532/3005/25
2/532/290/2026
28 квітня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді Мороз Т.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Крейс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки у спрощеному позовному провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
09.12.2025 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено Договір №549786. 26.11.2021 було укладено договір № 26-11/2021/13 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 549786. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 549786. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №549786 від 19.03.2021 що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21415,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 12500 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8915,44 грн. Таким чином представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 21415,44 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 16.12.2025 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
23.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Повідомив, що його не повідомляли про зміну кредитора. Також у матеріалах справи відсутні детальний розрахунок процентів, не зазначено період нарахування та не визначено кількість днів, не наведено формулу обчислення. Розрахунок не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Також в матеріалах відсутній повний реєстр боржників із зазначенням договору відповідача. Договори та акти передачі надані в електронному вигляді без підтвердження КЕП (а. с. 130-131).
Також відповідачем надано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого ОСОБА_1 прохав зменшити витрати на правову допомогу до 500 гривень.
02.03.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої розрахунок заборгованості є деталізованим, мстить складові, а саме загальну суму заборгованості, тіло кредиту, суму нарахованих відсотків. На підтвердження переходу прав вимоги надано акти прийому-передачі реєстру боржників. Щодо неповідомлення боржника про зміну кредитора, то єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов'язку на користь попереднього кредитора. Матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов'язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь позивача (а. с. 139-141).
03.04.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву. Відповідачем вказано, що позивачем не надано первинні документи на підтвердження заборгованості та перерахування коштів кредиту у розмірі 12500 гривень. Ним також не було підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів. На підставі викладеного відповідач прохав відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а. с. 154-155).
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися. Представник позивача Ткаченко М. у позовній заяві справу прохала розглядати без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, дійшов наступного.
Судом встановлено, що 19.03.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 549786. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С505 (а. с. 30-31).
Відповідно до п. 1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Суду також надано паспорт споживчого кредиту та графік платежів до договору, що підписані відповідачем (а. с. 68, 54).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Спірний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит».
Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі №524/5556/19.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів суду надано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260410/53540-БТ та виписку по рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до яких банківська картка № НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_1 . 19.03.2021 на вказану банківську картку зараховано грошові кошти у розмірі 10000 гривень.
Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: - у розмірі 10 000,00 гривень за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в Особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв'язку.
Суд зазначає, що виписка по рахунку є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт зарахування коштів.
В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №759/11453/20 зроблено правовий висновок про те, що виписка за картковим рахунком, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).
Таким чином згідно наданих суду доказів підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10000 гривень на банківську картку ОСОБА_1
26.11.2021 між ТОВ «Слон Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №26-11/2021/13 (а. с. 9-17).
На підтвердження передачі права вимоги за кредитним договором № 549786 суду надано копії акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №26-11/2021/13, акту приймання-передачі документації боржників від 24.12.2021, реєстру боржників до договору факторингу №26-11/2021/13 (а. с. 19-29).
На підтвердження передачі прав вимоги суду також надано платіжне доручення №306360000 про оплату згідно договору факторингу №26-11/2021/13 (а. с. 18).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 549786 нараховано відсотки з 26.11.2021 по 8.03.2022 (включно) за відсотковою ставкою 85% річних у розмірі 3289,38 гривень (а. с. 7).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (а. с. 33-34).
На підтвердження передачі права вимоги за кредитним договором № 549786 суду надано копії акту приймання-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023, реєстр боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023, акт зарахування зустрічних однорідних вимоги від 28.02.2023 (а. с. 44-50).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стороною позивача надано повний реєстр боржників із зазначенням спірного кредитного договору. Подані позивачем докази сформовані через систему «Електронний суд» та підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом.
Суд також зазначає, що відповідачем у поданих ним відзиві на позовну заяву та запереченнях не надано будь-яких доказів виконання зобов'язань за кредитним договором, погашення відсотків як первісному кредитору так і правонаступнику.
Водночас щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №549786 заборгованість відповідача становить 21415,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 12500 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8915,44 грн (а. с. 8).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №26-11/2021/13 від 26.11.2021 вбачається, що на дату відступлення права вимоги первісним кредитором заборгованість відповідача складала 12500 гривень за тілом кредиту, 5626,06 гривень заборгованості за процентами, загалом 18126,06 гривень.
Також згідно п.п. 1.3-1.5 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 12500,00 грн. Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 19.03.2022 р. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); - за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: - у розмірі 2 500,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору.
Суд зазначає, що стороною позивача не надано детальний розрахунок заборгованості із зазначенням процентної ставки, що застосовувалась. Однак згідно відповіді на відзив вказано, що відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Слон Кредит» заборгованість складається з суми кредиту - 10 000 гривень, відсотки за перший день користування 2500 гривень та суми по відсотках з дати укладення договору до дати продажу у розмірі 5626,06 гривень, а разом 18126,06 гривень. Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки нараховано з дати купівлі 26.11.2021 по дату кінцевого повернення кредиту 19.03.2022 у розмірі 3289,38 гривень (а. с. 140).
Судом перевірено розрахунок заборгованості позивача та встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 20976,71 гривень, з них 10000 гривень за тілом кредиту, 10976,71 гривень за відсотками (2500 гривень за перший день, 8476,71 гривень за всі наступні дні користування кредитом).
Оскільки за перший день користування кредитом сума заборгованості становить 2500 гривень / 25% за день, то суд виходить з того, що тіло кредиту становить 10000 гривень (10000*25 = 2500). Також, оскільки строк кредиту становить 365 днів, з них за перший день процентна ставка становить 25% на день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом (364 дні) - 85% річних, то розмір відсотків що підлягає стягненню становить 10976,71 гривень (10000*25%)+(10000*85%*364/365).
За таких обставин, оскільки ні позивачем, ні відповідачем деталізованого розрахунку, який може бути перевірено, не надано, суд вважає задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з розрахунку наведено вище та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20976,71 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог 2372,74 гривень (позовні вимоги задоволено на 97,95%).
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною позивача на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 13000 гривень надано: копію договору про правову допомогу №01-07/2024 від 01.07.2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №3129 від 01.10.2025, витяг з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, відповідно до якої адвокатом надано усну консультацію з вивченням документів (4000 гривень / 2 години) та складено позовну заяву (9000 гривень / 3 години) (а. с. 61-67).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право: - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21); - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26.09.2024 у cправі № 910/11903/23.
Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу з 13000 гривень до 500 гривень, оскільки справа не є суспільно значущою, не має підвищеної складності, розмір витрат не пропорційний ціні позову 21415,44 гривень, правова позиція у таких справах є сталою, не потребує складного правового аналізу, справа є типовою (а. с. 132-133).
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що заперечення відповідача не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню не залежно від того чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (а. с. 142-143).
Суд, беручи до уваги позиції сторін, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, ціну позову, дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу з відповідача у розмірі 5000 гривень.
Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 549786 від 19.03.2021 у розмірі 20976,71 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн 71 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2372,74 (дві тисячі триста сімдесят дві грн 74 коп.) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, а всього судових витрат 7372,74 (сім тисяч триста сімдесят дві грн 74 коп.) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя