Справа № 697/191/26
Провадження № 2-ві/697/1/26
01 травня 2026 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О. у цивільній справі №697/191/26 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 , третя особа: Канівський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -
В провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 , третя особа: Канівський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
Під час розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 у запереченні на позов заявив відвід головуючій судді Колісник Л.О., оскільки був розгляд двох справ, які закінчилися на користь ОСОБА_2 з низкою процесуальних порушень.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 даний відвід визнано необґрунтованим та матеріали заяви про відвід передано до канцелярії Канівського міськрайонного суду Черкаської області в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026, заява передана до провадження судді Скирди Б.К.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.04.2026 прийнято до свого провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О. у цивільній справі № 697/191/26 та призначено розгляд справи у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
З огляду на зміст заяви про відвід, наявні у матеріалах справи документи, суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про відвід судді Колісник Л.О. вважаю, що підстави для задоволення відводу відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, положення якої визначають недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Частинами 3, 4 статті 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим, проте встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Для відведення судді необхідно обґрунтовувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (справа «Білуха проти України» (CASE OF BILUHA v. UKRAINE) від 09листопада 2006 року).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі у «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести, на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Разом з цим, відповідачем Діхтяренком О.В. у заяві про відвід не наведено обґрунтованих та вмотивованих доводів існування заінтересованості судді у результаті розгляду справи чи інших обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючого у справі судді Колісник Л.О.
Фактично доводи заяви про відвід зводяться до незгоди із судовими рішеннями судді Колісник Л.О., оскільки вони були прийняті не на користь ОСОБА_1 .
У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а розгляд інших справ головуючим суддею Колісник Л.О. за участю ОСОБА_1 і які були ухвалені не на його користь не є підставою для відводу, оскільки вказана обставина не свідчить про небезсторонність чи необ'єктивність судді.
Незгода сторони з процесуальним рішенням під час розгляду справи не може бути підставою для відводу судді, а твердження відповідача Діхтяренка О.В. про упередженість судді та інших обставин щодо об'єктивного та справедливого розгляду справи є його суб'єктивною думкою і ніяким чином не підтверджується, а заявлений відвід є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О. у цивільній справі № 697/191/26 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 , третя особа: Канівський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б . К . Скирда