01.05.2026 Справа № 756/2941/26
Справа № 756/2941/26
№ 3/756/1310/26
01 травня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
судді Ковальової В.М.,
за участі секретаря судового засідання Бура М.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1. ст. 155-1 КУпАП стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
До суду 26 лютого 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
06.02.2026 при фактичній перевірці інтернет магазину за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), порушив порядок проведення розрахунку, а саме: проведення розрахункової операції з продажу смартфону Oukite WP36 в/128 GB black у кількості 1 шт. по ціні 6 742,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО створення та видачі у паперовій формі відповідного розрахункового документа (фіскального чека), чим порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів товарів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Із змінами та доповненнями, зафіксовано актом фактичної перевірки від 06.02.2026 №7892/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся, але причин неявки суду не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надав. Однак слід урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , ураховуючи введення воєнного стану на території України.
Також, судом вжито заходів для забезпечення присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді (судові повістки на 13.03.2026, 01.05.2026). ОСОБА_1 не з'явився, пояснень по суті складеного протоколу про адміністративне правопорушення не надходило.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не був позбавлений обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення згідно закону підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня скоєння правопорушення.
Враховуючи стислі строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що явка у судове засідання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Диспозиція частини 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг (Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Відповідно ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Приводом для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП став Акт фактичної перевірки від 06.02.2026 року, відповідно до якого встановлено, що 06.02.2026 року було проведено перевірку, в ході якої встановлено, порушення порядку проведення розрахунків.
Під час перевірки виявлено порушення порядок проведення розрахунку, а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО створення та видачі у паперовій формі відповідного розрахункового документа (фіскального чека), чим порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстру товарів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
До протоколу № 484 від 06.02.2026 про адміністративне правопорушення як докази вини ОСОБА_1 долучено копію Акту фактичної перевірки від 06.02.2026 року.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, вчинення адміністративного правопорушення вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, майнового стану та ступеню винуватості ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд уважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 155-1, 251, 252, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В. М. Ковальова