Справа № 953/11308/25
н/п 2/953/633/26
30 квітня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
У жовтні 2025 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просило стягнути заборгованість в сумі 114 319,95 грн, з яких: 111 582.69 грн за послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.22 за період з 01.01.03 по 31.08.25; 893,88 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.08.25; 1 843,38 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.08.25 та судові витрати, які складаються із суми судового збору та витрат, пов'язаних відправкою позовної заяви з додатками, та витрат на отримання витягу з Державного реєстру.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням зобов'язання з оплати наданих послуг.
Виклад позиції відповідача
11.02.2026 від представника відповідачів надійшли відзиви на позов, в яких він заперечив проти вимог позову та просив відмовити в його задоволенні. Також просив визнати поважними причини пропуску строку їх подання, оскільки про справу довідався та ознайомився тільки 30.01.2026. Також представник просив здійснювати розгляд справи без його участі та участі відповідачів.
Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку та продовжив такий відповідно до статті 127 ЦПК України.
Відзиви на позов обґрунтовано таким:
-згідно з інформаційною довідкою № 427275030 від 16.05.2025 ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 в наступні періоди часу: з 25.12.2013 по 22.03.2017 та з 08.06.2021 і фактично по сьогодні, тому позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за надання комунальних послуг за період з 01.01.2003 до 24.12.2013 є безпідставними, оскільки остання не була власником вищевказаної квартири;
-щодо періоду з 25.12.2013 по 22.03.2017 необхідно зазначити наступне, то до нього підлягає застосуванню позовна давність;
-договори про надання послуг не обтяжують майно, тому суд, за відсутності відповідних умов у договорі купівлі-продажу нерухомого майна, повинен відхилити позовні вимоги до нового власника, оскільки відповідальність лежить на попередньому власнику. Матеріали справи не містять протилежного, а сам позивач не наводить доводів або правового обґрунтування такої необхідності або можливості;
- ОСОБА_2 набула право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 08.06.2021, як і зазначено у інформаційній довідці №427275030 від 16.05.2025, у зв'язку із чим, незрозуміло, яким чином позивач пов'язав нарахування останній з 2003 року;
-позовна заява обґрунтовує обов'язок ОСОБА_2 оплачувати послуги, саме як споживача комунальної послуги та інших послуг, які випливають із цього.
Додаткові пояснення позивача
12.03.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення в яких він підтримав позов та зазначив таке:
- споживач зобов'язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг;
- строки позовної давності були зупинені з 02.04.2020 до 03.09.2025. Для заборгованості, яка виникла у період з 02.04.2020 до 03.09.2025, строк позовної давності починає розраховуватись з 04.09.2025, а для заборгованості, яка виникла до 02.04.2020 рахується строк з моменту виникнення заборгованості до 02.04.2020, залишок строку давності продовжуємо розраховувати з 04.09.2025;
- розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (спадкова частина) за період з 01.11.2017 -01.09.2021 (в частині боргу) складає 19 675,65 грн. Розрахунок заборгованості за теплопостачання за період з 01.10.2021 до 31.05.2025 складає 38 693,21 грн, 893,88 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, 1 843,38 грн за послугу з технічного обслуговування.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 03.11.2025 прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив загальне позовне провадження, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.
Суд ухвалою від 31.03.2026 закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду на 30.04.2026.
12.03.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
30.04.2026 у судове засідання учасники справи не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду та повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду про доставку електронного документу та згідно зі статтями 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, клопотання позивача та представника відповідачів про розгляд справи у їх відсутність, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності (по ) належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дата реєстрації 08.06.2011. З 25.12.2013 до 22.03.2017 власником зазначено ОСОБА_1 .
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Права надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україні від 21.08.2019 № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачанні теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до п. 4, 5, 32 - 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
01.06.2022 на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Публічний договір 1) та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Публічний договір 2), який набув чинності для споживачів 01.07.2022.
Згідно з п. 2, 4, 5, 13-15, 30, 31 Публічного договору 1, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги. Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.
Відповідно до п. 2, 4, 5, 13-15, 30, 31 Публічного договору 2, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги. Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.
Відповідно до відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
За даним особовим рахунком наявна заборгованість у розмірі 114 319,95 грн, з яких: 111 582.69 грн за послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.22 за період з 01.01.03 по 31.08.25; 893,88 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.22 по 31.08.25; 1 843,38 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.22 по 31.08.25
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов'язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов'язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 201/11406/20).
За обставинами цієї справи встановлено, що відповідачки набули право спільної часткової власності (по ) на квартиру 08.06.2021, що підтверджується інформацією з речових прав на нерухоме майно. З 25.12.2013 до 22.03.2017 власником зазначено ОСОБА_1 . Жодних інших відомостей щодо перебування щодо перебування майна у власності відповідачок матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачок зобов'язань з оплати послуг з наданих послуг до моменту набуття ними права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Указані обставини не заперечувались та не спростовувались сторонами.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_1 за період з 25.12.2013 до 22.03.2017 (коли власником була лише вона) і до обох відповідачів з 08.06.2021 до 31.08.2025 (коли відповідачкам належало по ).
Щодо позовної давності
Представник відповідачів у відзивах заявив про застосування позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 року у справі № 910/18489/20.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Отже, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 сформувала висновок, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Частина вимог, яка визнана судом обґрунтованими у цій справі заявлена (у частині до ОСОБА_1 ) за період з 25.12.2013 до 22.03.2017, тобто строк позовної давності за такими сплив 22.03.2020, тобто станом на 02.04.2020 (коли було запроваджено карантин) вже сплила і відповідно не була продовжена. Заяв щодо визнання причин пропуску поважними позивач не вчинив, а тому суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволення через сплив позовної давності.
Щодо вимог про стягнення заборгованості з відповідачок 08.06.2021 до 31.08.2025, то суд зазначає, що з 08.06.2021 відповідачки набули право власності на майно та відповідно зобов'язання зі сплати наданих послуг. Жодних заперечень щодо отримання послуг представник відповідачок у відзивах не заявляв.
Споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Відповідна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, які, в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом.
Відповідно до статті 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно, оскільки частка кожної особи у праві спільної часткової власності визначена, кожний із відповідачів має відповідати в межах розмірів своє частки. Тобто, ураховуючи, що кожний з відповідачів володіє по квартири з кожного з них підлягає стягненню половина заборгованості, яка утворилась.
Суд враховує, що Підприємство надає послуги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Власниками квартири є відповідачки (по 1/2 ). Останні не відмовились від послуг, які надавало їм Підприємство (докази зворотного в матеріалах справи відсутні), а тому в них виник обов'язок сплатити отримані послуги.
За таких обставин, суд, ураховуючи встановлені обставини набуття права власності відповідачками з 08.06.2021, перевіривши наданий розрахунок та додатково повідомлений позивачем (за 2021 було нараховано за квітень місяць, а потім за жовтень щодо теплопостачання), вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідачок заборгованості у розмірі 41 430,47 грн, з яких: за теплопостачання за період з 01.10.2021 до 31.05.2025 у розмірі 38 693,21 грн, 893,88 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.08.2025, 1 843,38 грн за послугу з технічного обслуговування за період з 01.07.2022 до 31.08.2025, у рівній частині з кожної. У решті позову слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду заяви
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову Підприємства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме про стягнення 41 430,47 грн, з кожної по 20 715,24 грн. У решті слід відмовити за необґрунтованістю та у зв'язку із застосуванням позовної давності.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачів судовий збір (2 422,20 грн), витрати на отримання витягу на нерухоме майно (80 грн).
Питання про стягнення судового збору та витрат на отримання витягу суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, порівну з кожного з відповідачів.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 133, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованості у розмірі 41 430,47 грн, з яких: за теплопостачання за період з 01.10.2021 до 31.05.2025 у розмірі 38 693,21 грн, 893,88 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 31.08.2025, 1 843,38 грн за послугу з технічного обслуговування за період з 01.07.2022 до 31.08.2025 у рівній частині, з кожної по 20 715,24 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору в розмірі 877,90 гривень, з кожної по 438,95 грн та 28,99 грн витрат за витяг, з кожної по 14,50 грн.
У решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 30.04.2026.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119).
Відповідачі:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Роман ВІТЮК