Справа №694/1208/14-ц
провадження № 2-др/694/4/26
про відмову в прийнятті додаткового рішення
29.04.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі 694/1208/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої в спільній сумісній власності подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить постановити додаткове рішення про визначення частки померлої в спільному майні подружжя, а саме 1/2 частини земельної ділянки на якій розміщений будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту на землю (серія ІІ-ЧР № 033129 від 20.03.2002 року) площею 0,3100 га.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.12.2014 року у справі №694/1208/14-ц було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення частки померлої в спільній частковій власності подружжя. В позовній заяві ОСОБА_1 просила задовольнити позов у тому числі в частині земельної ділянки, оскільки відповідно до листа ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ від 17.12.2025 року № 29-23-0.2-7433/2-25, земля належить на праві власності ОСОБА_2 , то спадкоємець не може оформити свою частину, оскільки земля не розділена на 1/2частину за ОСОБА_3 . Частина майна ОСОБА_3 заявником не оформлювалася у нотаріуса після проголошення судового рішення від 29.12.2014 року за усною домовленістю із ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 18.12.2025 року приватний нотаріус Звенигородського нотаріального округу Черкаської області Бедрата-Скляр Н.М. зареєструвала право власності за померлою ОСОБА_3 на підставі рішення суду (№694/1208/14-ц). Відповідно до листа ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ від 17.12.2025 № 29-23-0.2-7433/2-25 ОСОБА_2 на підставі акту № ІІ-ЧР №033129 від 20.03.2002 року є власником земельної ділянки площею 0, 3100 га для ведення особистого селянською господарства, відповідно до рішення Стецівської сільської ради від 20.03.1996 № 5. Заявник, як спадкоємець, не може оформити 1/2частину будинку без землі на якій будинок побудований та прибудинкової території, що входить у частину спадкового майна. Рішенням від 29.12.20214 року не було вирішено питання щодо земельної ділянки, а тому вона просить постановити додаткове рішення в цій частині, оскільки будинок розміщений на землі, яка теж є спільною сумісною власністю подружжя.
Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення заявниця ОСОБА_1 просить здійснити без її участі.
Дослідивши матеріали поданої заяви та матеріали цивільної справи №694/1208/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої в спільній сумісній власності подружжя, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює
додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.12.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої в спільній сумісній власності подружжя було задоволено(№694/1208/14-ц). Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 12.01.20215 року.
В рішенні суду визначено, що частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А, веранди а, ганку а1, сараю Б, літньої кухні б, льоху б1, вбиральні б2, гаража В., огорожі №1, брами №2, колодязя №3, та автомобіля Москвич 21251, випуску 1989 року, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , - становила 1/2. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі за її позовом до ОСОБА_2 та визначити частку померлої ОСОБА_3 в спільному майні подружжя, а саме 1/2 частину земельної ділянки, на якій розміщений будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту на землю серії ІІ-ЧР № 033129 від 20.03.2002 року, площею 0,3100 га.
Разом з тим, з матеріалів цивільної справи №694/1208/14-ц вбачається, що ОСОБА_1 позовної вимоги щодо земельної ділянки площею 0,3100 га, яка належала відповідачу ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ІІ-ЧР №033129 від 20.03.2002 року не заявляла. В позовній заяві дійсно було зазначено про «земельну ділянку під город», однак сторони не подавали жодних доказів та не давали жодних пояснень щодо вказаного об'єкта нерухомості.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення щодо вимог, які були заявлені, і не може бути способом розгляду нових вимог.
Матеріали справи №694/1208/14-цсвідчать, що у первісній позовній заяві вимога про визначення частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної власності подружжя на земельну ділянку позивачем не заявлялася,під час розгляду справи по суті сторонами не надавались докази щодо правового статусу земельної ділянки, зокрема її кадастрового номеру, площі, форми власності. Оскільки ці докази не були предметом дослідження, суд позбавлений процесуальної можливості ухвалити додаткове рішення, оскільки це призведе до порушення принципу змагальності та виходу суду за межі проведеного судового розгляду.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Судом встановлено, що рішення у цій справі було ухвалене Звенигородським районним судом Черкаської області 29.12.2014 року та набрало законної сили 12.01.2015 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три роки. Отже, на момент подання заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення цей строк закінчився.
Ухвалення додаткового рішення після закінчення строків на виконання та за межами початкового предмету спору порушує принцип Res Judicata(остаточності судового рішення) та принцип правової визначеності, що є складовою права на справедливий суд (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Оскільки додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення щодо вже заявлених вимог і не може бути способом розгляду нових вимог, які не були предметом спору, враховуючи те, що вимога про земельну ділянку є новою позовною вимогою, суд приходить до висновку, що вона має бути предметом розгляду в окремому
позовному провадженні.
Таким чином, заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 270 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлої в спільній сумісній власності подружжя.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.М. Кравченко