Справа № 761/12554/24
Провадження № 1-кс/761/8485/2024
23 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно в межах кримінального провадження № 12019110000000568 від 01.08.2019,
в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року справа №761/35999/19, в межах кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року було задоволено клопотання прокурора Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку, загальною площею 3,6130 га., з кадастровим номером 3223186600:04:003:0030 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди.
Представник валсника майна вважає, що арешт було накладено необґрунтовано, оскільки органом досудового розслідування не надано жодних документів, які б підтверджували, що вказана земельна ділянка має відношення до кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019 року та є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Таким чином, на думку адвоката ОСОБА_4 , арешт на майно було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.
Представник власника майна у судове засідання не прибула, у своєму клопотання просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Прокурор у судове засідання не прибув.
Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110230001230 від 23.07.2017 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року було задоволено клопотання прокурора Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку, загальною площею 3,6130 га., з кадастровим номером 3223186600:04:003:0030 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза- Л» на підставі договору оренди.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, зокрема, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Так, відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як убачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, зазначене у клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні №12019110000000568 в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу та потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що відпала потреба у такому заході забезпечення, як арешт майна, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, та наявні достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, завданих кримінальним правопорушенням, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно в межах кримінального провадження № 12019110000000568 від 01.08.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя