19.03.2026 Справа № 756/14350/25
Справа № 756/14350/25
Провадження № 2/756/1332/26
19 березня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Одинадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дзябко Микола Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом і визнання права власності на спадкове майно,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом і визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входило 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на це майно отримала його мати - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла все своє рухоме та нерухоме майно у рівних частинах йому та ОСОБА_2 .
Оскільки на момент смерті батька ОСОБА_1 був малолітнім, а тому вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька, при цьому нотаріусом відмовлено йому у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 , просить суд внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 , зазначивщи, що вона є спадкоємицею майна ОСОБА_3 , а спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , виключити зі складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Малахової В.О. надійшла заява про визнання позову, у якій вона просила позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити, при цьому судові витрати залишити за позивачем.
Від державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшли пояснення, у яких вона заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 . Окрім вказаної заяви, будь-які інші заяви будь-якого змісту, що стосуються даної спадкової справи до нотаріальної контори не надходили, інші спадкоємці не звертались, спадкоємиця ОСОБА_4 не повідомила нотаріусу про наявність інших спадкоємців померлого.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, при цьому від представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль М.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять задовольнити. Крім того, просять не стягувати понесені витрати з відповідача.
Приватний нотаріус КМНО Дзябко М.І. надіслав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.01.2002 квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам його сім?ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в рівних частках.
12.06.2013 Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири на ім'я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Відповідно до спадкової справи № 02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась виключно ОСОБА_4 , відомості про наявність інших спадкоємців станом на момент видачі свідоцтва про право на спадщину в матеріалах спадкової справи відсутні.
05.01.2017 Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.05.2023 ОСОБА_4 склала заповіт за яким все своє майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті й на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
27.06.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини на майно ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. від 02.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, зважаючи на те, що станом на дату смерті ОСОБА_3 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , де також була зареєстрована його мати - ОСОБА_4 . На момент вчинення нотаріальної дії нотаріус не мав можливості перевірити наявність малолітніх та/або неповнолітніх дітей спадкодавця, адже не мав безпосереднього доступу до державного реєстру актів цивільного стану громадян, при цьому спадкоємець, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії не повідомив про наявність іншого спадкоємця, а свідоцтво про право на спадщину на все спадкове майно було видано на ім'я ОСОБА_4 , що унеможливлює їх видачу на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Статтею 1273 ЦК України врегульовано питання відмови від прийняття спадщини, зокрема, за приписами ч. 4 цієї статті батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців.
Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду висловлено правовий висновок у постанові від 20.02.2023 у справі № 295/12917/19-ц (провадження № 61-102св23) а саме вказано, що ч. 4 ст. 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини 2-4 ст. 1273 ЦК України).
Статтею 1300 ЦК України встановлено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
При цьому, у ЦК України не визначено підстав внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. До них, зокрема, можливо віднести виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину (ч. 3 та 4 ст. 1268 ЦК України), але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2024 (справа № 504/3606/14-ц, провадження № 61-6658сво23).
Враховуючи, що під час розгляду справи судом установлено, що на момент смерті батька позивач був малолітньою особою, тому за законом вважається таким, що прийняв спадщину; при видачі державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину його матері цієї обставини враховано не було; у зв'язку зі смертю матері позивача вирішити питання про перерозподіл спадщини в позасудовому порядку не можливо, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позову щодо внесення змін до спірного свідоцтва про спадщину.
Проте, оскільки внесення змін до оспореного свідоцтва про право на спадщину є правовою підставою для видачі нотаріусом спадкоємцям нових свідоцтв про право на спадщину згідно ч. 3 ст. 1300 ЦК України, що приведе у відповідність обсяг спадкового майна після смерті ОСОБА_4 та надасть можливість сторонам реалізувати своє право на оформлення спадщини, а нотаріусу в межах повноважень визначених законом оформити ці права, з урахуванням принципу за яким суд не може перебирати на себе функції інших органів, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позову щодо виключення зі складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 частини квартири та визнання права власності на цю частку за позивачем.
Керуючись статтями 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ттреті особи Одинадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дзябко Микола Іванович, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом і визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 05.01.2017 ОСОБА_4 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. (зареєстровано в реєстрі за №9-1, спадкова справа №1134/2016), зазначивши у ньому, що ОСОБА_4 є спадкоємицею майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спадщина, на яку видано дане свідоцтво складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю - ОСОБА_3 .
В решті вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя