Справа № 953/4090/26
н/п 2-о/953/78/26
27 квітня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
встановив:
03 квітня 2026 року ОСОБА_1 (далі: заявник), заінтересована особа - ОСОБА_2 (далі: заінтересована особа), звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Просила видати обмежувальний припис строком на 6 місяців з забороною заінтересований особі: перебувати у місці спільного проживання - АДРЕСА_1 ; контактувати з нею особисто, телефоном, через соціальні мережі або через третіх осіб за виключенням смс у вайбері.
В обґрунтування заяви заявник посилалась на вчинення заінтересованою особою стосовно неї домашнього насилля, завдання легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні заявник заяву підтримала та просила її задовольнити. Пояснила, шо вона разом із молодшим сином проживає у кв. АДРЕСА_2 . Заінтересована особа з квітня 2025 року проживає у буд. АДРЕСА_3 , де проживала раніше її донька від першого шлюбу. З квітня 2022 року донька у будинку не проживає, перебуваючи за межами території України. За цією ж адресою розташована майстерня заявника. Заінтересована особа телефоном з нею не зв'язується, тільки з сином. На теперішній час в провадженні Київського районного суду перебуває цивільна справа за її позовом про розірвання шлюбу. Періодично заінтересована особа намагається повернутись до кв. АДРЕСА_2 . 09.03.2026 заінтересована особа зламав 2 замки. Заінтересована особа заборонив їй приходи до буд. АДРЕСА_3 де знаходиться її майстерня. За місцем проживання вона поліцію не викликала.
До судового засідання заінтересована особа, представник заінтересованої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, причину неявки не повідомили. 27.04.2026 подані пояснення, відповідно до яких заінтересована особа просить у задоволенні заяви відмовити за наявності протиправної поведінки заявника при вирішенні питання про поділ майна подружжя, провокування заявником конфліктних ситуацій, презумпції невинуватості. Також заінтересована особа повідомила, що самостійно уникає зустрічей із заявником.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Заявник та заінтересована особа перебувають у зареєстрованому шлюбі. Наразі у суді вирішується питання про розірвання шлюбу.
Від сумісного проживання заявник та заінтересована особа мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
18.04.2025, 18.10.2025, 10.12.2025 заявник зверталась до ХРУП №2 ГУНП в Харківській області із заяви про вчинення стосовно неї заінтересованою особою кримінального правопорушення.
Зі змісту заяв від 18.04.2025, 18.10.2025, 10.12.2025 вбачається, що конфлікти між заявником та заінтересованою особою відбуваються за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з висновку експерта №09/279-С/2025 від 21.04.2025 при огляді у ОСОБА_1 виявлені: синці на правій руці, які могли виникнути від ударно-давлючої дії тупих твердих предметів та могли бути отримані у строк, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи. По ступеню тяжкості це тілесне ушкодження викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п.2.3.2. «Б» відноситься до легких тілесних ушкоджень.
28.10.2025, 10.10.2025 заявник зверталась до ХРУП №2 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення стосовно неї заінтересованою особою за адресою: АДРЕСА_3 домашнього насильства.
21.11.2025, 07.01.2026, 07.02.2026 постановами Салтівського районного суду м. Харкова заінтересована особа визнаний винним у вчиненні домашнього насильства стосовно заявника.
Зі змісту постанов Салтівського районного суду м. Харкова від 21.11.2025, 07.01.2026, 07.02.2026 вбачається, що конфлікти між заявником та заінтересованою особою відбуваються за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з відповіді начальника ХРУП №2 ГУНП в Харківській області Дводненка С. №196183-2025 від 06.12.2025, що ОСОБА_2 взятий на профілактичний облік як кривдник у ХРУП №2 ГУНП в Харківській області та перебуває до теперішнього часу. Стосовно ОСОБА_2 складений один протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАп та винесено три термінові заборонні приписи стосовно кривдника щодо вчинення домашнього насильства стосовно дружини ОСОБА_1 , у протоколах про адміністративні правопорушення: від 10.10.2025 серія ВАД №127833 за ч.1 ст.173-2 КУпАП; від 10.10.2025 серія АА №431830; від 18.10.2025 серія АА488435; від 28.10.2025 серія АА №313740.
Встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:
Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним Кодексом України (далі: ЦПК України) та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 (далі: Закон №2229-VIII), ухваленому з метою реалізації запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон №2229-VIII, що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у т.ч. щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, що визначено у п.6 ч.1ст.1 Закону №2229-VIII.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За приписами п.1 ч.1 ст.26 Закону №2229-VIII право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник.
Згідно ч.2 ст.26 Закону №2229-VIII обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис стосовно кривдника встановлений у судовому порядку - захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно із ч.3 ст.26 Закону №2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, про що зазначено у п.9 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII.
Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин і наявності ризиків.
Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Враховуючи принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст.62 Конституції України, обов'язок подання належних доказів вчинення кривдником стосовно постраждалої особи домашнього насильства, що є необхідною умовою для застосування обмежувального припису, покладається на заявника.
Згідно положень Закону №2229-VIII та положень процесуального права докази, що додають до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
В якості доказів до заяви можуть додаватись, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, що засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №756/3859/19 (провадження №61-11564св19) зроблений висновок, що «враховуючи положення Закону №2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і спрямованим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
При вирішенні питання наявності підстав для видачі обмежувального припису встановлюється форма домашнього насильства та ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення та спричиненими цими діяннями наслідками.
Обрання заявником неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18.
Судом встановлено, що заявник та заінтересована особа перебувають у шлюбі, мають трьох спільних дітей. У період шлюбу придбали нерухоме майно, що якого існує спір про поділ. Також сторони мають майстерню за адресою: АДРЕСА_3 .
Між заявником та заінтересованою особою наявний конфлікт, який відбувається за місцем роботи - майстерні, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 .
Доказів того, що заінтересована особа вчиняє насильство стосовно заявника за місцем її проживання або спілкується з нею, веде листування, телефонні переговори з заявником, - матеріали справи не містять.
Таким чином, належним способом захисту є встановлення заінтересованій особі заборони наближатися за місцем роботи постраждалої особи.
Однак, заявлені заявником заборони, враховуючи місце та спосіб постійних конфліктів, наявність ряду спорів між заявником та заінтересованою особою, що є предметами судових справ, спільної неповнолітньої дитини, безпеки заявника за місцем роботи, де і відбуваються конфлікти, - не забезпечить.
За таких обставин заява задоволенню не підлягає.
Частиною 3 ст.350-5 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. 7, 8, 12, 13, 141, 263-265, 268, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 01.05.2026.
Суддя Н.В. Єфіменко