Справа № 758/11024/24
3/758/793/26
29 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді - Казмиренко Л.В.,
при секретарі - Костюченко Б.П.,
за участю представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Деркача Д.В.,
матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД», адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України,
встановив :
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0361/90300/24 від 14.08.2024 року, 14.03.2023 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці на адресу ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» (Україна, 43016, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Ковельська, будинок 22, код ЄДРПОУ 44764946) був переміщенний товар «Дизельне паливо» у кількості 23 932 кг вартістю 21 060,16 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 823 549,13 грн).
Переміщення через державний кордон України відбувалося на підставі:
- зовнішньоекономічного контракта від 02.08.2022 № 2022.08.02.;
- рахунка-проформи від 09.03.2023 № 2023-03-09/1;
- рахунка-фактури від 11.03.2023 № EKO 7359;
- міжнародної автомобільно-транспортної накладної від 11.03.2023 № 633;
- сертифікат (паспорт) якості від 03.03.2023 № 163169.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичний митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 13.03.2023 № 23UA903050010688U2.
Відповідно до умов контракту від 02.08.2022 № 2022.08.02., укладеного між ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» (покупець), в особі ОСОБА_1 , та литовським підприємством ЗАО "EKOENERGIJA" (Ул. Granito g. 11, LT-02241 Vilnius, дизельне паливо. Якість товару відповідає стандартам якості товару та підтверджується паспортом якості/сертифікатом відповідності, виданим заводом-виробником або терміналом.
Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.
Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива».
Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є Російська Федерація та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 590 (дизельне паливо) або їх аналогів.
З метою дотримання вищезазначених норм і заборон ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару та його відповідність стандартам EN 590:2013+А1:2017, до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 03.03.2023 № 163169, виданий заводом-виробником «Оrlen Lietuva».
01.03.2023 листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в Російській Федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».
Для уточнення та отримання додаткових роз'яснень щодо відомостей, наданих Public Company «Orlen Lietuva», Енергетичною митницею був підготовлений та направлений лист від 20.02.2024 № 7.6/7.6-20/13/895, зокрема щодо справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 03.03.2023 № 163169.
Листом від 13.03.2024 № D2 (12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» повідомило Енергетичну митницю, що сертифікат (паспорт) якості від 03.03.2023 № 163169, наданий митним органам України під час перетину митного кордону України та митного оформлення товару посадовими особами ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД», є модифікованою версією первинного сертифікату якості Компанії. Цей документ є внутрішнім документом Компанії і не призначений для зовнішнього використання. Крім видалення підпису співробітника Компанії, індекс 3 на виставленому сертифікаті був змінений.
Крім цього, даним листом Компанія повідомила, що UAB «Ekoenergija» зобов'язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично заборонено вносити зміни до сертифікатів якості Компанії, і Компанія ніколи не давала такого дозволу і не приймала їх.
Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України митним органам ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» було надано документи, а саме сертифікат якості «Orlen Lietuva» від 03.03.2023 № 163169, який не може бути використаний під час продажу продукту третім особам.
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» визначено, що незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» є ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України протягом року притягувався.
Постановою Київського апеляційного суду (судова справа № 753/12711/23) від 16.07.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у сумі 454 489, 94 грн.
Таким чином, керівником ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Паливо дизельне» з приховуванням від митного контролю у кількості 23 932 кг вартістю 21 060,16 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 823 549,13 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, отриманих незаконним шляхом.
У судовому засіданні представник митного органу Носко Ю.Ю. підтримала протокол про адміністративне правопорушення, просила ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України, та застосувати основне і додаткове стягнення, передбачені частиною 2 статтею 483 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил із стягненням вартості товару, про що були подані письмові пояснення.
В судовому засіданні захисник адвокат Деркача Д.В. просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України. Зазначив, що відповідний сертифікат якості пального, який подавався до митних органів брокером, був отриманий від UAB «EKOENERGIJA", був виготовлений цією компанією у порядку, що регулюється литовським законодавством. Матеріали адміністративної справи містять лише документи, які вказують, що відповідний сертифікат якості передавався через водія транспортного засобу, який здійснював перевезення вантажу, відповідні митні декларації заповнювалися брокерами, а не особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, у діях ОСОБА_1 відсутній буд-який мотив для вчинення порушень митного законодавства та жодної особистої вигоди внаслідок проведеної операції ОСОБА_1 не отримав та не міг отримати. Відповідні митні декларації взагалі не заповнювалися ОСОБА_1 , а заповнювалися брокерами.
Заслухавши пояснення захисника та представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Отже, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Відповідно до роз'яснень, наведених у зазначеній вище Постанові, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України, процесуальними джерелами доказів у справі про порушення митних правил є :1) протокол про порушення митних правил, протоколи процесуальних дій, додатки до зазначених протоколів; 2) пояснення свідків; 3) пояснення особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновки експерта; 5) інші документи (належним чином завірені їх копії або витяги з них) та інформація, у тому числі та, що перебуває в електронному вигляді, а також товари - безпосередні предмети порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Зміст положень ч. 2 ст. 495 МК України у взаємозв'язку із положеннями ст. 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
У протоколі про порушення митних правил митний орган зазначив, що директором вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, отриманих незаконним шляхом.
Також у протоколі вказано, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Однак, ні протокол, ні інші матеріали справи не містять розкриття поняття «документів, одержаних незаконним шляхом», а саме не визначають, у який саме незаконний спосіб чи з порушенням якого порядку ОСОБА_1 було отримано документ - сертифікат якості.
За умовами п. 4.1.2 Контракту №2022.08.02. одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний передати покупцю наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну, ААD документ, інвойс, паспорт якості/сертифікати відповідності товару.
На доведення пред'явленого обвинувачення митний орган посилався на листи від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні (лист від 09.02.2024 No. D2(12.11-9)-339; лист від 13.03.2024 No. D2(12/11-9)-555), відповідно до яких сертифікат якості від 03.03.2023 №163169 є модифікованою версією оригінального сертифікату.
Так, долучений до протоколу про порушення митних правил сертифікат якості сам по собі не може вважатися належним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні ним митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 1) при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
Відповідно до умов контракту, укладеного між ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» (покупець), в особі ОСОБА_1 , та литовським підприємством ЗАО "EKOENERGIJA" продавець продає покупцеві паливо дизельне.
Наведене свідчить про те, що за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались "EKOENERGIJA" як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликав у працівників Державної митної служби сумніви щодо дійсності. При цьому, керівник ТОВ «ОІЛТРЕЙДЗАХІД» в особі директора ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару.
Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять зазначення, які конкретні дії повинен був вчинити ОСОБА_1 з метою перевірки правдивості зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв'язку з цим не було вчинено, що вказувало б на наявність в його діях суб'єктивної сторони інкримінованого їй порушення митних правил.
Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару, документів, що одержані незаконним шляхом, митними органами не зібрано.
В матеріалах справи відсутні також будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 483 МК України.
Окрім того, згідно з ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Для визнання правопорушення «повторним» з метою застосування адміністративної відповідальності, визначальним є факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за таке саме правопорушення, та відповідно винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому, перебіг календарного року розпочинається з моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення (притягнення особи до адміністративної відповідальності) за таке саме правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду (судова справа № 753/12711/23) від 16.07.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у сумі 454 489, 94 грн.
В протоколі про порушення митних правил у даній справі зазначено дату вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил - 14.03.2023 року. Постанова Київського апеляційного суду ухвалена 16.07.2024 року, тобто після вчинення ОСОБА_1 інкримінованого порушення митних. Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 2 ст. 483 МК України.
Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв'язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 458 Митного кодексу України, суд
постановив :
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко