Справа № 991/4493/23
Провадження 1-кп/991/64/23
27 квітня 2026 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 368 КК України ОСОБА_5 ухвалою від 09 травня 2024 року в кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_12 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває об'єднане кримінальне провадження № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року, № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року та № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 .
2.27 квітня 2026 року надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
2.1.Аргументи клопотання зводились до такого.
31 жовтня 2025 року року в межах іншого кримінального провадження N? 52017000000000218 ВАКС ухвалив вирок у справі N? 761/40713/17 яким, серед іншого, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
02 квітня 2026 року ухвалою АП ВАКС зазначений вирок в частині призначеного ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років залишено без змін, у зв?язку з чим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні N? 52017000000000218 року набув процесуального статусу засудженого.
Ухвалою ВАКС у цій справі від 16 квітня 2026 року ОСОБА_5 було тимчасово залишено у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до закінчення розгляду у ВАКС об'єднаного кримінального провадження.
Обставина, зокрема, щодо наявності обвинувального вироку від 31 жовтня 2025 року, який набув законної сили, не повідомлялась раніше суду першої інстанції у цьому кримінальному провадженні в контексті вирішення питання зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 , а тому є новою обставиною у розумінні положень ч. 5 ст. 201 КПК України.
Застосований наразі до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави не виконує своєї мети та не забезпечує це кримінальне провадження, оскільки свобода, розсуд, вільне пересування ОСОБА_5 обмежено та перебуває поза його волевиявленням, адже наразі він відбуває призначене йому покарання та абсолютно підконтрольний державі, відповідно його процесуальна поведінка ніяк не може залежати від розміру застави у даній справі.
З огляду на це захисник просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на особисте зобов'язання з метою усунення порушення прав ОСОБА_5 та майнових прав заставодавців, кошти яких вже не забезпечують виконання мети запобіжного заходу. Вважає, що задля забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов?язків обвинуваченого застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, визначеному ухвалою від 09 травня 2024 року, не переслідує легітимної мети, оскільки на сьогоднішній день у його застосуванні відпала об?єктивна потреба та відсутні процесуальні підстави, а зазначені обов?язки можуть виконуватися шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов?язання у вигляді виконання обов?язку прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Окремо зазначив, що ризики ніколи не існували у цьому кримінальному провадженні, а під час відбування призначеного ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років в іншому кримінальному провадженні, вони не існують навіть на теоретичному рівні.
3.У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав своє клопотання. Додав, що сторона захисту у кримінальному провадженні N? 52017000000000218 планує оскаржити вирок до суду касаційної інстанції.
4.Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання. Повідомити кому із заставодавців повернення застави є особливо актуальним не зміг. Зазначив, що це актуально для всіх заставодавців.
5.Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурор ОСОБА_6 зазначила, що застава є безстроковим запобіжним заходом. Застава у визначеному ухвалою від 09 травня 2024 року розмірі є саме тим запобіжником, який може забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків саме у цьому кримінальному провадженні. Запобіжний захід не може бути прив'язаний до обставин іншого кримінального провадження. Крім цього, наразі не відомо яке рішення ухвалить суд касаційної інстанції у кримінальному провадженні N? 52017000000000218. Просила врахувати, що наразі ризики, встановлені судом у цій справі, не втратили своєї актуальності, зокрема ризик переховування, адже ОСОБА_5 є батьком 3 дітей, що надає йому право перетнути державний кордон в умовах воєнного стану.
6.Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов до висновку про часткове його задоволення з огляду на таке.
7.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).
7.1.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
7.2.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
7.3.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
7.4.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
7.5.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
7.6.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
8.09 травня 2024 року суд постановив ухвалу, якою продовжив строк тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 днів. Цим судовим рішенням ОСОБА_5 визначено заставу в розмірі 55 000 592 гривень, як альтернативний запобіжний захід. 24 травня 2024 року ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв?язку з внесенням за нього на депозитний рахунок ВАКС застави у визначеному ухвалою від 09 травня 2024 року розмірі.
9.Заставодавцями ОСОБА_5 виступили:
1) ОСОБА_15 , яка внесла заставу за обвинуваченого у сумі 17 000 592 грн (11 000 000 грн+1 000 000 грн+5 000 592 грн);
2) ОСОБА_16 , який вніс заставу за обвинуваченого у сумі 10 000 000 грн;
3) ОСОБА_17 , яка внесла заставу за обвинуваченого у сумі 1 500 000 грн (500 000 грн+1 000 000 грн);
4)ТОВ «ХОРТИЦЯ НОВА», яке внесло заставу за обвинуваченого у сумі 10 000 000 грн;
5)ТОВ «ХОРТИЦЯ-АГРО», яке внесло заставу за обвинуваченого у сумі 10 000 000 грн;
6) ОСОБА_18 , яка внесла заставу за обвинуваченого у сумі 1 500 000 грн;
7) ОСОБА_19 , який вніс заставу за обвинуваченого у сумі 5 000 000 грн.
10.Запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної процесуальної поведінки особи та запобігання ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом.
11.Суд виходить з того, що на момент розгляду клопотання захисника фактичний процесуальний статус ОСОБА_5 у іншому кримінальному провадженні (N? 52017000000000218) зазнав істотної трансформації, яка має безпосередній вплив на оцінку ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також на доцільність і пропорційність подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді застави у раніше визначеному розмірі в межах цього кримінального провадження.
12.Зокрема, встановлено, що після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції від 02 квітня 2026 року вирок ВАКС від 31 жовтня 2025 року в частині призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на 6 років залишено без змін, у зв'язку з чим останній набув статусу засудженого, а його подальше тримання в установі попереднього ув'язнення здійснюється вже не в межах запобіжного заходу, а в порядку виконання судового рішення.
13.Такий правовий режим перебування ОСОБА_5 в ізоляції відрізняється від статусу обвинуваченого, щодо якого застосовано запобіжний захід, оскільки передбачає значно вищий рівень контролю з боку держави, ізоляцію від суспільства, позбавлення свободи пересування, контактів та самостійного визначення поведінки. У цих умовах ОСОБА_5 об'єктивно позбавлений можливості вчиняти дії, які становлять зміст ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
14.Передусім, ризик переховування від суду фактично втрачає свою актуальність не лише внаслідок позбавлення свободи, а й через повну фізичну неможливість залишити місце відбування ОСОБА_5 покарання без відповідного рішення уповноважених органів. Контроль за місцезнаходженням ОСОБА_5 є постійним і безперервним, що виключає будь-яку автономність його поведінки у цьому аспекті.
15.Аналогічно, ризик незаконного впливу на свідків істотно зменшується, оскільки комунікація засудженого із зовнішнім світом є обмеженою, регламентованою та підконтрольною адміністрації установи попереднього ув'язнення, де ОСОБА_5 тимчасово утримується під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Будь-які контакти засудженого відбуваються у встановленому законом та внутрішнім розпорядком установи попереднього ув'язнення порядку та можуть бути перевірені, що значно ускладнює реалізацію ймовірних намірів впливу на свідків.
16.Разом з тим, суд бере до уваги, що вказане зниження інтенсивності ризиків, встановлених щодо ОСОБА_5 не означає їх повного та остаточного усунення у довгостроковій перспективі. На відміну від обставин, які мають незворотний характер, відбування ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в іншому кримінальному провадженні залежить від подальшого руху цього провадження, включаючи стадію касаційного перегляду.
17.Зокрема, у порядку, передбаченому статтею 430 КПК України, суд касаційної інстанції наділений повноваженнями зупинити виконання судового рішення, що може призвести до припинення ізоляції ОСОБА_5 . Так само не виключається можливість скасування судового рішення із закриттям кримінального провадження N? 52017000000000218, що також матиме наслідком звільнення ОСОБА_5 з-під варти. Крім цього, у порядку п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції та у порядку абз. 4 п. 3 ч. 1 ст. 442 КПК України ухвалити рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про запобіжний захід, який може бути не пов'язаний із триманням під вартою.
18.За таких умов, ризики, які на даний час знижені, можуть відновити свою актуальність, причому у відносно короткий проміжок часу.
19.Саме тому, на переконання суду, заміна запобіжного заходу на такий, що не передбачає жодного майнового елементу, наразі не відповідало б принципу забезпечення дієвості кримінального провадження та могло б створити ситуацію, за якої у разі зміни процесуального статусу ОСОБА_5 у провадженні N? 52017000000000218 буде відсутній ефективний механізм негайного реагування на ризики у цьому провадженні.
20.Таким чином, суд доходить висновку, що наявні обставини свідчать про зниження інтенсивності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що обумовлює необхідність пом'якшення запобіжного заходу, однак не дає підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
21.На переконання суду, застава у розмірі 27 500 296 грн з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш ефективним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого. Решту коштів у сумі 27 500 296 грн (55 000 592 грн-27 500 296 грн), що складає половину від внесених заставодавцями сум, необхідно повернути останнім пропорційно від внесених ними коштів.
22.У цьому контексті збереження частини застави виступить як пропорційний та превентивний механізм, який, з одного боку, врахує зменшення потреби у застосуванні поточного розміру застави, а з іншого забезпечить готовність до можливих змін у правовому статусі ОСОБА_5 .
23.Такий підхід узгоджується з принципом пропорційності, оскільки дозволяє досягти балансу між правами обвинуваченого та інтересами правосуддя, мінімізуючи надмірне втручання у майнову сферу заставодавців, але водночас не позбавляючи запобіжний захід його гарантійної функції.
24.Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір застави продовжує істотно перевищувати триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений КПК України, як максимальний розмір для особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, навіть після його зменшення.
25.Враховуючи характер та ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його майновий стан, а також існування обґрунтованої ймовірності ухилення обвинуваченого від суду та впливу на свідків, що неодноразово було предметом оцінки, суд вважає, що має місце виключний випадок і застава у межах від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. У цьому випадку застава визначається у вищому розмірі, а саме 27 500 296 грн, який, на переконання суду, за наявних обставин є пропорційним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
26.Крім того, суд зважає на те, що заставу внесено не обвинуваченим, а третіми особами, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої кошти та зобов'язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вносилась, усвідомлюючи існування ризику її неповернення.
27.У контексті оцінки доводів клопотання суд не погоджується з висновками сторони захисту про повну втрату мети застосування застави.
Сам факт відбування покарання у вигляді позбавлення волі у межах виконання вироку, не усуває необхідності існування процесуальних гарантій належної поведінки обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні. Процесуальне становище у різних кримінальних провадженнях має самостійний характер та не є взаємозамінним, про що суд зазначав у своїх ухвалах від 26 січня та 20 березня 2026 року за результатом розгляду аналогічних клопотань захисту.
28.Аргументи захисту щодо відсутності легітимної мети подальшого застосування застави суд вважає необґрунтованими. Метою застосування застави є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, і така мета не втрачає свого значення лише з огляду на позбавлення свободи особи у ході виконання вироку в іншому провадженні. Навпаки, збереження запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні гарантує безперервність процесуального контролю за поведінкою обвинуваченого у разі зміни процесуального становища ОСОБА_5 в іншій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 194, 201, 371, 372, 375, 376 КПК, суд постановив:
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою від 09 травня 2024 року, - задовольнити частково.
2.Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 55 000 592 грн змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 27 500 296 (двадцять сім мільйонів п'ятсот тисяч двісті дев'яносто шість) грн.
2.1.Суму сплаченої застави у розмірі 8 500 296 (вісім мільйонів п'ятсот тисяч двісті дев'яносто шість) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2.2.Суму сплаченої застави у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
2.3.Суму сплаченої застави у розмірі 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
2.4.Суму сплаченої застави у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн повернути заставодавцю - ТОВ «ХОРТИЦЯ НОВА» (ідентифікаційний код 36712060).
2.5.Суму сплаченої застави у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн повернути заставодавцю - ТОВ «ХОРТИЦЯ-АГРО» (ідентифікаційний код 32923512).
2.6.Суму сплаченої застави у розмірі 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
2.7.Суму сплаченої застави у розмірі 2 500 000 (два мільйони п'ятсот тисяч) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_20
ОСОБА_21
ОСОБА_22