Справа № 524/5553/26
Провадження №1-кс/524/1075/26
02.05.2026 м.Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання слідчого СВ Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026170500000767 від 01.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта базова середня (9 класів), не одруженого, дітей на утриманні не має, не працює, учасником бойових дій не є, інвалідності не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Слідча СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно з клопотанням та доданими матеріалами ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він у невстановлений слідством час, з корисливою метою незаконно придбав невстановленим досудовим розслідуванням способом, у невстановленому місці та часі, психотропну речовину «PVP», яку зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду.
У подальшому, 01.05.2026 в період часу з 01 години 45 хвилин по 03 годину 00 хвилин на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. №7-Б по вул. Богдана Хмельницького в м. Кременчук Полтавської області в ході проведення огляду місця події працівниками поліції виявлено та вилучено 14 згортків чорного кольору з невідомою речовиною та 1 зіп пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, які ОСОБА_3 зберігав при собі з метою їх подальшого збуту за грошову винагороду.
Згідно висновків експертизи в 14 згортках чорного кольору міститься PVP, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, загальною масою 3,884г, в зіп-пакеті з порошкоподібною речовиною міститься PVP, яка віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,251 г.
Загальна маса вилученої у ОСОБА_3 особливо небезпечної психотропної речовини PVP становить 4,135г, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах.
На думку слідчого, з метою запобігання можливому ухиленню підозрюваного від досудового слідства та суду, запобігання вчиненню нового кримінального правопорушення, незаконному впливу на свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав. Вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає тяжкості вчиненого злочину, надасть змогу запобігти настанню заявлених ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що наведені у клопотанні факти зберігання психотропних речовин та здійснення закладок для їх збуту мали місце. Водночас, просив обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Пояснив, що проживає разом з матір'ю, працює неофіційно на прийомі металобрухту. Судимості не має. Обіцяв сприяти розслідуванню кримінального правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує на те, що прокурор не довів заявлені ризики. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Звернув увагу на те, що підозрюваний є особою молодого віку, нещодавно досяг вісімнадцятирічного віку, раніше не судимий, активно співпрацює з органами досудового розслідування. Заявив клопотання про допит як свідка матері підозрюваного - ОСОБА_7 з метою з'ясування характеризуючих даних ОСОБА_3 та обставин його життя.
Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, допитавши свідка, заслухавши пояснення підозрюваного, з'ясувавши думку прокурора та захисника, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів доданих до клопотання, зокрема, протоколів допиту свідків, протоколів огляду місць події, висновку експерта, вбачається, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
01 травня 2026 року ОСОБА_3 затримано на підставі ч.4 ст.208 КПК України.
Того ж дня ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КПК України.
Суд також враховує показання допитаної як свідка ОСОБА_7 , яка вказала, що є матір'ю підозрюваного ОСОБА_3 . Вони проживають разом в с.Садки. Син є її помічником та другом, виконує всю фізичну роботу, допомагає є їй на пункті прийому металобрухту, де вона працює приймальником. Син закінчив 9 класів школи, далі не захотів навчатися, оскільки більше здібностей виявляв у спорті, займався східними єдиноборствами, а потім боксом. Але вони проводили бесіду і домовлялися, що він офіційно працевлаштується та одночасно продовжить навчання. Щодо доданої до клопотання медичної довідки про звернення з сином у 2020 році до дитячого психіатра свідок пояснила, що коли син почав дорослішати у них почалися непорозуміння і вона намагалася з'ясувати причини його поведінки. Лікар рекомендував спостерігати, більше спілкуватися з дитиною. Згодом ситуація налагодилася, підстав для занепокоєння не виникало. Свідок зазначила, що має медичну освіту, є акушеркою. У сина стану наркотичного сп'яніння ніколи не помічала, про діяльність сина пов'язану з наркотичними засобами їй нічого невідомо. Також, свідок вказала, що в разі обрання сину запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, про який просить захисник, вона розуміє наслідки такого запобіжного заходу. Вказала, що син відбуватиме такий запобіжний захід за їх місцем проживання і вона піклуватиметься про нього.
Суд враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Разом з тим, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 є особою молодого віку (в січні йому виповнилося 18 років), судимості не має. Підозрюваний має постійне місце проживання, де проживає разом з матір'ю, яка позитивно характеризує його поведінку у побуті, зокрема, щодо надання їй допомоги у домашніх справах та в роботі.
Натомість, слідчий за погодженням з прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи заявлений ризик ухилення від органу досудового розслідування та суду, послався на відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, не перевіривши наведену інформацію, та не врахувавши, що в силу молодого віку (в січні 2026 року ОСОБА_3 виповнилося 18 років) він не встиг створити власну родину.
На думку суду зібрані стороною захисту дані спростовують твердження прокурора про відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків. Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не доведений і висловлений на рівні припущень з огляду лише на суворість покарання.
Оцінюючи заявлений прокурором ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, то прокурором не надано інформації про будь-які спроби ОСОБА_3 вийти на контакт з вказаними особами. При цьому, до числа свідків входять поняті та працівники Національної гвардії України, які здійснювали патрулювання, тобто особи з якими підозрюваний не знайомий. Крім того, в клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий послався на те, що підозрюваний особисто знайомий з особою, яка проводила відносно нього оперативні закупки. Втім з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що жодних оперативних закупок щодо підозрюваного не здійснювалося. Відтак, заявлений ризик не обґрунтований і носить формальний характер.
Щодо ризику вчинення нового кримінального правопорушення через відсутність законних джерел доходів, суд враховує наявність у підозрюваного матері, яка надає йому фінансову підтримку постійного місця проживання, а тому доходить висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім запобіжником настанню заявленого ризику.
При цьому, суд зауважує, що у розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, цілодобовий домашній арешт за своїм рівнем та напруженістю прирівнюється до позбавлення свободи. Вказаний підхід знайшов своє відображення у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справах Korban v. Ukraine, no. 26744/16, § 139, 4 липня 2019 року, MANCINI v. ITALY, no. 44955/98, 2 August 2001.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення здатен більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який дисциплінує підозрюваного та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язати ОСОБА_3 виконувати наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою.
Строк дії даної ухвали закінчується 30 червня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1