печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14330/26-к
28 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12026000000000064,
Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 10.03.2026 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського суду м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 та перебуває у користуванні останнього із забороною користування та розпоряджання вказаним майном, з метою збереження речових доказів, а саме на: ноутбук MacBook Pro, s/n: FWOT9M3V7L; ноутбук MacBook Pro, s/n: KKGD5X4XQN; мобільний телефон марки iPhone 17 Pro Max, imei: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картокою НОМЕР_4 ; micro-SD марки Nokia 2 Gb № 0744L74347V з перехідником; USB- носій ZENNER TEPLOSMART «PD4G4H2GRCL»; носій TRANSCEND (жорсткий диск) моделі TS2TSJ25M3C, s/n H71414-0293.
В обґрунтування доводів та вимог клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026000000000064 від 16.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-1, ч. 5 ст. 361 КК України.
У клопотанні вказано, що на території України діє група осіб, учасники якої, використовуючи шкідливі програмні засоби, вчиняють несанкціоновані втручання в роботу облікових засобів мобільних пристроїв громадян України та країн Євросоюзу з операційними системами IOS та Android з метою їх блокування та подальшого вимагання незаконної грошової винагороди за розблокування таких пристроїв.
Так, в мережі Інтернет виявлено «дамп» з тіньового веб-форуму xss, тобто вивантажена інформація з серверів щодо громадян України, які є активними користувачами тіньового форуму, де міститься інформація, така як особисті повідомлення, IP-адреси входу в обліковий запис користувача зареєстрованого на форумі, електронна поштова скринька користувачів, за допомогою якої здійснювалась реєстрація на тіньовому форумі.
Форум xss.is один з найпопулярніших міжнародних форумів хакерської тематики, який заблокований з початку 2025 року за ініціативою кібердепартаменту СБУ та Європолу.
В ході аналізу дампу виявлено інформацію про 9-х осіб-громадян України, які приймають безпосередню участь у створенні розповсюдженні шкідливого програмного та забезпечення для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин та отримання доступу до iCloud жертв.
Оперативними працівниками УПК в м. Києві ДКП НП України встановлено, що причетним до вчинення кримінального правопорушення може бути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та періодично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
10.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/11230/26-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: ноутбук MacBook Pro, s/n: FWOT9M3V7L; ноутбук MacBook Pro, s/n: KKGD5X4XQN; мобільний телефон марки iPhone 17 Pro Мах, дтеі: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картокою НОМЕР_4 ; micro-SD марки Nokia 2 Gb № 0744L74347V з перехідником; USB-носій ZENNER TEPLOSMART «PD4G4H2GRCL»; носій TRANSCEND (жорсткий диск) моделі TS2TSJ25M3C, s/n Н71414-0293.
Того ж дня, постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.
Комп'ютерна техніка та мобільний телефон містять інформацію щодо програмування операційних систем IOS та Android, що потребує додаткового огляду.
Орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речей та документів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
До суду прокурор ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
Адвокат ОСОБА_6 подала до суду заперечення, відповідно до яких заперечує щодо накладення арешту на майно, оскільки власник майна не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, та вилучене майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського Суду від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу та мету для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства, яке регулює накладення арешту на майно третьої особи із вказаною метою, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, відповідність його ознакам речового доказу, наслідки арешту для третіх осіб (в даному випадку - це власник майна), а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених умов КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Так, слідчий ОСОБА_7 надіслав до суду лист від 27.04.2026 відповідно до якого вказує, що вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було повернуто представнику ОСОБА_4 , оскільки за результатами огляду вилучених речей відомостей, які б мали значення для досудового розслідування не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутніми підставами для накладення арешту на майно, оскільки, як зазначає слідчий, вилучене майно повернуто власнику та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12026000000000064 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1