печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22899/26-к
27 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.
У провадженні 3-го відділу (документування злочинів, проти миру, людяності та ознак геноциду) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002387 від 05.09.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідчий вказує, що не раніше 07 квітня 2014 року, громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Донецьк Донецької області, добровільно прийняв рішення не переміщуватися на підконтрольну органам державної влади України територію хоча мав на це змогу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 квітня 2024 року рішенням голови донецької міської ради днр ОСОБА_7 № 1/27-20 (далі - Рішення) засновано «управу кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики» - мовою оригіналу.
Відповідно пункту 3 рішення вказаного Рішення, «управа кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики» розташована за адресою: 283011, російська федерація, донецька народна республіка, міський округ Донецьк, місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок 194, а також має власні бланки, штампи, печатки та рахунки.
Цього ж дня, на виконання пункту 2 Рішення, головою муніципального утворення міського округу донецьк донецької народної республіки ОСОБА_8 затверджено положення «Об управе кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики».
На виконання пункту 4 вказаного Рішення, 03 травня 2024 року, головою муніципального утворення міського округу Донецьк донецької народної республіки ОСОБА_8 на посаду керівника «управы кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики» призначено ОСОБА_6 .
У свою чергу, ОСОБА_6 , перебуваючи у тимчасово окупованому місті Донецьк Донецької області, достовірно знаючи про утворення у 2014 році підконтрольного рф самопроголошеного органу «донецька народна республіка», який узурпував виконання властивих органам державної влади та органам місцевого самоврядування України функцій на тимчасово окупованій території України, у структурі якого утворили органи місцевого самоврядування, інші «муніципальні утворення», відповідно до законодавства наведеного самопроголошеного органу та рф, у тому числі так звану «управу кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики», усвідомлюючи, що вказаний самопроголошений орган та інші утворені в його структурі управління та відділи є незаконними органами влади та поширюють свою окупаційну владу в межах адміністративних кордонів Кіровського району м. Донецьк Донецької області, погодився на отриману пропозицію та починаючи з 03.05.2024 добровільно обійняв посаду керівника «управы кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики» на якій перебуває і до теперішнього часу.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_6 , являючись керівником зазначеної управи, здійснив державну реєстрацію цієї установи як юридичної особи у так званому «управлінні федеральної податкової служби по днр», чим фактично забезпечив повноцінне функціонування незаконно створеного органу влади на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до розділу 5 положення «про управу кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики», на ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді керівника покладено ряд організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій:
- забезпечує дотримання законності, охорони, прав і свобод громадян;
- організовує та керує діяльністю управи району, контролює діяльність структурних підрозділів управи району;
- за погодженням з головою муніципального утворення міського округу донецьк донецької народної республіки призначає та звільняє з посад заступників керівника управи району, керуючого справами управи району;
- у межах своєї компетенції призначає та звільняє з посад муніципальних службовців управи району, осіб, які виконують обов'язки з технічного забезпечення діяльності Управи району, які не заміщують посади муніципальної служби та не є муніципальними службовцями, відповідно до чинного законодавства;
- застосовує до вищезазначених осіб заходів заохочення, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
- затверджує положення про структурні підрозділи управи району;
- скасовує відповідно до чинного законодавства акти підпорядкованих структурних підрозділів управи району;
- розробляє проекти планів, програм і подає їх на розгляд голові муніципального утворення міського округу донецьк донецької народної республіки.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , обійнявши в тимчасово окупованому місті Донецьк Донецької області посаду керівника «управы кировского внутригородского района администрации городского округа донецк донецкой народной республики», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконно створеному органі влади, своїми умисними діями вчинив колабораційну діяльність, спрямовану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України.
Своїми умисними діями, що виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
21.03.2026 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено у порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст.135 КПК України.
Ідентифіковані (підтверджені) контакти електронної пошти, факсимільного зв'язку, номеру телефону і телеграмного зв'язку ОСОБА_6 відсутні. Таким чином, здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою неможливо.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик опубліковані 21.03.2026 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур'єр», випуск №63 (8255) від 21 березня 2026 року.
Будучи повідомленим про виклик у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, підозрюваний ОСОБА_6 на виклики 25, 26 та 27 березня 2026 року до Головного слідчого управління Національної поліції України не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив.
Постановою від 30.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 доручено співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також проведено слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 а саме: направлено доручення оперативним підрозділам.
Відповідно до рапорту співробітників ДВБ НП України встановлено, що на даний час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово окупованій частині України, а саме на території міста Донецьк, тобто на території яка тимчасово контролюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
У зв'язку з повідомленням ОСОБА_6 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується застосування щодо нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити так як, воно є необґрунтованим та безпідставним.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення захисника, вивчивши клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У провадженні 3-го відділу (документування злочинів, проти миру, людяності та ознак геноциду) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002387 від 05.09.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
21.03.2026 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик опубліковані 21.03.2026 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур'єр», випуск №63 (8255) від 21 березня 2026 року.
Будучи повідомленим про виклик у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, підозрюваний ОСОБА_6 на виклики 25, 26 та 27 березня 2026 року до Головного слідчого управління Національної поліції України не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив.
Постановою від 30.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 доручено співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також проведено слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 а саме: направлено доручення оперативним підрозділам.
Відповідно до рапорту співробітників ДВБ НП України встановлено, що на даний час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово окупованій частині України, а саме на території міста Донецьк, тобто на території яка тимчасово контролюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб'єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов'язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказів.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.
Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, так як матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжких злочинів, та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрюваний перебуває у розшуку.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002387 від 05.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1