Справа № 523/27291/25
Провадження № 2/756/4944/26
оболонський районний суд міста києва
іменем України
01 травня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,
ОСОБА_4 звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси із зазначеною позовною заявою, в якій просила:
- визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- внести зміни в актовий запис № 2061, складений 18.12.2021 Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ОСОБА_6 , в якому зазначити відомості про батька дитини - ОСОБА_5 , прізвище дитини залишити - ОСОБА_6 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 , починаючи з 2019 року проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , від якого завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина - ОСОБА_6 . Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 було видане 18.12.2021 Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відомості про батька записані зі слів матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.
Весь час до серпня 2023 року вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство, дбали одне про одного, батьківство ОСОБА_5 не заперечувалося.
Після початку повномасштабного вторгнення, а саме з 14.09.2023, ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується військовим квитком.
18.10.2024 мати, ОСОБА_2 , отримала повідомлення про те, що її син, військовослужбовець, молодший сержант ОСОБА_5 , зник безвісти під час виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, поблизу н.п. Максимільянівка Покровського району Донецької області. Станом на день подання позову він вважається зниклим безвісти.
24.10.2024 на підставі заяви матері, ОСОБА_2 , було відкрито кримінальне провадження № 12024100050003361 щодо зникнення безвісти ОСОБА_5 під час виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, поблизу н.п. Максимільянівка Покровського району Донецької області.
Дитина з самого народження спілкується з батьками (бабусею та дідусем) ОСОБА_5 , тому, коли позивачка звернулася до ОСОБА_2 з проханням спільно з дитиною здати аналізи для встановлення ступеня кровного споріднення між особами, вона погодилася.
В подальшому ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 06 січня 2026 року справу було передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2026 року головуючим суддею було визначено суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
01.04.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вона визнала позовні вимоги та просила їх задовольнити. У відзиві вона зазначила, що вона як спадкоємець після смерті ОСОБА_5 вважає, що вказаний позов відповідає інтересам ОСОБА_6 , оскільки встановлення батьківства надає йому право на спадщину як спадкоємцю після смерті батька. Крім того, до відзиву було долучено висновок експерта № СЕ-19/108-26/2989-БД від 16.02.2026 та свідоцтво про смерть ОСОБА_5
02.02.2026 від третьої особи надійшли пояснення, в якій вона просила винести законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм чинного законодавства та розглянути справу без участі представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 просив задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.12.2021, актовий запис № 2061.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00038281095 від 27.01.2023, відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
З матеріалів позову вбачається, що позивач з 2019 року проживала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , з яким вела спільне господарство та проживала однією сім'єю до серпня 2023 року.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних Сил України.
18.10.2024 мати ОСОБА_5 отримала повідомлення про його зникнення безвісти під час виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, поблизу н. п. Максимильянівка Покровського району Донецької області. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241122-2660 від 22.11.2024.
24.10.2024 було відкрито кримінальне провадження № 12024100050003361 щодо зникнення безвісти ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання.
Як вбачається з висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження Медико- генетичного центру «МАМА ПАПА» № 50592 від 07.11.2025, ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічною бабусею, тобто матір'ю батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9999%.
Також судом враховано, що позивачем надано фотознімки батька з дитиною, які підтверджують спілкування ОСОБА_5 з малолітнім ОСОБА_6 .
У лютому 2026 року командир військової частини, де служив ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_2 , що ймовірно знайшли в порядку передачі та репатріації тіл її сина.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-26/2989-БД від 16.02.2026 встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 можуть бути біологічними батьками особи. Ймовірність походження їх генетичних ознак від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,99999999%.
28.02.2026 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_9 , серія НОМЕР_4 , актовий запис № 9.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Згідно з пп. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Положеннями ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Враховуючи встановлені судом обставини та докази, надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Разом з тим, СК України розмежовує порядок юридичного встановлення родинних відносин між батьком та дитиною. За загальним правилом такі відносини встановлюються шляхом визнання особи батьком дитини (ст. 128 СК України). Втім, у разі смерті особи вони встановлюються шляхом встановлення факту батьківства особи (ст. 130 СК України). Отже, враховуючи, що станом на момент подачі позову ОСОБА_5 помер, про що стало відомо в ході розгляду справи, належним способом захисту прав позивача у цьому випадку, який прямо передбачений СК України, буде саме встановлення факту його батьківства.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства - задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни в актовий запис № 2061, складений 18.12.2021 Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначити відомості про батька дитини - « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_5 », прізвище дитини залишити - « ОСОБА_6 ».
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 37947480, адреса: м. Одеса, Десантний бульвар, 14.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Андрій ПУКАЛО