Справа № 541/586/26
Номер провадження 2/525/323/2026
Іменем України
27 квітня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
В лютому 2026 представник позивача АТ "АКЦЕНТ-БАНК" Шкапенко О.В., звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
В направленому на адресу суду позові представник позивач зазначив, що відповідач звернувся до АТ "АКЦЕНТ-БАНК" щодо отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ "АКЦЕНТ-БАНК". 17.10.2025, будучи клієнтом банку, відповідач ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір АВН0СТ155101760672393256, щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 18800,00 грн., строком на 36 місяців (тобто до 16.10.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щомісячно та комісії в розмірі 0,00 грн. (Кредитний договір складається з Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). Відповідно до п.1.1 Заяви про надання послуги "Швидка готівка" та/або паспорту споживчого кредиту "Швидка готівка" у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.
Отримані відповідачем кошти до моменту подання позовної заяви до суду банку не повернуті.
Відповідач порушив умови договору, в зв'язку з чим у нього станом на 20.02.2026 виникла заборгованість в розмірі 23845,41 грн., яка складається з наступного: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) в сумі 18789,37 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами в сумі 4877,53 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101760672393256 від 17.10.2025 в сумі 23845,41 грн. та 2662,40 грн. судових витрат.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.03.2026 цивільну справу № 541/586/26 передано до Великобагачанського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 55).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 цивільну справу № 541/586/26 передано на розгляд судді Ячалу Юрію Івановичу (а.с. 90).
Ухвалою суду від 30.03.2026 по справі відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 93).
В судове засідання представник позивача не з'явився, в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (зворотній а.с. 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 99), клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала, відзив на позовну заяву не подавала.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Судом установлено, що 17 жовтня 2015 ОСОБА_1 звернулася до АТ "Акцент- Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 27.05.2024 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банке, в якій зазначено, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та позивачем договір про надання банківських послуг (зворотній а.с. 71, а.с. 72).
17 жовтня 2025 відповідач ОСОБА_1 , кваліфікованим електронним підписом за допомогою відкритого ключа підписала Заяву про надання послуги "Швидка готівка", в якій вона просила надати їй в АТ "А-Банк" кредит за Послугою "Швидка готівка" на умовах: вид кредиту - кредит на споживчі потреби, тип кредиту - кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту - 18800,00 грн., строк кредиту - 36 місяців зі строком повернення 16-10-2028 р. включно, процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік, розмір щомісячного платежу - 1337,99 грн. Номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4323347354417930. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 48168,15 грн. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 . У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу (а.с.63-64).
Судом встановлено, що АТ "Акцент-Банк" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № TR.50296462.19565.65455 від 17.10.2025 (а.с. 67).
Однак відповідач ОСОБА_1 порушуючи умови договору, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином в частині погашення заборгованості не виконувала.
Як вбачається з виписки по кредиту відповідач ОСОБА_1 не здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, в зв'язку з чим виникла заборгованість (а.с. 68-12).
Виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.
Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року по справі № 200/5647/18.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № АВН0СТ155101760672393256 від 17.10.2025, укладеному між АТ "Акцент-Банк" та клієнтом ОСОБА_1 , ОКПО-2988418560, станом на 20.02.2026 становить 23845,41 грн., з яких: 18789,37 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 4877,53 грн. - заборгованість за процентами, 178,51 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що підписавши заяву про надання послуги "Швидка готівка" та паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка", за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердила що ознайомилася та підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, що свідчить про волю відповідачки на укладення таких договорів.
Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.
З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № АВН0СТ155101760672393256 від 17.10.2025 у розмірі 23666,90 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 18789,37 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 4877,53 грн., необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 178,51 грн., то суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 178,51 грн. з відповідачки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 23666,90 грн., що становить 99,25 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 2642,43 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Батумська, 11, місто Дніпро, 49074, ідентифікаційний номер юридичної особи 14360080, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК", ідентифікаційний номер юридичної особи 14360080, заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101760672393256 від 17.10.2025 в сумі 23666,90 грн. (двадцять три тисячі шістсот шістдесят шість гривень 90 копійок).
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК", ідентифікаційний номер юридичної особи 14360080, судові витрати в сумі 2642,43 грн. (дві тисячі шістсот сорок дві гривні 43 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 01.05.2026 року.
Суддя Ю.І. Ячало