22 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 695/3934/24
Провадження № 22-ц/821/735/26
категорія: 331060300
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
секретаря - Кукушкіної А. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Золотоніська міська рада Черкаської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Камочкіної Анни Юріївни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, у складі: головуючого судді Середи Л. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із даною заявою.
Заяву мотивувала тим, що починаючи із 2013 року вона і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як дружина та чоловік аж до його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, фактично перебували у шлюбі, але не зареєстрували шлюб у встановленому законом порядку, оскільки в цьому не вбачали потреби.
З ними разом проживали й діти заявника дочка ОСОБА_4 (до одруження) та син ОСОБА_5 .
Починаючи з 13.05.2024 ОСОБА_3 перебував на військовій службі у ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ). При цьому він надав командуванню військової частини в/ч НОМЕР_2 інформацію про ОСОБА_1 та її дочку, як про свою сім'ю, зазначив свою домашню адресу: АДРЕСА_1 .
Поховання загиблого також здійснювала ОСОБА_1 .
Зазначає, що встановлення юридичного факту проживання позивача однією сім'єю як чоловіка та дружина без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин ОСОБА_1 змушена була звернутись до суду та просила встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період часу з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2025 року заяву задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , разом із ОСОБА_3 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Новодарівка Пологівського району Запорізької області, однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу із 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 належним чином доведено факт спільного проживання із ОСОБА_3 , починаючи із 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зауважив, що представник заінтересованої особи жодних заперечень по суті заяви до суду не направив, не бажав прийняти участі у розгляді справи, за таких обставин вказані доводи заявника додатковому доказуванню не підлягають в силу норм ст. 82 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Камочкіна А. Ю. оскаржила його в апеляційному порядку та просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2025 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повністю проігнорував ключову обставину, яка має визначальне юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_3 у період, коли заявниця стверджує про фактичні шлюбні відносини, перебував у зареєстрованому шлюбі.
Зазначає, що самі по собі фотоматеріали, участь у спільних заходах чи святкуваннях не є достатніми та не можуть розглядатися як єдина підстава для встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю.
Мета звернення заявниці до суду була зовсім інша, а саме отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
Так, у відповіді на адвокатський запит від 26.01.2026, ІНФОРМАЦІЯ_4 вказує, що заяву на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , окрім матері загиблого ОСОБА_2 також подала ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2025 у справі № 695/3934/24.
Також зазначає, що дружина загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 нотаріальною заявою відмовилась від отримання вказаної допомоги на користь своєї свекрухи ОСОБА_2 .
Заявницею не надано жодних доказів того, що саме вона займалась похованням ОСОБА_3 .
Більш того, заявниця після смерті ОСОБА_3 вимагала у матері загиблого ОСОБА_2 кошти на встановлення пам'ятника, тощо. У зв'язку з похилим віком ОСОБА_2 здійснювала грошові перекази на картку заявниці, а також надавала кошти готівкою.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Чорненький В. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як жінки та чоловіки без реєстрації шлюбу в період часу з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскаржуване рішення від 29.05.2025 судом ухвалено на підставі показів свідків, документів, фото та відеоматеріалів, зокрема відеоматеріалу за участі ОСОБА_3 , де останній, надаючи інтерв'ю журналістам телеканалу «ICTV», підтвердив факт спільного проживання з позивачем як жінки та чоловіка, а також інших доказів.
Фактичні обставини справи
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2533 від 02.05.2024 ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Новодарівка Пологівського району Запорізької області в зоні проведення бойових дій (а.с. 19).
Згідно з довідкою за вих. № 218 від 04.04.2024, виданою командиром в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рядовий ОСОБА_3 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 (а.с. 12).
Відповідно до Бланку соціально-демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_3 ним у статусі рідних було вказано матір ОСОБА_2 , брата ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , як дочку (а.с. 9-10).
З довідки, виданої головою квартального комітету № 13 м. Золотоноша ОСОБА_10 за вих. № 175 від 11.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею починаючи із 2013 року проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , повторно виданого 10 травня 2024 року, ОСОБА_2 є рідною матір'ю померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 86).
Згідно з довідкою № 245 від 10.05.2024, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 88 зворот).
З довідки підприємства № 07 від 20.01.2026 вбачається, що ОСОБА_3 у період з 23 жовтня 2021 року по 22 квітня 2022 року працював у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат № 11» (а.с 89).
Відповідно до свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_5 , повторно виданого 18 липня 2024 року, 08.09.2000 між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 укладено шлюб. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини та чоловіка ОСОБА_12 та ОСОБА_12 , відповідно (а.с. 87).
З відповіді на адвокатський запит від 26.01.2026, ІНФОРМАЦІЯ_4 вказує, що заяву на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , окрім матері загиблого ОСОБА_2 також подала ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2025 у справі № 695/3934/24 (а.с. 92 зворот).
Дружина загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 нотаріально посвідченою заявою відмовилась від отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 на користь своєї ОСОБА_2 (а.с. 88).
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Стаття 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частинами 1 та ч. 2 ст. 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Стаття 25 СК України передбачає, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Тобто, факт спільного проживання однією сім'єю без шлюбу не може бути встановлений, якщо хоча б одна зі сторін перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою під час цього спільного проживання, оскільки це суперечить СК України.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. ст. 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом 5. п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі №303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі №204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі №694/1540/20).
Реєстрація місця проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Так само факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі №543/563/22).
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 в період з 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд першої інстанції виходив з того, що за визначених заявницею заінтересованих осіб, заявниця довела факт спільного проживання з померлим однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу у вказаний період.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
З наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 інформації слідує, що заяву на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , окрім матері загиблого ОСОБА_2 також подала ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи апеляційним судом установлено, що з 08.09.2000 ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , доказів розірвання вказаного шлюбу матеріали справи не містять, а тому встановлення факту проживання заявниці із ОСОБА_3 в період з 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу є неможливим.
ОСОБА_1 вказаного факту належними доказами не спростувала, клопотань про витребування доказів під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляла. Водночас, суд першої інстанції, у порушення норм ч. 2 ст. 294 ЦПК України за власної ініціативи необхідні докази не витребовував.
Апеляційний суд зазначає, що за ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища сформованого 03.03.2026, 22 березня 2014 року зареєстровано актовий запис за № 00115307584 в Реєстрі реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Золотоніському району реєстраційної служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області. Відомості про чоловіка ОСОБА_3 ; відомості про дружину: прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_13 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 .
Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції заявником ОСОБА_1 у встановленому порядку не доведена виключна необхідність у витребуванні доказів апеляційною інстанцією, які б могли спростувати факт перебування загиблого ОСОБА_3 у шлюбі.
Слід зазначити, що дружина загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 нотаріально посвідченою заявою відмовилась від отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 на користь своєї ОСОБА_2 .
При цьому, звертаючись у суд із вимогами встановити відповідний факт, ОСОБА_1 не зазначила матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка 19.08.2024 звернулась із заявою № 1021/8/6/6754 та відповідними документами на отримання частки ОГД до ІНФОРМАЦІЯ_6 та заперечує щодо встановлення відповідного факту, в якості заінтересованої особи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 1 і 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Камочкіної Анни Юріївни - задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2025 року - скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Ю. В. Сіренко
Т. Л. Фетісова