від 02 березня 2026 року за реквізитами: «Отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103; ЄДРПОУ 37993783; П/Р НОМЕР_6 ; МФО 820172; Призначення 101 2648519896; Судовий збір, ОСОБА_1 , справа 991/3669/25, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду; Банк АТ "ТАСКОМБАНК", Код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443».
Роз'яснити, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Апеляційну скаргу адвоката Озюменка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повний текст постанови складений 01 травня 2026 року.
Головуючий суддя С.Б. Боднар
Судді А.С. Никифоров
І.В. Панаід