Справа № 278/483/23
24 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець Виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 70771 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 20579,47 грн.
Позивач зазначає, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений із порушенням діючого законодавства України та за відсутності доказів безспірності заборгованості.
Ухвалою суду від 22.11.2024 суддею Дубовік О.М. прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 56).
У подальшому судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із чим було здійснено перехід до розгляду справи з викликом та роз'яснено спадкоємцю ОСОБА_2 право на вступ у дану справу як правонаступника (а.с. 86).
Від законного представника ОСОБА_2 - його матері ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу як правонаступника її сина (а.с. 97-100).
Ухвалою суду від 16.12.2025 замінено позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.67), на його правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 101).
Під час проведення судового засідання представник позивача - ОСОБА_4 просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 70771 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в загальній сумі 20579,47 грн (а.с. 15).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 68538422 (а.с. 14).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат", порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Однак, на думку суду, у разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 23.11.2016 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Із урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та п. 2.1.1 Постанови НБУ "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України" від 30 грудня 1998 року № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, відповідачем не надало суду належним чином завірені копії документів, що подавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), договори відступлення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, пені, зазначені в розрахунку, є правильними.
Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов'язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.
Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, належні докази відступлення прав вимоги за кредитним договором також відсутні.
Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.
Докази того, що кредитор ТОВ «Українські фінансові операції» дійсно направляв боржнику повідомлення про наявну заборгованість відсутні, як і відсутні докази, що боржник отримувала претензію щодо виплати заборгованості, і своєю пасивною поведінкою погодилась з її розрахунком. Отже, заборгованість, яку стягнуто за виконавчим написом, не можна вважати безспірною.
Відповідачем ТОВ «Українські фінансові операції» до суду також не надано будь-яких доказів у підтвердження наявності кредитної заборгованості ОСОБА_1 у розмірі, зазначеному у виконавчому написі нотаріуса.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення норм ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Також, на думку суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .
З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.
За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1073,60 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець Виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис вчинений 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за № 70771, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 313, заборгованості у сумі 20579,47 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 1539,00 грн, заборгованості за нарахованою пенею - 15640,47 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_5 , судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Законний представник позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місце знаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896.
Треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору:
Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, місце знаходження: м. Житомир, бульвар Новий, 5, офіс 2.8.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце знаходження: м. Житомир, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Повне рішення складено та підписано 01.05.2026.
Суддя О. М. Дубовік