Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/2699/23
номер провадження 2/695/83/26
30 квітня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Середи Л.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась Кредитна спілка «СуперКредит» із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) на загальну суму 33 439 грн. 37 коп., з яких: 9683.42 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту станом на 26.08.2023 року, 23 755.95 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 25.09.2020 по26.08.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що між сторонами укладено договір про споживчий кредит про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № СК-17/011/21/189/09М від 17.03.2021 року, відповідно до умов п.1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 5000 грн 00 коп., а позичальник зобов'язувався повернутикредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, визначених цим Договором. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредит у вказаній сумі, перерахувавши кошти згідно з дорученням відповідача на рахунок в АТ «Райффайзен Банк». Позивач стверджує, що відповідач порушив умови Кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати нарахованих процентів. Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, вимоги позивача про їх повернення ігнорує, тому позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом та процентів.
Ухвалою суду від 01.08.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу неодноразово направлявся пакет документів, що містить позовну заяву з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження, проте той повернувся на адресу суду з написом «померла».
На запит суду Золотоніським відділом ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) 24.10.2023 року за вих. № 123420/32.8-23 було надано копію актового запису про смерть № 653 від 07.08.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 28.11.2023 року було зупинено провадження у даній справі до залучення до участі у справі правонаступників померлого відповідача.
На підставі ухвали суду від 17.04.2025 року було поновлено провадження у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит та призначено дату судового розгляду.
Відповідно до ухвали суду від 25.12.2025 року у даній цивільній справі в якості правонаступника відповідача було залучено її дочку ОСОБА_2 , яка на день смерті і по даний час була зареєстрована за місцем проживання відповідача.
У судові засідання, що були призначені на 06.03.2026 року та на 30.04.2026 року, викликалась ОСОБА_2 , судові виклики направлялись за її зареєстрованою адресою місця проживання, які повернулись на адресу суду з написом «адресат відсутній». Крім того, правонаступник відповідача повідомлялась про розгляд справи в суді шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада».
Отже суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час, місце та суть позовних вимог, відзив до суду не подала, жодних клопотань до суду не направила.
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи судом за останнім відомим місцем реєстрації, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 17.03.2021 року між Кредитною спілкою «СуперКредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № СК-17/011/21/189/09М (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, цільового використання та забезпеченості, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за використання кредитом на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 2) п. 2.4 Договору позичальник зобов'язаний повертати кредитта сплачувати нараховані проценти в порядку, визначеному розділом 3 Договору.
Згідно з п.п. 8) п. 2.4 Договору позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком платежів частину кредиту не пізніше 25 числа, вказаного в графіку платежів.
Згідно з п 3.1 Договору кредит надається відповідачу у національній валюті, після підписання Договору готівкою в касі позивача або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника, або шляхом спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок відповідача в додатковий капітал за його заявою.
Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом з розрахунку 84 % процентів річних.
Згідно з п. 3.3 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів. Строк, на який надається кредит та графік платежів зазначаються у додатковому договорі про транш, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що сторони домовились, що строк позовної давності за Договором становить 10 років, у тому числі щодо неустойки.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.
Згідно з п. 8.1 Договору, його сторони за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та умовами цього договору.
На виконання умов Договору Кредитною спілкою «СуперКредит» перераховано кошти в сумі 5000.00 грн на банківський рахунок відповідача в АТ КБ «Райффайзен Банк», що стверджується платіжною інструкцією № 1292 від 17.03.2021 року та випискою по картковому рахунку АТ «Райффайзен Банк» за період 17.03.2021 року.
Відповідачем порушено строки сплати обов'язкових платежів та процентів за користування кредитом, що в свою чергу спричинило затримку повернення кредиту та сплати процентів за Договором № СК-17/011/21/189/09М від 17.03.2021 року, та підтверджується розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по Договору № СК-17/011/21/189/09М від 17.03.2021 станом на 17.03.2023 року, з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 33 439 грн. 37 коп., з яких: 4469.46 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6381.26 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 18.05.2021 року по 17.03.2023 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з наданим розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по Договору № СК-17/011/21/189/09М від 17.03.2021 станом на 17.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 33 439 грн. 37 коп., з яких: 4469.46 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6381.26 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 18.05.2021 року по 17.03.2023 року.
Відповідно з даними актового запису про смерть № 653 від 07.08.2023 року ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 62 років.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 608 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.
За змістом ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину, У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
Як вбачається з копії спадкової справи № 183/2034, заведеної після смерті ОСОБА_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , КС «СуперКредит» направила на адресу Другої Золотоніської державної нотаріальної контори Претензію кредитора в порядку ст. 1282 ЦК України. Інші спадкоємці заяви про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини до нотаріуса не направляли.
Відповідно до інформації, наданої адміністратором відділу ЦНАП виконкому Гельмязівської сільської ради від 30.07.2025 року за вих. № 08-40/220 ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи із 01.07.ю2004 року і по дату видачі довідки за цією ж адресою зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо прортягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 , інших спадкоємців не має, що підтверджується копією спадкової справи № 183/2034.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 , тому, відповідно до ст. 1218 ЦК України, прийняла всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що на момент смерті боржника за нею рахувалася заборгованість у сумі 10 850.72 грн, що складається з наступного: 4469.46 грн - заборгованість по тілу кредиту станом на 17.03.2023 року та 6381.26 грн - заборгованість за процентами за період із 18.05.2021 року по 17.03.2023 року.
Вирішуючи позов суд також виходить із приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, в сумі 2684.00 грн.
Керуючись ст.,ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки «СуперКредит» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 68, приміщення 321, кімната 3, код ЄДРПОУ 37917325) заборгованість за кредитним договором № СК-17/034/20/189/09С від 17.03.2021 року у сумі 10 850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 72 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «СуперКредит» судовий збір у сумі 2 684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Середа Л.В.